Справа 573/1854/20
Номер провадження 3/573/851/20
01 грудня 2020 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Терещенко О.І.,
з участю секретаря судового засідання Федорченко Г.В.,
прокурора Свинаренка В.Ю.,
правопорушника ОСОБА_1 ,
адвоката Пашкова С.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі матеріал, який надійшли з Сумського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді інспектора СРПП №1 Білопільського ВП Сумського РВП,
- за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП,
08 жовтня 2020 року до Білопільського районного суду із Сумського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшов протокол про адміністративне правопорушення №22-2020 від 08 жовтня 2020 року, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.
У протоколі зазначено, що інспектор СРПП №1 Білопільського ВП Сумського РВП Листопад В.В. 09, 11 та 20 травня 2020 року зробив відеозапис у Білопільському ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області на нагрудну відеокамеру у режимних кабінетах №12 та №24 Білопільського ВП без відповідного на те дозволу керівництва, скопіював їх та передав сторонній особі ОСОБА_2 , тобто незаконно використав у своїх інтересах інформацію, яка стала йому відома у зв'язку з використанням службових або інших визначених законом повноважень, що призвело до порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», Типових правил організації охорони і пропускного режиму до службових приміщень адміністративної будівлі Білопільського ВП, затверджених наказом зазначеного відділення поліції від 17 травня 2019 року №2 дск, Правил з організації пропускного режиму на суб'єктах ГУНП в Сумській області, затверджених наказом від 18 лютого 2020 року №140 дск, пп. 5 п. 1 р. VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026, вимог ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції», тобто дії, які мають ознаки вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за що встановлена ч. 1 ч. 172-8 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що працює інспектором СРПП №1 Білопільського ВП. Керівництво Білопільського ВП постійно у період пандемії і введення карантину не одягали масок на обличчя, чим порушували вимоги постанови Кабінету Міністрів та наражали на небезпеку співробітників райвідділу.
Окрім того, начальник поліції ОСОБА_3 з березня 2020 року переслідує та присікується безпричинно до ОСОБА_1 та інших працівників відділення поліції, які на нього написали колективну скаргу до МВД за порушення вимог законів. Проявляється це у тому, що графік його роботи складається таким чином, що фактично він позбавлений належного відпочинку, йому не дають можливості піти у відпустку, задніми числами оголошують догани. Щоб захистити себе він змушений був фіксувати свої розмови з керівництвом Білопільського ВП на боді-камеру. Також утиску з боку ОСОБА_3 зазнає його колега ОСОБА_2 , який є діючим співробітником Білопільського ВП.
11 травня 2020 року до заступника начальника відділення поліції ОСОБА_4 ОСОБА_1 приходив разом із ОСОБА_2 з метою з'ясування питання про несення служби саме ними у добовому наряді, у який вони заступили у той день. 09 та 20 травня 2020 року він мав зустрічі із ОСОБА_3 та іншим керівним складом, де ОСОБА_3 повідомляв йому про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. У ці дні розмови з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 він знімав на боді-камеру. Ніякі інші теми, окрім тих, що стосуються його стягнень, не обговорювалися, тому ніякої таємної інформації він не поширив. Окрім того, записи він передав ОСОБА_2 , який є діючим працівником поліції, а не сторонньою особою. Кабінет начальника та його заступника на той час не був режимним об'єктом. Передав він ці записи з метою доведення до відома керівництва ГУ НП в Сумській області про порушення ОСОБА_3 та іншими керівниками вимог ст. 44-3 КУпАП.
Також ОСОБА_1 зазначив, що при складанні протоколу було порушено його право на захист, бо він заперечував проти складання протоколу без участі захисника. Але співробітники внутрішньої безпеки закрили його у кабінеті начальника і не давали можливості вийти, поки не склали протокол, який він відмовився підписати.
Тому ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 пояснили, що ОСОБА_1 знімав службовою боді-камерою їхні робочі кабінети, які є режимними об'єктами, чого не можна було робити.
ОСОБА_3 також пояснив, що ОСОБА_1 під час складання протоколу говорив, що йому потрібен адвокат. Йому дали можливість зателефонувати адвокату. Але чого склали протокол без адвоката свідку невідомо.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що працює у Білопільському ВП інспектором СРПП №1. ОСОБА_1 дійсно передав йому записи із кабінетів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які під час пандемії порушували вимоги постанови Кабінету Міністрів України і перебували без захисних масок. Він ці записи передав до ГУ НП в Сумській області для відповідного реагування. ОСОБА_1 передав записи саме йому тому, що він мешкає у м. Суми і зручно було це зробити. А ОСОБА_1 для цього потрібно було б їхати до м. Суми. Про режимність кабінетів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йому нічого не відомо.
Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 по суті вчиненого правопорушення та складання протоколу пояснили, що ситуація їм відома зі слів самого ОСОБА_1 , присутні при цих подіях вони не були. Суду зазначили, що ОСОБА_1 безпричинно переслідує начальник Білопільського ВП ОСОБА_3 , створюючи умови для того, щоб він звільнився з роботи.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що з серпня 2020 року працює інспектором СКЗ Сумського РВП. 08 жовтня 2020 року у її присутності ОСОБА_1 відмовився підписати протокол про адміністративне правопорушення. Він дійсно говорив, що йому потрібен адвокат. Йому дали можливість зателефонувати адвокату.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 08 жовтня 2020 року перебувала на чергуванні у черговій частині Білопільського ВП. У цей день на добове чергування заступив ОСОБА_1 і отримав табельну зброю. Також цього дня до Білопільського ВП приїхали 2 співробітника внутрішньої безпеки, закрили ОСОБА_1 у кабінеті начальника поліції ОСОБА_3 і не давали йому змоги вийти. Так як вона знала, що ОСОБА_1 перебуває з табельною зброєю, тому зробила повідомлення на лінію 102 з приводу його незаконного утримання. Випустили з кабінету ОСОБА_3 ОСОБА_1 лише після того, як склали щодо нього протокол про вчинення корупційного правопорушення.
Свідок ОСОБА_11 , який склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суду пояснив, що провів перевірку за фактом використання ОСОБА_1 інформації, яка стала відома у зв'язку із виконанням ним службових обов'язків. Цю інформацію він скопіював та передав сторонній особі. Під час складання протоколу ОСОБА_1 відмовився його підписати, дійсно він говорив про допомогу адвоката. Йому була надана можливість зателефонувати адвокату. Але адвоката Терещенко О.П. не чекав, бо той не міг прибути у той день, а він вже розпочав складати протокол, тому не міг зупинити його складання. Окрім того, у ст. 268 КУпАП зазначено про те, що захисник у правопорушника повинен бути під час розгляду протоколу, а не під час його складання.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , показання зазначених свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно з ч. 1 ст. 172-8 КУпАП адміністративна відповідальність настає за незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень,.
Відповідно до примітки до статті 172-8 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 та підпункті "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також особи, зазначені в частині другій статті 17 Закону України "Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань".
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання та протидії корупції.
Предметом правопорушення є інформація, яка стала відома посадовій особі у зв'язку з виконанням нею службових повноважень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у незаконному розголошенні або використанні в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових повноважень (формальний склад).
Об'єктивна сторона правопорушення може виражатися у таких формах: незаконне розголошення інформації; незаконне використання інформації; в інший спосіб.
Суб'єкт даного правопорушення є особливим. У його якості виступають особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначені вище.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі як прямого, так і непрямого умислу. Якщо згідно з прямою вказівкою закону на те, що корупційним правопорушенням є тільки умисне діяння, то, за діяння, передбачені ст. 172-8 КУпАП, вчинені через необережність, відповідальність особи за цією статтею не настає.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна або службова інформація.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, під час виконання службових обов'язків поліцейський має право на доступ до службової інформації, необхідної для виконання обов'язків за посадою.
