ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.12.2020Справа № 910/17331/20
Суддя Господарського суду міста Києва Шкурдова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви за вих. №б/н від 06.11.2020
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"
до відповідачів:
1. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
2. Комунального підприємства "Харківводоканал"
про стягнення 31 255 952,38 грн
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Комунального підприємства "Харківводоканал" про солідарне стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №4 у розмірі 31 255 952 (тридцять один мільйон двісті п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн 38 коп., яка складається з 26 046 626,98 грн - вартості електричної енергії, 5 209 325,40 грн - ПДВ.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлена вимога про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів за неналежне виконання зобов'язань за договором про постачання електричної енергії.
Судом в ухвалі суду від 13.11.2020 зазначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не є стороною спірного договору. Окрім того, жодних правових підстав для залучення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до участі у справі в процесуальному статусі співвідповідача та солідарного стягнення заборгованості за договором позивачем у позові не зазначено.
З огляду на зазначене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2020 позовну заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" у справі №910/17331/20 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.
30.11.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
З поданої заяви про усунення недоліків вбачається, що позивач в обґрунтування залучення НКРЕКП у процесуальному статусі відповідача 1 посилається на те, що остання є регулятором, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг (аналогічно зазначено у позовній заяві).
Позивач зазначає, що оскільки бездіяльність НКРЕКП (а саме, невстановлення економічно обґрунтованих тарифів на воду та водовідведення у спірний період) призвела до виникнення заборгованості у відповідача 2 перед позивачем, і як висновок до порушення суб'єктивного права позивача на отримання коштів за поставлений товар, НКРЕКП має нести солідарну відповідальність з відповідачем 2 за неналежне виконання останнім договірних зобов'язань.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Під вимогою треба розуміти матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, звертаючись до суду з позовом, позивач просить суд стягнути солідарно з НКРЕКП та КП "Харківводоканал" заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №4, який укладено між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (змінено назву на Акціонерне товариство "Харківобленерго") та Комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (змінено назву на Комунальне підприємство "Харківводоканал"), а саме вартості спожитого Комунальним підприємством "Харківводоканал" електричної енергії, у розмірі 31 255 952, 38 грн.
Позивачем жодним чином не обґрунтовано у позовній заяві підстав саме для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості, як і не обґрунтовано чим саме порушене право позивача Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Аналогічний положень не містить і заява про усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою (п. 4 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Аналізуючи зазначені норми, можна дійти висновку, що обставинами, які доводять наявність зловживання процесуальними правами учасником справи є: наявність відповідного процесуального права в учасника справи; використання такого права завідомо без наявності як фактичних, так і юридичних підстав; реалізація процесуального права переслідує мету штучного маніпулювання процесуальним порядком розгляду справи.
Таким чином, оскільки відповідач 1 не є стороною спірного договору, позивачем не обґрунтовано підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за договором, суд вбачає в діях позивача щодо подання даної позовної заяви зловживання процесуальними права.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву заявнику без розгляду на підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 43, 162, 234-235, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати дії Акціонерного товариства "Харківобленерго" щодо подання позовної заяви за вих. №б/н від 06.11.2020 зловживанням його процесуальними правами.
2. Позовну заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" за вих. №б/н від 06.11.2020 - повернути без розгляду.
Дана ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.М. Шкурдова