Справа № 640/436/20 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
24 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Коротких А.Ю.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Конярство України» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2020 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до державного підприємства «Конярство України» про стягнення податкового боргу, -
ГУ ДПС в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- стягнути з ДП «Конярство України» податковий борг у сумі 4 577 099, 69 грн., який виник на підставі поданих відповідачем податкових декларацій з плати за землю від 17.02.2017 № 9023138558 на суму 1 354 826, 14 грн., від 20.02.2018 № 9026422454 на суму 1 751 108, 03 грн., від 20.02.2019 № 9026910629 на суму 1 459 256, 70 грн. та нарахованої пені.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ДП «Конярство України» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 20.12.2019 відповідно до облікових карток, що ведуться податковим органом згідно з Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, податковий борг ДП «Конярство України» складає 4 577 099, 69 грн., а саме: - по земельному податку з юридичних осіб на суму 4 565 190,87 грн. та нарахованої пені на підставі статті 129 Податкового кодексу України на суму 11 908, 82 грн.
Заборгованість виникла на підставі поданих ДП «Конярство України» податкових декларацій з плати за землю від 17.02.2017 № 9023138558 на суму 1 354 826, 14 грн., від 20.02.2018 № 9026422454 на суму 1 751 108, 03 грн., від 20.02.2019 № 9026910629 на суму 1 459 256, 70 грн.
Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки у ДП «Конярство України» перед бюджетом виникла заборгованість, то позов підлягає задоволенню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення без врахування всіх фактичних обставин справи та надання їм належної правової оцінки, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181-ІІІ).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
У пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).
У п. 58.1, 58.2, 58.3 ст. 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Пунктом 129.3 статті 129 ПК України встановлено, що нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.
Статтею 131 ПК України встановлено, що нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
У пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-ІІІ, який був чинним станом на момент надіслання позивачу податкових вимог у 2002 році, визначено, що в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.
Згідно з п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.2, 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною та необхідною правовою підставою для стягнення з платника податків у примусовому порядку суми податкового боргу за зверненням податкового органу є одночасна сукупність наступних обставин: 1) документальне підтвердження наявності у платника податків суми узгодженого податкового боргу щодо стягнення якої звертається податковий орган; 2) і те, що податковим органом було направлено платнику вимогу про сплату цього боргу та/або заборгованості, на підставі якої він утворився наростаючим підсумком.
Колегія суддів встановила, що в 2016 році позивачем державному підприємству «Конярство України» було направлено вимогу від 01.03.2016 № 390-23 про сплату податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями у розмірі 275 331, 45 грн. (а.с. 28).
При цьому, за період з червня 2017 року по листопад 2019 року за державним підприємством «Конярство України» обліковується податкова заборгованість зі сплати земельного податку з юридичних осіб в розмірі 4 577 099, 69 грн.
Зазначена сума заборгованості утворилась на підставі поданих ДП «Конярство України» податкових декларацій з плати за землю від 17.02.2017 № 9023138558 на суму 1 354 826, 14 грн., від 20.02.2018 № 9026422454 на суму 1 751 108, 03 грн., від 20.02.2019 № 9026910629 на суму 1 459 256,7 грн. та пені на суму 11 908, 82 грн., нарахованої позивачем.
Колегія суддів зауважує, що податкові вимоги за вказаними податковими зобов'язаннями з земельного податку відповідачу не надсилались.
У даному адміністративному позові ГУ ДПС в Одеській області просить стягнути з позивача заборгованість в розмірі 4 577 099, 69 грн., яка складається з боргових зобов'язань, які утворилися саме у період з 2017 року по 2019 рік.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що боргові зобов'язання відповідача, за якими у 2016 році йому було надіслано податкову вимогу, не є складовою частиною спірного податкового боргу, який утворився за інший період, з інших підстав і не є їх наростаючим підсумком, а отже, надіслання позивачем ДП «Конярство України» податкової вимоги у 2016 році жодним чином не підтверджує виконання ним вимог ст.ст. 59, 95 ПК України при стягненні спірної заборгованості.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом податковим органом не було дотримано процедуру досудового погашення податкової заборгованості, а тому його позовні вимоги є передчасними і задоволенню не підлягають.
Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та прийняти нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З наявного в матеріалах справи платіжного доручення від 29.09.2020 № 194 вбачається, що відповідачем сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 31 530, 00 грн., які слід стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь державного підприємства «Конярство України».
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу державного підприємства «Конярство України» задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2020 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до державного підприємства «Конярство України» про стягнення податкового боргу - відмовити.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь державного підприємства «Конярство України» (код ЄДРПОУ 37404165, адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1) судовий збір в розмірі 31 530, 00 грн
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Коротких А.Ю.
Повний текст постанови виготовлений 30.11.2020.