Справа № 640/7440/19 Суддя першої інстанції: Бояринцева М.А.
01 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Степанюка А.Г.,
при секретарі - Василенко Ю.А.,
за участю:
позивача: - ОСОБА_1 ,
представника відповідача: - Галошина О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у м. Києві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у м. Києві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в місті Києві щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 22.02.2019 року стосовно порушення прав споживачів Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО «Інформаційні технології»;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в місті Києві розглянути скаргу ОСОБА_1 від 22.02.2019 року стосовно порушення прав споживачів Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО «Інформаційні технології» протягом семи днів, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
26 листопада 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду, вх..№ 46287, представником Головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у м. Києві подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого, відповідач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Крім того, 30 листопада 2020 року, через електронний суд, позивачем було надіслано клопотання про приєднання доказів у справі разом із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 року.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в місті Києві щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 22.02.2019 року стосовно порушення прав споживачів Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО «Інформаційні технології» відсутні, позаяк, на скаргу ОСОБА_1 від 22.02.2019 року відповідачем надано відповідь 01.03.2019 року, що, в свою чергу, свідчить про надання її в межах строків, встановлених Законом № 393/96-ВР.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 22.02.2019 року ОСОБА_1 подав скаргу до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в місті Києві (вх. 25.02.2019 року № У-954), у якій просив зобов'язати ТОВ «НВО «Інформаційні технології» надавати рахунки за фактично надані послуги, у відповідності до вимог пункту 74 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295 та зобов'язати ТОВ «НВО «Інформаційні технології» зробити перерахунок вартості фактично наданих послуг за період з 01.03.2016 року по 01.02.2019 року, а зайве стягнуті кошти за надані послуги повернути ОСОБА_1 (далі - скарга від 22.02.2019 року) (т. 1, а.с. 42-43).
Листом від 01.03.2019 року №06.05/3218 Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в місті Києві повідомило позивача, що ним направлено листа до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів лист з метою отримання погодження для проведення позапланового заходу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» за адресою: м. Київ, вул. Поліська, б. 12 (т. 1, а.с. 46).
В матеріалах справи наявний лист до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів лист з метою отримання погодження для проведення позапланового заходу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» за адресою: м. Київ, вул. Поліська, б. 12 від 01.03.2019 року №06.5/3213 (т. 1, а.с. 45).
Між тим, 07.03.2019 року позивачем повторно подано скаргу до відповідача, у якій останній просив повторно, уважно та неупереджено розглянути його скаргу від 22.02.2019 року (т. 1, а.с. 44).
01.04.2019 року ОСОБА_1 втретє подано скаргу до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в місті Києві (т. 1, а.с. 47).
Листом від 25.04.2019 року №06.3/7605 відповідач повідомив позивача про необхідність отримання погодження для проведення позапланового заходу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» за адресою: м. Київ, вул. Поліська, б. 12 (т. 1, а.с. 48).
В свою чергу, 16.04.2019 року ОСОБА_1 подано вчетверте скаргу Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в місті Києві (т. 1, а.с. 49).
Листом від 13.05.2019 року №06.5/9186 відповідач повідомив позивача, що ним направлено листа до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів лист з метою отримання погодження для проведення позапланового заходу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» за адресою: м. Київ, вул. Поліська, б. 12 (т. 1, а.с. 51).
В матеріалах справи наявний лист до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів лист з метою отримання погодження для проведення позапланового заходу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» за адресою: м. Київ, вул. Поліська, б. 12 від 13.05.2019 року №06.5/9187 (т. 1, а.с. 50).
Наказом Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в місті Києві від 17.04.2019 року №2008 «Про проведення позапланового заходу (перевірку)» наказано здійснити позаплановий захід (перевірку) заходу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» за адресою: м. Київ, вул. Поліська, б. 12 у термін з 24.04.2019 року по 11.05.2019 рік (т. 1, а.с. 52).
18.04.2019 року відповідачем сформовано направлення на проведення заходу №1609 (т. 1, а.с. 53).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не розгляді його скарги від 22.02.2019 року по суті заявлених вимог, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України «Про захист споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII (далі - Закон № 1023-XII),
Згідно із частиною 1 статті 5 Закону № 1023-XII держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
В контексті положень частини 3 статті 5 Закону № 1023-XII захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.
