про залишення позовної заяви без руху
03 грудня 2020 року справа № 701/1419/19
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 701/1419/19
за позовом ОСОБА_1
до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , Сільський голова Іваньківської ОТГ Поліщук Леся Миколаївна
про визнання протиправною та скасування постанови від 17.10.20219 № 70, прийнято ухвалу.
31.10.2019 ОСОБА_1 , звернувшись до Маньківського районного суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, де просив визнати протиправними та скасувати:
- акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених функцій від 07.10.2019;
-припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.10.2019 №85;
-протокол про адміністративне правопорушення від 07.10.2019 №94;
-постанову у справі про адміністративне правопорушення від 17.10.2019 №70.
У рішенні Маньківського районного суду зазначено, що у судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги, а саме просила визнати протиправними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №70 від 17.10.2019, в іншій частині позовних вимог відмовилась. Колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду встановлено відсутність в матеріалах справи письмової заяви позивача про відмову від частини позовних вимог. Матеріали справи не містять інформації про результати розгляду судом першої інстанції такої заяви позивача. У матеріалах справи відсутня відповідна ухвала суду, що повинна бути постановлена у порядку, встановленому статтями 189 та 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції не ухвалювалось у встановленому законом порядку рішення про прийняття відмови позивача від частини позовних вимог та закриття провадження у справі у відповідній частині. Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 07.08.2020 у задоволенні позову відмовлено. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України. Вимога позивача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду (ЄДРСР 92457133).
Апеляційну скаргу А.О.Бартосік Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив частково. Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07.08.2020 скасовано. Справу за позовом ОСОБА_3 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , Сільський голова Іваньківської ОТГ Поліщук Леся Миколаївна, про оскарження індивідуального акту суб'єкта владних повноважень направлено до Черкаського окружного адміністративного суду на розгляд за встановленою підсудністю.
Суд, отримавши справу для нового розгляду вирішує її у порядку, встановленому чинним процесуальним законодавством з правами, визначеними для суду відповідної інстанції та юрисдикції. Розгляд справи починається спочатку.
У зв'язку з тим, що позовну заяву було подано без дотримання вимог статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
В ухвалі від 20.11.2020 зазначено, що недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: нової редакції позовної заяви із зазначенням: реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта та офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти стосовно позивача; ідентифікаційного коду юридичної особи в ЄДРПОУ відповідача - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області; місцезнаходження, поштового індексу, ідентифікаційного коду юридичної особи в ЄДРПОУ, відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України; обґрунтування, яке право позивача порушено кожним із відповідачів з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; позовних вимог, сформованих відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України до кожного з відповідачів; зазначити на які права та інтереси кожного із третіх осіб може вплинути вирішення даного спору; відомості, встановлені пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно третіх осіб; власного розрахунку та доказів сплати судового збору залежно від остаточних позовних вимог або засвідчених у встановленому порядку документів, що дають право на пільги щодо сплати судового збору.
03.12.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшли документи у порядку усунення недоліків - редакція позовної заяви від 01.12.2020.
У новій редакції позовної заяви позивач визначає учасниками справи: відповідача - головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, третю особу на стороні позивача - ОСОБА_2 , третю особу на стороні відповідача - Іванківського сільського голову Поліщук Лесю Миколаївну, та просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І. Сетракова - постанову у справі про адміністративне правопорушення від 17.10.2019 № 70.
У тексті нової редакції позовної заяви зазначено, що позивач оскаржує індивідуальний акт прийнятий конкретною посадовою особою територіального органу виконавчої влади, а не нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади. Зазначено позивачем, що позивач не заперечуватиме проти залучення співідповідачем територіального органу виконавчої влади - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, в якому працює відповідач С.І. Сетраков.
Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Верховним Судом у постанові від 29.09.2020 у справі № 823/2479/18 (ЄДРСР 91919320) зазначено, що частиною 3 статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, державні інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю). Відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, позаяк належним відповідачем є саме відповідний орган. Зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду касаційної інстанції про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не призначений ним інспектор. Суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
У новій редакції позову зазначено: «решту необхідних дій для ідентифікації і встановлення правосуб'єктності відповідача, сподіваюсь буде виконано суддею у порядку підготовки справи до розгляду відповідно до частини 3 статті 171 КАС (якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи)».
Суд зазначає, що згідно з частиною 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Частиною статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень.
Позивачеві необхідно уточнити склад осіб, які беруть участь у справі.
У новій редакції позовної заяви позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І. Сетракова - постанову у справі про адміністративне правопорушення від 17.10.2019 № 70.
У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі № 701/1419/19 зазначено, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України. Вимога позивача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду (ЄДРСР 92457133). Вимога позивача про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, згідно з вимогами статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України не належить до юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного, а підсудна окружному адміністративному суду.
В ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду про залишення позову без руху, зокрема зазначалось, що позивачу для усунення недоліків необхідно надати: власний розрахунок та докази сплати судового збору залежно від остаточних позовних вимог або засвідчених у встановленому порядку документів, що дають право на пільги щодо сплати судового збору.
Позивачем не надано розрахунку сплаченого ним судового збору та/або доказів належності до категорії осіб, звільнених від сплати судового збору. У позові зазначено клопотання про звільнення від сплати судового збору або про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.
Суд зазначає, що Законом України «Про судовий збір» передбачено (стаття 9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кодексом адміністративного судочинства України встановлено (частина 3 статті 161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може ухвалою за клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин, за наявних доказів підтвердження матеріального стану особи. У частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.
Суд зазначає, що позивачем до матеріалів позовної заяви не надано доказів на підтвердження майнового стану позивача щодо наявності підстав для звільнення/відстрочення сплати судового збору.
У позові, зокрема зазначено: «п'ять днів трішки замало часу для редагування й подання пристойного позову».
Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд дійшов висновку про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 121, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , Сільський голова Іваньківської ОТГ Поліщук Леся Миколаївна про визнання протиправною та скасування постанови від 17.10.20219 № 70 - залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання :
- нової редакції позовної заяви із зазначенням: позовних вимог сформованих відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України до належного відповідача;
- власного розрахунку та доказів сплати судового збору залежно від остаточних позовних вимог або доказів на які позивач посилається у обґрунтування клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору;
- позовні вимоги сформувати з урахуванням висновків Шостого апеляційного адміністративного суду (ЄДРСР 92457133) щодо відповідної юрисдикції.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Л.В. Трофімова