П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1461/20
Головуючий в І інстанції: Устинов І.А.
Дата та місце ухвалення рішення: 25.06.2020 р.
м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача -Шеметенко Л.П.
судді -Стас Л.В.
судді -Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування припису і постанови,
У квітні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 23.03.2020р. № 02-240/22.02-12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою її визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого абз.2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 189180,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати припис від 10.03.2020р. № 26 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу та припис про усунення порушень були прийняті Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради за наслідками проведення позапланової перевірки на об'єкті: "Реконструкція частини житлового будинку (квартира АДРЕСА_1 ) під розміщення перукарні за адресою: АДРЕСА_2 ". Однак, предметом вказаного позапланового заходу, згідно направлення на проведення перевірки, була перевірка достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 23.01.2020 року № МК 061200240715. З огляду на зазначене, позивач вважає, що в рамках проведення зазначеної вище перевірки посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю не мали права здійснювати перевірку її діяльності як проектувальника об'єкту будівництва.
Також позивач посилалась на порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, неповідомлення її про дату, час та місце розгляду справи, внаслідок чого порушено її права на участь у розгляді справи.
З огляду на викладене, позивач просила скасувати оскаржувані рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що в ході проведення Управлінням у період з 25.02.2020 року по 10.03.2020 року позапланової перевірки щодо дотримання суб'єктами містобудування (замовником та проектувальником будівництва) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил було встановлено факт розроблення ФОП ОСОБА_1 проектної документації з порушенням вимог містобудівного законодавства, вихідних даних на проектування, будівельних норм, у зв'язку з чим її і було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу.
Посилаючись на законодавче визначення поняття державного архітектурно-будівельного контролю, відповідач вказував на необґрунтованість висновків суду першої інстанції стосовно виходу за межі предмету перевірки. На думку апелянта, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, і за дотриманням проектувальниками вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також за відповідністю проектної документації установленим нормам і вимогам.
Що стосується дотримання порядку розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідач зазначив, що в останній день перевірки - 10.03.2020 року у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради позивач була ознайомлена з актом перевірки № 45/2020 та приписом № 26, а також протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому і було зазначено відомості стосовно дати, часу та місця розгляду справи відносно ФОП ОСОБА_1 . Відповідач зазначив, що вказаний факт підтверджується фотофіксацією, яка була надана до суду апеляційної інстанції. Апелянт зазначив, що позивач відмовилась отримати матеріали перевірки, у зв'язку з чим вони були направлені на її адресу поштою. Також апелянт посилався на те, що позивачем навмисно не отримувались матеріали перевірки, що свідчить про ухилення її від отримання вказаних матеріалів, а тому вказані позивачем обставини не можуть бути підставою для скасування припису та постанови про накладення штрафу.
Відповідач вважає, що Управління ДАБК при прийнятті оскаржуваних рішень діяло правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, а тому вони скасуванню не підлягають.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 25.02.2020 року по 10.03.2020 року, на підставі наказу від 13.02.2020 року № 46, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради було проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: "Реконструкція частини житлового будинку (квартира АДРЕСА_1 ) під розміщення перукарні за адресою: АДРЕСА_2 ", замовником якого є ОСОБА_2 , а генеральним проектувальником ФОП ОСОБА_1 .
За наслідками проведення перевірки, посадовою особою Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради було складено Акт від 10.03.2020р. №45/2020, у якому зафіксовано порушення, зокрема, ФОП ОСОБА_1 вимог п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, вимог будівельних норм при розробленні проектної документації на об'єкт будівництва.
Так, орган державного архітектурно-будівельного контролю посилався на те, що в розробленій позивачем проектній документації на об'єкт будівництва «Реконструкція частини житлового будинку (квартира № 1) під розміщення перукарні за адресою: АДРЕСА_2 »:
- відсутній розрахунок мікроклімату, що є порушенням п. 6.2.2 ДБН В.2.2-9:2018 "Громадські будівлі і споруди";
- не передбачено влаштування тамбуру при зовнішньому вході або повітряно-теплову завісу, що є порушенням п. 6.1.3 ДБН В.2.2-9:2018 "Громадські будинки і споруди";
- не передбачено вхід, який буде доступним для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, що є порушенням п.п. 6.1.11, 6.1.2 ДБН В.2.2-9:2018" Громадські будинки і споруди";
- не передбачено улаштування окремої системи опалення або відгалуження системи опалення від загальнобудинкової та не передбачено встановлення засобів обліку теплоспоживання, що є порушенням п. 7.30 ДБН В.2.2-15:2009 "Житлові будинки. основні положення".
За наслідками перевірки відповідач дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 здійснено проектування об'єкту будівництва «Реконструкція частини житлового будинку (квартира № 1) під розміщення перукарні за адресою: АДРЕСА_2 » та передано замовнику ОСОБА_2 проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті, яка розроблена з порушенням вимог законодавства, вимог до вихідних даних на проектування (завдання на проектування), будівельних норм.
У зв'язку з виявленими порушенням посадовою особою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради було складено відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2020 року, а також припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.03.2020 року № 26, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушення у строк до 10.04.2020 року.
В подальшому, на підставі матеріалів перевірки, відповідачем було прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення від 23.02.2020 року №02-240/22.02-12, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 189 180 грн.
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.03.2020 року, а також постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.03.2020 року, позивач оскаржила їх до суду першої інстанції.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, викладеними в оскаржуваному рішенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Частиною 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 41 зазначеного Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду (ч. 7 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553).
Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку № 553).
В свою чергу, п. 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки, згідно вказаного пункту Порядку, є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Таким чином, аналіз вказаних норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553 свідчить про те, що у разі наявності підстав для проведення позапланової перевірки орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням суб'єктами містобудування, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Позивач, як проектувальник, є суб'єктом містобудування.
В свою чергу, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Згідно форми Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), затвердженої постановою КМУ від 13 квітня 2011 року № 466 "Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", у такому повідомленні зазначаються відомості про наявність проектної документації, її розробника та особи, яка її затвердила.
Пунктом 11 зазначеної постанови КМУ передбачено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В свою чергу, процедуру розроблення проектної документації на будівництво об'єктів визначає Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року № 122).
Вказаним Порядком передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 року № 1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2017 року за № 1111/30979, державних стандартів і правил, у тому числі вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом) (п. 9 Порядку).
Пунктами 10 та 15.5 зазначеного вище Порядку також передбачено, що склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації. Проектна документація на об'єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.
Таким чином, в ході здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у вигляді, зокрема, і позапланової перевірки, контролюючий орган має право перевіряти додержання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в тому числі і проектувальником.
В даному випадку в ході проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради було здійснено перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в тому числі, при розробленні проектної документації, вказаної у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, відповідності вказаної документації вимогам будівельних норм, стандартів та правил.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції стосовно того, що при проведенні в даному випадку позапланової перевірки посадова особа Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради вийшла за межі своїх повноважень.
Колегія суддів вважає, що орган державного архітектурно-будівельного контролю мав законодавчі підстави для проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а позапланова перевірка проводилась у межах наданих органу ДАБК повноважень відповідно до вимог чинного законодавства.
Статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Статтею 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані:
додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування;
не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови;
не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.
Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб (проектна організація).
Як вже зазначалось вище, в ході проведення позапланового заходу посадовою особою ДАБК було встановлено порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що виразилось у здійсненні проектування об'єкту будівництва та передачі замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, яка розроблена з порушенням вимог законодавства, вимог до вихідних даних на проектування (завдання на проектування), будівельних норм, у тому числі не створено безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії.
Вказані порушення були встановлені відповідачем за наслідками дослідження наданих в ході проведення позапланової перевірки документів, в тому числі проектної документації, копії якої були долучені відповідачем до матеріалів справи.
У поданому позові позивачем не наведено доводів у спростування виявлених порушень.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 року було витребувано від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради всі наявні у нього докази, у підтвердження викладеного в акті перевірки від 10.03.2020 року висновку щодо допущення ФОП ОСОБА_1 порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в тому числі, належним чином завірену копію проектної документації, яка досліджувалась під час проведення перевірки, а також письмові пояснення щодо виявлених порушень.
Крім того, цією ж ухвалою було витребувано від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обґрунтовані письмові пояснення щодо виявлених Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради в ході перевірки порушень вимог містобудівного законодавства, а також наявні докази у підтвердження позиції позивача.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради зазначило, що під час проведення перевірки посадовою особою Управління здійснювалась фотофіксація усіх наданих при перевірці документів, та надало наявні копії проектної документації.
Щодо виявлених порушень відповідач зазначив, що відсутність у розробленому проекті розрахунку мікроклімату, підтверджується сторінками 2 та 10 проекту, оскільки у змісті відсутній розділ пояснювальної записки щодо розрахунку мікроклімату; стосовно не передбачення влаштування тамбуру при зовнішньому вході або повітряно-теплової завіси, відповідач зазначив що вказане порушення підтверджується сторінкою 25 та 31: у проекті відсутній тамбур та повітряно-теплова завіса. Стосовно не передбачення входу, який є доступним для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, відповідач посилався на те, що вказане підтверджується сторінкою 25 проекту, оскільки у проекті відсутній пандус або застосування підйомного обладнання. Стосовно не передбачення улаштування окремої системи опалення або відгалуження системи опалення від загальнобудинкової та не передбачення встановлення засобів обліку теплоспоживання, відповідач посилався на сторінки 29, 31, 32 проекту, яким передбачено приєднання до загальнобудинкової системи опалення.
Позивач на виконання ухвали суду надала письмові пояснення, в яких посилалась на відсутність підстав для проведення перевірки її діяльності як суб'єкта містобудування та відповідно відсутність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності.
Стосовно проектної документації позивач зазначила, що нею відповідачу проектна документація не надавалась, оскільки всі її примірники знаходяться у замовника будівництва. Також позивач посилалась на те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували витребування та передачу проектної документації замовником будівництва відповідачу для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Інших пояснень у підтвердження чи спростування виявлених в ході перевірки порушень позивачем надано не було.
Дослідивши надані відповідачем докази, зокрема, копії проекту реконструкції частини житлового дому (квартира АДРЕСА_1 ) під розміщення парикмахерської по АДРЕСА_2 , підписані ФОП ОСОБА_3 як виконавцем проекту та головним інженером проекту, а також з наявними відбитками печаток позивача, колегією суддів встановлено, що дійсно проект не містить розрахунку мікроклімату, що є порушенням п. 6.2.2 ДБН В.2.2-9:2018 "Громадські будівлі і споруди"; у розробленому проекті не передбачено влаштування тамбуру при зовнішньому вході або повітряно-теплову завісу, що є порушенням п. 6.1.3 ДБН В.2.2-9:2018 "Громадські будинки і споруди"; не передбачено вхід, який буде доступним для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, що є порушенням п.п. 6.1.11, 6.1.2 ДБН В.2.2-9:2018" Громадські будинки і споруди"; не передбачено улаштування окремої системи опалення або відгалуження системи опалення від загальнобудинкової та не передбачено встановлення засобів обліку теплоспоживання, що є порушенням п. 7.30 ДБН В.2.2-15:2009 "Житлові будинки. основні положення".
З огляду на зазначене, висновок відповідача про порушення позивачем вимог містобудівного законодавства при розробленні проектної документації є вірним та знайшов своє підтвердження у наданих відповідачем доказах.
Посилання позивача на те, що відповідач не мав у розпорядженні розробленого нею проекту з огляду на те, що нею він відповідачу не передавався, як і відсутні докази його передачі замовником будівництва, колегія суддів не приймає до уваги, зважаючи на те, що під час проведення перевірки відповідачем досліджувалась проектна документація, надана на виконання листа відповідача про здійснення позапланової перевірки № 149/22.01-13 від 14.02.2020 року. При цьому, як вже зазначалось вище, копії такої проектної документації, з наявними відповідними відмітками позивача як її розробника, були надані до суду для дослідження.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що допущення позивачем порушень вимог будівельних норм при розробленні проектної документації на розглядуваний проект будівництва, підтверджені належними та допустимими доказами.
Пунктом 11 Порядку № 533 передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Пунктами 16-17 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Таким чином, з огляду на виявлення в ході проведення позапланового заходу порушень вимог містобудівного законодавства, прийняття відповідачем припису про усунення виявлених порушень є правомірним та обґрунтованим.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 10.03.2020р. № 26 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та задоволення позовних вимог у цій частині.
Що стосується правомірності постанови від 23.03.2020р. № 02-240/22.02-12 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 20 Порядку № 553, протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06 квітня 1995 року № 244, передбачено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Згідно п. 17 цього Порядку, справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
З наявного в матеріалах справи протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2020 року вбачається, що в ньому відсутній підпис ОСОБА_1 .
Також протокол містить відмітку про відмову ОСОБА_1 від отримання примірника протоколу, у зв'язку з чим він був направлений на її адресу поштою 11.03.2020 року. Згідно відомостей про відстеження поштового відправлення АТ "Укрпошта", рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 5402806329931 було вручено адресату лише 25.03.2020 року.
В свою чергу, у вказаному протоколі вказано про те, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 17.03.2020 року об 11 год. 00 хв. в приміщенні Управління ДАБК Миколаївської міської ради, однак, в подальшому розгляд справи був перенесений на 23.03.2020 року на 14.45 год., про що свідчить наявний в матеріалах справи лист Управління ДАБК Миколаївської міської ради № 225/22.01-13 від 17.03.2020 року, який був направлений на адресу позивача 19.03.2020 року, що підтверджується відомостями про відстеження поштового відправлення АТ "Укрпошта".
Згідно тих же відомостей, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 55400307469991 також було вручено позивачеві 25.03.2020 року.
Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244), згідно з пунктом 20 якого посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, зокрема, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
Пунктом 3 Порядку № 244 передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.
Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або через електронний кабінет.
Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
Як вбачається з матеріалів справи, документи, складені за наслідком проведення позапланової перевірки, у зв'язку з відмовою від їх отримання позивачем, були заздалегідь направлені на адресу її місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Надіслання у такий спосіб документів позивачу в силу положень Порядку № 244 вважається належним сповіщенням позивача про дату, час та місце розгляду справи, незалежно від факту їх отримання позивачем, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
Враховуючи викладене, а також підтвердження в ході розгляду справи допущення позивачем порушень вимог містобудівного законодавства при розробці проектної документації на об'єкт будівництва: «Реконструкція частини житлового дому (квартира АДРЕСА_1 ) під розміщення парикмахерської по АДРЕСА_2 », колегія суддів приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість прийнятої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради постанови від 23.03.2020р. № 02-240/22.02-12 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою її визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого абз.2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів зазначає, що в даній справі рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, доводам сторін по справі, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене рішення підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування припису і постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 02.12.2020 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька