Справа № 640/12518/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
01 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Степанюка А.Г., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного банку України на Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про повернення позовної заяви від 04 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Солюшнс» про стягнення штрафних санкцій, -
У зв'язку з відсутністю заяви Позивача про поновлення строку звернення до суду із зазначенням відповідних підстав, Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про залишення позовної заяви без руху від 16 червня 2020 року позовну заяву залишено без руху.
Позивачем до суду першої інстанції подано Клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому він просив поновити строк на звернення до адміністративного суду з даним позовом.
У зв'язку з відсутністю поважних причин пропуску строку звернення до суду та підстав для його поновлення, Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про повернення позовної заяви від 04 вересня 2020 року позовну заяву повернуто.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Національним банком України, як правонаступником Позивача, подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до частини другої ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції, зокрема про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, судове рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
07.08.2019 Позивачем складено Акт про правопорушення, вчинене Відповідачем на ринку фінансових послуг №1255/16-2/13 (надалі - Акт).
Акт надіслано на адресу Відповідача Листом від 09.08.2019 №6236/16-8, яким одночасно повідомлено його про дату, час та місце розгляду розпочатої на підставі вказаного Акта справи.
Постановою Позивача про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинене на ринках фінансових послуг від 28.08.2019 №712/1255/16-2/13-П (надалі - Постанова) до Відповідача застосовано штрафну санкцію у сумі 17000,00 грн.
Зазначеною Постановою Відповідачу надано строк до 18.09.2019 повідомити Нацкомфінпослуг про добровільну сплату штрафу.
Постанову направлено Відповідачу Листом від 28.08.2019 №7011/16-8.
Згідно з частиною п'ятою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №826/14908/18 за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октава фінанс» про стягнення штрафних санкцій, відповідно до частини першої ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб.
Згідно з абзацом 1 частини другої ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Абзацом 2 частини другої ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 8 частини четвертої ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що положеннями пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України законодавцем врегульовано підставу для повернення позовної заяви позивачеві у випадку порушення процесуальних строків, а саме - коли суб'єкт владних повноважень подав позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, до закінчення строку встановленого у частині другій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, для застосування положень пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, слід виходити з того, що днем виникнення підстав, які дають право суб'єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, є день закінчення шестимісячного строку, встановленого у абзаці 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною третьою статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року №2664-III (надалі - Закон №2664) встановлено, що штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.
Згідно з частиною третьою ст. 41 Закону №2664-III, рішення про застосування заходу впливу до учасників ринків небанківських фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) у вигляді накладення штрафу може бути оскаржено у судовому порядку відповідно до законодавства. У разі якщо зазначене рішення протягом місяця з дня набрання ним чинності було оскаржено у судовому порядку та адміністративним судом було відкрито провадження у справі про оскарження зазначеного рішення, таке рішення набуває статусу виконавчого документа з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням з урахуванням строків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
На підтвердження направлення зазначених Акта та Постанови Позивачем надано Списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів Нацкомфінпослуг.
Проте, будь-які докази отримання Відповідачем Постанови Позивача в матеріалах справи відсутні.
Більш того, як зазначено Відповідачем у Відзиві на апеляційну скаргу, про Постанову Позивача він дізнався після отримання позовної заяви 06 липня 2020 року.
Отже, день виникнення підстав, які дають право суб'єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, у даній справі ще не настав, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для про повернення позовної заяви.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана Ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 312, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення, а Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про повернення позовної заяви від 04 вересня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову складено у повному обсязі 01.12.2020 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Степанюк А.Г.
Чаку Є.В.