Справа № 640/20360/20 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
01 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рахункової палати України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Національної академії аграрних наук України до Рахункової палати України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Національна академія аграрних наук України звернулася до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви шляхом зупинення дії рішення Рахункової палати від 09.06.2020 № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об'єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2020 клопотання Національної академії аграрних наук України про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви задоволено частково. Вжито заходів забезпечення адміністративного позову. Зупинено дію рішення Рахункової палати від 09.06.2020 № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об'єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету» в частині пунктів 2, 3, 4, 6, 7 резолютивної частини. У задоволенні решти клопотання відмовлено.
Відповідачем подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яке обґрунтоване безпідставністю вжиття судом заходів забезпечення позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що заява про скасування заходів забезпечення позову не спростовує висновки суду, які були покладені в основу відповідної ухвали.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести нове рішення, яким скасувати заходи забезпечення позову. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Наголошує, що суд першої інстанції приймаючи рішення про забезпечення позову не дослідив усі наявні матеріали та обставини у справі, тому підстав для прийняття такого рішення у суду не було.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяви про скасування заходів забезпечення адміністративного позову відповідачем зазначено, що рішення Рахункової палати від 09.06.2020 № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об'єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету» має рекомендаційний характер. При цьому, відповідач послався на виконання вищевказаного рішення шляхом направлення листів ряду адресатів, вказаних у ньому. При цьому, апелянт вказав, що пункти резолютивної частини Рішення вичерпали свою дію з моменту направлення листів зазначеним у цих пунктах суб'єктам.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений ст. 157 КАС України.
Зокрема, згідно ч.ч. 1 - 3 вказаної норми, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 5 ст. 157 КАС України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Згідно з ч. 8 ст. 157 КАС України визначено підстави за яких судом скасовуються заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову.
Отже, з аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.
Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.
Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. В цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону.
Колегією суддів встановлено, що Рахункова палата України у клопотанні про скасування заходів та в апеляційній скарзі не наводить підстав, які б вказували на те, що обставини, з якими пов'язане забезпечення позову - відпали, оскільки обґрунтовує свої доводи та вимоги виключно незаконністю вжиття заходів забезпечення позову згідно ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2020.
Крім того, законність та обгрунтованість вжиття заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2020 підтверджена постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020, в якій, зокрема, було досліджено обставини аналогічні тим, що викладені заявником у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову.
У свою чергу, суд першої інстанції при постановленні ухвали про відмову у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову правильно застосував норми процесуального права, повно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав скасування заходів забезпечення позову, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
З огляду на зазначені обставини та вказані правові норми, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову відсутні.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Рахункової палати України - залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 01.12.2020.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Н.В. Безименна
Л.В. Бєлова