Розділом VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису передбачено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.
Аналіз наведеного надає підстави для висновку, що відповідальність за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП настає лише за умови незаконного розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, що стала їй відома у зв'язку з виконанням виключно службових повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що відносно інспектора СРПП №1 Білопільського ВП Листопада В.В. складено адміністративний протокол за те, що 09, 11 та 20 травня 2020 року він зробив відеозапис у Білопільському ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області нагрудною відеокамерою у режимних кабінетах №12 та №24 без відповідного на те дозволу керівництва, скопіював та передав їх сторонній особі ОСОБА_2 , тобто незаконно використав у своїх інтересах інформацію, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 працює інспектором СРПП №1 Білопільського ВП, а отже не є сторонньою особою як вказано в протоколі.
Під час перегляду у судовому засіданні оптичних дисків із записами, які здійснив ОСОБА_1 , встановлено, що на них мова йде лише про несення служби ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та про доведення до відома ОСОБА_1 наказів керівництва про застосування до нього дисциплінарних стягнень. При цьому дійсно, особи, що зняті на відео, перебували у кабінеті без захисних масок.
У протоколі щодо ОСОБА_1 окрім констатації факту передачі відеозапису, відсутня інформація про те, яка саме службова або конфіденційна інформація була передана ОСОБА_1 ОСОБА_2 . А встановлення такого виду інформації входить до диспозиції ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, що вбачається з її змісту.
Також, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що містять дані про те, який саме інтерес переслідував ОСОБА_1 , коли передавав відеозапис ОСОБА_2 . У той же час, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП потрібно встановити в майнових чи не майнових інтересах особою було розголошено конфіденційну інформацію з обмеженим доступом.
З матеріалів справи вбачається, що кабінет начальника Білопільського ВП та його заступника відносяться до режимних приміщень відповідно до затвердженого переліку режимних приміщень від 15 червня 2020 року (а. с. 42).
Про те, що у травні 2020 року вказані службові кабінети були режимними приміщеннями доказів до протоколу не долучено.
Також суд зазначає, що при складанні протоколу було порушено право ОСОБА_1 на захист, що є істотним порушенням прав людини та основоположних свобод.
Ніякої критики не витримують пояснення старшого оперуповноваженого Сумського управління Департаменту внутрішньої безпеки НП України ОСОБА_11 , який склав протокол щодо ОСОБА_1 , про те, що захисник повинен бути присутній під час розгляду протоколу, а не під час його складання. Вказане свідчить або його некомпетентність і незнання законів, або про свідоме порушення вимог Конституції України, яка гарантує кожному громадянину України право на захист.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучений оптичний диск. Як зазначив свідок ОСОБА_11 , там зафісовані події складання протоколу щодо ОСОБА_1 .
Але під час спроб суду переглянути вказаний диск з'ясувалося, що будь-яка інформація на ньому відсутня.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, в порушення вказаних вимог закону старшим оперуповноваженим Сумського управління Департаменту внутрішньої безпеки НП України Терещенком О.П складено протокол про адміністративне правопорушення 08 жовтня 2020 року, в той час, як події, що стали підставами для складання цього протоколу та які зазначені у ньому, відбувалися у травні 2020 року, висновок службового розслідування датований 13 серпня 2020 року, 18 серпня 2020 року Сумське управління ДВБ НП України отримало усі матеріали перевірки за цим фактом (а. с. 1-13, 16, 24-28).
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що у старшого оперуповноваженого Сумського управління ДВБ НП України Терещенка О.П були труднощі зі своєчасного виявлення особи, яка, на його думку, вчинила правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення саме на посадову особу, яка його складає, покладається обов'язок надання суду доказів на підтвердження того правопорушення, яке зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що протокол щодо ОСОБА_1 є недопустимим доказом у справі та не може бути прийнятий судом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в тому разі, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю.
Керуючись ч. 1 ст. 172-8, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя