ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 грудня 2020 року м. Київ № 826/20160/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за його позовом до Генеральної прокуратури України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
установив:
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Позивачем до суду подано заяву про відвід судді Качура Ігоря Анатолійовича, мотивовану тим, що суддя не звернув уваги на обставини, які зазначені у поданих запереченнях, а саме:
- справа є складною, оскільки сума позовних вимог про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу становить більше 3 000 000,00 грн, що не відповідає сумі яка встановлена у ст. ст. 12 ч. 4 п. 2), 12 ч. 6 п. 6) 257 ч. 4 п. 2) Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України);
- справа є складною, тому що у справі не виконані ухвали суду від 12.03.2015 і від 28.04.2020 про витребування доказів у справі;
- справа є складною через наведену позивачем обставину, що відповідач безпідставно застосував до позивача люстрацію і відсутні докази на підтвердження законності наказу про його звільнення;
- справа є складною, оскільки відповідач уникає доказування правомірності своїх дій і прийнятого рішення, що ускладнює розгляд справи;
- справа є складною через невідповідність Закону України "Про очищення влади" нормам Конституції України і необхідність застосування норм Конституції;
- справа була призначена і розглядалась за правилами загального позовного провадження, і позивач не заявляв клопотання про зміну форми судочинства, як того вимагає статті 259 КАС України, а зміна форми судочинства по ініціативі суду не передбачена;
- суддя не розглянув заперечення на ухвалу від 5.10.2020 упродовж двох днів із дня його надходження до суду, як того вимагає частина четверта статті 260 КАС України;
- суддя не реагує на подані заперечення і на заяву про уточнення позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2020 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Качура Ігоря Анатолійовича визнано необґрунтованою. В подальшому, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Качура Ігоря Анатолійовича передано для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Суд, розглянувши викладені у заяві обставини, при її вирішенні виходив з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України. Відповідно до цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Тобто, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Заява позивача про відвід головуючого судді, мотивована незгодою з розглядом справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та віднесенням справи до справ незначної складності.
Тобто, фактично ОСОБА_1 не погоджується з процесуальними діями й рішеннями судді під час розгляду справи.
Поряд з цим, частина четверта статті 36 КАС України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Окрім того, визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах "П'єрсак проти Бельгії", "Кіпріану проти Кіпру", "Грівз проти Сполученого Королівства"). Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.
Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Клейн та інші проти Нідерландів").
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).
Окрім того, згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 постанови "Про незалежність судової влади" №8 від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
З огляду на викладене та враховуючи, що позивач фактично не погоджується з процесуальними діями й рішеннями судді під час розгляду справи , суд дійшов висновку, що наявність передбачених КАC України підстав для відводу головуючого судді позивачем не наведено, а відтак заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України,
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Качура Ігоря Анатолійовича у справі №826/20160/14, відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак