26 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/3956/20
головуючий суддя І інстанції - Калашник Ю.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача): Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Фонду Державного майна України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року в адміністративній справі №280/3956/20 за позовом Фонду Державного майна України до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-
Фонд Державного майна України звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.04.2020 ВП №58087441, якою закінчено виконавче провадження.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року в задоволенні адміністративного позову Фонду Державного майна України було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фонд Державного майна України звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що рішення щодо поновлення ОСОБА_1 не виконано з поважних причин, які не залежать від волі Фонду, про що неодноразово було повідомлено відповідача.
Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2018 по справі №808/2199/18 за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, виконуючого обов'язки голови Фонду державного майна України Трубарова Віталія Миколайовича, регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - адміністративний позов задоволено повністю: визнані протиправними дії виконуючого обов'язки голови Фонду державного майна України Трубарова Віталія Миколайовича зі звільнення ОСОБА_3 з посади начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області; визнаний протиправним та скасований п. 1 наказу Фонду державного майна України №99-р від 18 травня 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 та поновлення на посаді ОСОБА_4 ».; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з 19 травня 2018 року; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 19 травня 2018 по 06 листопада 2018 у розмірі 147029 грн. 18 коп. (сто сорок сім тисяч двадцять дев'ять гривень 18 коп.); стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Фонду державного майна України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00032945) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1409 грн. 60 коп.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - 24920 грн. 20 коп., підлягає негайному виконанню.
13.11.2018 позивачу видано виконавчий лист, в частині яка підлягає негайному виконанню.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.12.2018 виправлено описку в п'ятому абзаці резолютивної частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року по справі №808/2199/18, абзац п'ятий резолютивної частини рішення викладено в такій редакції: «Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 травня 2018 по 06 листопада 2018 у розмірі 147029 грн. 18 коп. (сто сорок сім тисяч двадцять дев'ять гривень 18 коп.) на користь ОСОБА_1 ».
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2018 заяву Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області було задоволено частково: роз'яснено, що в резолютивній частині рішення у справі №808/2199/18 зазначена конкретна сума 24920,20 грн., без утримання податків й інших обов'язкових платежів. Роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податків та зборів до бюджету з заробітної плати в розмірі 24920,20 грн., нарахованої ОСОБА_1 на підставі рішення суду. В іншій частині заяви - відмовлено.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. від 15.01.2020 відкрито виконавче провадження №58087441 за виконавчим листом №808/2199/18, виданим Запорізьким окружним адміністративним судом 13.11.2018 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з 19.05.2018, боржником за яким є позивач. Зазначеною постановою визначений строк виконання рішення суду протягом 3 робочих днів. Постанова була направлена до виконання позивачу.
Листом від 30.01.2019 №10-25-1930 позивач поінформував відповідача про звернення до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення рішення суду від 06.11.2018 по справі №808/2199/18, та послався на ч. 4 ст. 254 КАС України, відповідно до якої подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. У зв'язку із чим зазначив про відсутність можливості виконати рішення суду у триденний строк.
30.01.2019 державним виконавцем на адресу позивача була надіслана вимога щодо необхідності позивачу повідомити відповідача та стягувача у триденний строк про виконання судового рішення з наданням підтверджуючих документів, попереджено позивача про наслідки невиконання рішення суду.
05.02.2019 на адресу суду надійшла заява Фонду Державного майна України (вх.№4633), в якій позивач просив роз'яснити, яким чином виконати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2018 у справі №808/2199/18 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з 19.05.2018, якщо на підставі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2015 у справі №808/9545/15 наказом Фонду державного майна України від 18.05.2018 №99-р на цій посаді з 25.11.2014 був поновлений ОСОБА_4 .
Листом від 06.02.2019 №10-25-2419 позивач повторно поінформував відповідача про звернення до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення рішення суду від 06.11.2018 по справі №808/2199/18, та послався на ч. 4 ст. 254 КАС України, відповідно до якої подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. У зв'язку із чим зазначив про відсутність можливості виконати рішення суду у триденний строк.
Листом від 15.02.2019 №10-25-2982 позивач надіслав на адресу відповідача копію листа Запорізького окружного адміністративного суду щодо розгляду заяви позивача про роз'яснення судового рішення.