Захист прав споживачів у сфері безпечності та якості харчових продуктів, інформування про їх властивості, у тому числі маркування, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та якості харчових продуктів.
Між тим, статтею 26 Закону № 1023-XII визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: 1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; 2) перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів; 3) відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України; 4) проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, у тому числі харчові продукти, відповідно до закону; 5) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції; 7) забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції: б) яка підлягає обов'язковій сертифікації в державній системі сертифікації, але в документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності; г) забороняти суб'єктам господарювання реалізацію неправильно маркованих харчових продуктів або непридатних харчових продуктів; ґ) яка є фальсифікованою; 8) приймати рішення про: а) припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - до усунення виявлених недоліків; б) тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків; 9) опломбовувати у порядку, передбаченому законодавством, виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також несправні, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього, чи з таким, строк дії якого закінчився, засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, з подальшим повідомленням про це центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду; 10) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; 11) передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування; 12) накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів; 13) накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.
Інші органи виконавчої влади здійснюють державний захист прав споживачів у межах своєї компетенції, визначеної законом (ч. 1 ст. 27 Закону № 1023-XII).
В свою чергу, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Згідно із статтею 2 Закону № 877-V його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
Положеннями частини 1 статті 6 Закону № 877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, серед іншого, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що позаплановий захід на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності) здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
В свою чергу, питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).
Згідно із статтею 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку. Як вбачається із матеріалів справи, дійсно, на скаргу позивача від 22.02.2019 року відповідачем надано відповідь 01.03.2019 року, що, в свою чергу, свідчить про надання її в межах строків, встановлених Законом № 393/96-ВР, у зв'язку з чим, відсутні ознаки бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки відповідь на скаргу від 22.02.2019 року Головним управлінням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в місті Києві надано у відповідності до Закону № 393/96-ВР.
Втім, колегія суддів наголошує, що згідно ст. 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чинним і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення; у разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Порядок розгляду звернень визначено ст. 15 Закону №393/96-ВР, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Статтею 20 Закону №393/96-ВР визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
З урахуванням викладених норм, колегія суддів приходить до висновку, що звернення чи скарга, яка скерована компетентному органу повинна бути розглянута та компетентним органом повинно бути надано відповідь, яка б вирішувала порушені у зверненні питання.
Втім, із наявною відповіді від 01.03.2019 року № 06-5/3218 вбачається, що відповідачем було формально розглянуто скаргу позивача, крім того, у випадку неможливості розглянути скаргу у місячний строк, ст.. 20 Закону №393/96-ВР передбачено можливість продовження такого строку, втім, заявнику повинно бути повідомлено, коли саме таке звернення (скарга) буде розглянута.
Матеріали справи не містять рішення відповідача про продовження строку розгляду скарги.
Варто також наголосити, що відповідачем, доводи якого підтримав і суд першої інстанції зазначено, що Наказом Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в місті Києві від 17.04.2019 року №2008 «Про проведення позапланового заходу (перевірку)» наказано здійснити позаплановий захід (перевірку) заходу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» за адресою: м. Київ, вул. Поліська, б. 12 у термін з 24.04.2019 року по 11.05.2019 рік, 18.04.2019 року відповідачем сформовано направлення на проведення заходу №1609.
Разом з тим, станом на 01.12.2020 року, відповідачем не повідомлено заявника про проведений позаплановий захід, докази зворотнього матеріали справи не місять.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за доцільне, з метою повного захисту прав позивача, зобов'язати Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в місті Києві розглянути скаргу ОСОБА_1 від 22.02.2019 року по суті заявлених вимог стосовно порушення прав споживачів Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО «Інформаційні технології».
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було частково порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 245, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в місті Києві розглянути скаргу ОСОБА_1 від 22.02.2019 року по суті заявлених вимог стосовно порушення прав споживачів Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО «Інформаційні технології».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
А.Г.Степанюк
Повний текст виготовлено 01 грудня 2020 року.