01 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8033/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі №160/8033/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовлено.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить: «Відкрити провадження у справі за цим позовом. Визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-1609-57 від 06.11.20219 року…»
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 1261,20 грн. та апеляційну скаргу із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності і вимог до суду апеляційної скарги з урахуванням положень статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду скаржнику роз'яснено зокрема і те, що враховуючи положення вимог статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги апеляційної скарги “…Відкрити провадження у справі за цим позовом. Визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-1609-57 від 06.11.2019 р…” виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду, оскільки повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок суду нижчої інстанції та недоліків судочинства, а не задля нового розгляду справи. При цьому, зазначеною ухвалою суду доведено до відома скаржника текст статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року скаржник отримав 02 листопада 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
09 листопада 2020 року скаржник через засоби поштового зв'язку звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, до якої додано документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 1261,20 грн. та апеляційну скаргу із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
При цьому, в доданій до заяви про уточнення позовних вимог апеляційній скарзі позивач просить суд апеляційної інстанції: «Відкрити провадження у справі за цим позовом. Визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-1609-57 від 06.11.20219 року…».
Проте, надання апеляційної скарги з такими вимогами пред'явленими до суду апеляційної інстанції не свідчить про усунення скаржником недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк.
Так, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року скаржнику надавався строк для надання до суду апеляційної скарги із зазначенням у ній вимог особи, яка подає апеляційну скаргу, оскільки вимоги апеляційної скарги, а саме “…Відкрити провадження у справі за цим позовом. Визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-1609-57 від 06.11.2019 р…” виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок суду нижчої інстанції та недоліків судочинства, а не задля нового розгляду справи. При цьому, зазначеною ухвалою суду доведено до відома скаржника текст статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі "Смірнова проти України" зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.
Зазначені обставини свідчать про свідоме нехтування скаржником вимогами ухвали суду від 26 жовтня 2020 року, при цьому не усунення зазначеного недоліку апеляційної скарги унеможливлює в подальшому вирішення вимоги апеляційної скарги щодо відкриття провадження у справі за цим позовом та вирішення цього позову шляхом нового розгляду справи як того домогається позивач, оскільки суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо нового розгляду справи, в тому числі прийняття доказів, які не було подано до суду першої інстанції чи вирішення вимог, які не заявлялися під час розгляду справи судом першої інстанції.
У справі “Пономарьов проти України” (Заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив наступне: “…Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті домогтися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду…”.
Не застосування судом встановлених законом наслідків на усунення скаржником такого недоліку апеляційної скарги як зазначення у ній вимог до суду апеляційної скарги з урахуванням положень статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи те, що скаржнику ухвалою суду роз'яснено необхідність усунення такого недоліку та шляхи його усунення свідчить про нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд апеляційної інстанції враховує і те, що прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 з тими вимогами, які ставить у ній скаржник буде свідчити про надання скаржнику обґрунтованої надії того, що суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями здійснити новий судовий розгляд справи, що в свою чергу буде наслідком відмови у задоволенні таких вимог апеляційної скарги лише з тої підстави, що суд не має повноважень для розгляду справи як суд першої інстанції, а скаржник після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою з тими вимогами, що ним заявлено та буде мати обґрунтовану надію на їх розгляд по суті і буде впевнений у неефективності судочинства.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 26 жовтня 2020 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі №160/8033/20 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 01 грудня 2020 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко