Справа № 554/1574/20 Номер провадження 11-кп/814/942/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
23 листопада 2020 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170040000382 щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 16.06.2020
за участю
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_6
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Цим вироком ОСОБА_6 визнано винуватим за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13.04.2020, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 2 років 3 місяців позбавлення волі.
За вироком суду, ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні ряду крадіжок чужого майна вчинених за таких обставин.
1 епізод
На початку січня 2020 року ОСОБА_6 , перебуваючи між торгівельними рядами на території ЦКР м. Полтави, умисно, повторно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S II GT-I9100» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 вартістю 1026,67 грн, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріального збитку на вказану суму.
2 епізод
15 січня 2020 року ОСОБА_6 , перебуваючи між торгівельними рядами на території ЦКР м. Полтави, умисно, повторно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «Ergo» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 вартістю 266,67 грн, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріального збитку на вказану суму.
3 епізод
В середині січня 2020 року ОСОБА_6 , перебуваючи між торгівельними рядами на території ЦКР м. Полтави, умисно, повторно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, таємно викрав зарядний пристрій «Power Bank Xiaomi 20800 mAh NDY-02-AD» вартістю 150 грн, портативну колонку «Karaoke» модель 703-11 вартістю 294,05 грн, чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 матеріального збитку на загальну суму 444,05 грн.
4 епізод
25 січня 2020 року ОСОБА_6 , перебуваючи в м'ясному павільйоні на території ЦКР м. Полтави, умисно, повторно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, таємно викрав портативну колонку «JBL Flip 4 Black» вартістю 1399,67 грн, чим спричинив потерпілій ОСОБА_13 матеріального збитку на вказану суму.
5 епізод
В кінці січня 2020 року ОСОБА_6 , перебуваючи між овочевими рядами на території ЦКР м. Полтави, умисно, повторно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung GT-C3752», ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 вартістю 316,67 грн, чим спричинив потерпілому ОСОБА_14 матеріального збитку на вказану суму.
Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
Зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається, що останній просить пом'якшити йому призначене місцевим судом покарання.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини провадження та доведеність вини ОСОБА_6 , просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого. Просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі; на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання цього покарання із покаранням за вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13.04.2020, остаточно призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Апелянт вважає, що суд призначаючи покарання обвинуваченому , безпідставно визнав пом'якшуючою покарання обставиною, часткове відшкодування спричиненої потерпілим шкоди. У всіх випадках крадіжок , повернення ОСОБА_6 майна потерпілим не було добровільним, оскільки стало можливим завдяки роботі правоохоронних органів, яких в ході досудового розслідування забезпечено вилучення предметів, що були здобуті злочинним шляхом.
Водночас, суд безпідставно не врахував схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень, спосіб життя, відсутність постійного місця роботи та заробітку, висновок органу пробації, згідно якого ОСОБА_6 становить високу небезпеку для суспільства.
Позиція інших учасників провадження
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_9 підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Прокурор ОСОБА_8 підтримала апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та заперечувала проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.
Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду провадження до апеляційного суду не з'явились та не висловили своєї позиції щодо поданих апеляційних скарг.
Мотиви суду
Встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України апелянтами не оскаржені, а тому виходячи з вимог ст.404 КПК України, вирок суду в цій частині не підлягає перегляду.
Статтями 50 і 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Згідно з вимогами ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - це покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зі змісту апеляційних скарг вбачається, що обвинувачений і прокурор погодились з розміром призначеного судом покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, а тому в цій частині вирок суду також не підлягає перегляду.
З матеріалів провадження вбачається та не заперечується апелянтами те, що обвинувачений вчинив злочин до постановлення вироку Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13.04.2020, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.185,ч.2 ст.389, ст.395, ч.1 ст.70, ст.71,72 КК України на два роки тридцять днів позбавлення волі.
Водночас, апелянти не погоджуються з розміром покарання визначеного за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України. Тобто, апелянти фактично порушують питання про недотримання судом визначених судом вимог, що стосуються покарання і пов'язані з суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
За змістом ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку - остаточне покарання за сукупністю злочинів призначається шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Як вбачається зі змісту вироку, належним чином обґрунтувавши своє рішення, суд визначив остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, тобто за правилами ст.70 КК України.
Саме такий принцип призначення покарання за сукупністю злочинів просить застосувати прокурор у своїй апеляційній скарзі. При цьому апелянт просить призначити обвинуваченому покарання за сукупністю злочинів, яке на 9 місяців більше від призначеного судом покарання, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість. Проте, ст.414 КПК України визначає, що вирок суду, зокрема, може бути скасований через призначення лише явно несправедливого покарання, а не з метою призначення покарання в більшому розмірі, яке незначно відрізняється від призначеного судом покарання.
За таких обставин доводи прокурора щодо необхідності скасування вироку у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість, на думку колегії суддів є непереконливими.
Непереконливими колегія суддів вважає доводи обвинуваченого, який просив пом'якшити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення призначеного покарання, покаранням призначеним вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13.04.2020.
З огляду на дані щодо кримінальної біографії обвинуваченого та конкретні обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що при визначенні остаточного покарання, суд першої інстанції правильно застосував принцип часткового складання призначених покарань й переконливих доводів для зміни судового рішення в цій частині немає.
Натомість обставини, на які посилаються обвинувачений та прокурор були враховані судом при призначенні покарання за ч.2 ст.185 КК України, розмір якого не ставиться під сумнів обома апелянтами .
Колегія суддів погоджується з судовим рішенням та вважає, що призначене обвинуваченому покарання є співмірним протиправним діянням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м'якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.
Під час апеляційного перегляду вироку місцевого суду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ч.2 ст.376, статтями 404,407,418 КПК України колегія суддів
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 16.06.2020 щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали апеляційного суду, а засудженим який тримається під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4