Листом від 20.03.2019 №10-25-54-07 позивач поінформував відповідача про те, що розгляд заяви про роз'яснення судового рішення Запорізьким окружним адміністративним судом відбудеться після повернення матеріалів справи №808/2199/18 до цього суду з Третього апеляційного адміністративного суду. Також зазначив про подання до Третього апеляційного адміністративного суду заяви про зупинення виконання судового рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 у задоволенні заяви Фонду державного майна України про зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року у справі № 808/2199/18 відмовлено.
26.03.2019 на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2018 у справі №808/2199/18.
14.06.2019 державним виконавцем була надіслана позивачу повторна вимога щодо виконання рішення суду.
Листом від 03.07.2019 №10-25-12068 позивач поінформував відповідача про те, що його апеляційна скарга на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2018 не розглянута та судового рішення по заяві позивача про роз'яснення судового рішення немає, зазначивши, що в силу вимог Кодексу адміністративного судочинства України перебіг строку виконання судового рішення є зупиненим.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2019 апеляційну скаргу Фонду державного майна України було задоволено частково; рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2018 у справі №808/2199/18 скасоване в частині визнання протиправними дій виконуючого обов'язки Голови Фонду державного майна України Трубарова Віталія Миколайовича зі звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та в задоволенні позову в цій частині відмовлено. В решті рішення суду залишене без змін.
Постановою державного виконавця від 11.10.2019 за невиконання рішення суду, згідно виконавчого документа без поважних причин на позивача було накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 по справі №280/5313/19 у задоволенні позовної заяви позивача до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу ВП №58087441 від 11.10.2019 - відмовлено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2020 по справі №280/5313/19 апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року в адміністративній справі №280/5313/19 повернуто заявнику.
В подальшому, постановою державного виконавця від 24.02.2020 в межах виконавчого провадження №58087441 за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця на позивача накладений штраф у розмірі 10200 грн.
Запорізьким окружним адміністративним судом розглянута справа №280/1676/20 за позовною заявою Фонду державного майна України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 24.02.2020 ВП №58087441, якою накладено штраф на Фонд державного майна України. Рішенням від 30.04.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено. На цей час рішення суду законної сили не набрало.
13.04.2020 державним виконавцем на адресу слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві надіслано повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Також, 13.04.2020 року на підставі вимог п. 11 ч. 1 ст. 39, ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №58087441.
Не погодившись з правомірністю прийняття наведеної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що після прийняття виконавцем постанови, якою на позивача вдруге накладений штраф за невиконання судового рішення, відповідачем правомірно прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження та надіслано повідомлення органам досудового слідства про вчинення кримінального правопорушення.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що державний виконавець зобов'язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного повного виконання рішення, у зв'язку з чим, наділений повноваженнями щодо накладення штрафів на боржника, повідомлення правоохоронних органів щодо притягнення боржника до відповідальності.
Так, статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після вжиття вказаних дій, у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, та надіслання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірної постанови були висновки відповідача відносно невиконання без поважних причин виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року по справі № 808/2199/18, виданого на виконання рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2018 по справі №808/2199/18 після прийняття постанов про накладення штрафу від 11.10.2019 року та від 24.02.2020 року.
Між тим, як було встановлено судом, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року були оскаржені в касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 20.10.2020 року касаційні скарги Фонду державного майна України, ОСОБА_1 було задоволено частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року було скасовано та направлено справу на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
Відтак, з зазначених обставин справи вбачається, що судове рішення по справі № 808/2199/18 було скасовано, а відтак підстави для висновків відносно невиконання останнього відповідачем без поважних причин та закінчення виконавчого провадження за вказаних підстав, в межах даної справи - відсутні.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку відносно протиправності прийняття спірної постанови та необхідності її скасування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Фонду Державного майна України - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року в адміністративній справі №280/3956/20 - скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов Фонду Державного майна України - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року ВП №58087441.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Фонду Державного майна України судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 2102.00 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3153.00 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, відповідно до ч. 4 ст. 272 КАС України та за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко