Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
02 грудня 2020 року № 520/12613/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704),
третя особа - Харківська міська рада в особі Департаменту земельних відносин (вул. Квітки-Основ'яненко, 7, м. Харків, 61003)
про визнання незаконними дій та спонукання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відпоівідача - Харківська міська рада в особі Департаменту земельних відносин (далі по тексту - третя особа, ХМР), в якому просить суд:
- визнати незаконним нарахування податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки договір оренди земельної ділянки № 7242/04 від 02.09.2004 р. розірвано за рішенням Ленінського районного суду міста Харкова по справі №638/4713/18 відповідач незаконно на теперішній час обліковує податковий борг з орендної плати за земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_2 . Вважає нарахування податкового зобов'язання з орендної плати протиправним і таким, що підлягає скасуванню. У зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві посилається на те, що Департаментом земельних відносин Харківської міської ради від 31.01.2020 № 773/0/225-20 до ГУ ДПС області надано перелік договорів оренди землі у м. Харкові, державна реєстрація яких не скасована.
Згідно зазначеного листа договір оренди від 02.09.2004 року № 7242/04, земельної ділянки площею 0,135 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6310137200:01:006:0052 є діючим.
На підставі вищезазначеного, з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, ГУ ДПС області проведено розрахунок орендної плати за землю на 2019 рік (прийняті податкові повідомлення - рішення від 18.11.2019 №162872-5606- 2030 в сумі 18 342,81грн, №162873-5606-2030 в сумі 8 576,64 грн.) та за 2020 рік (прийняті податкові повідомлення - рішення від 30.03.2020 №37607-5606-2030 в сумі 18 342,81 грн., №37608-5606-2030 в сумі 8 576,64 гривень).
Вказує, що у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки державної (комунальної) власності орендар повинен сплатити орендну плату за земельну ділянку державної (комунальної) власності за фактичний період перебування землі в користуванні у поточному році, а саме, до дати повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідальні сільській, селищній, міській раді), що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки.
Зазначає також, що згідно положень п. 286.4 ст.286 ПК України платники за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 цієї статті; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю. Позивач з відповідною заявою до ГУ ДПС області не звертався.
Через вказані обставини, відповідач вважає, що діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже підстави для задоволення позову про визнання незаконними нарахування податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю ОСОБА_1 відсутні та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 26.12.2018 року у справі № 638/4713/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Департаменту земельних відносин Харківської міської ради про визнання договору оренди землі припиненим, яке набрало законної сили 29.01.2019 року встановлено наступне:
« 02 вересня 2004 року між ОСОБА_1 , яка мала на час укладання договору статус суб'єкта підприємницької діяльності, та Харківською міською радою було укладено договір оренди землі: земельної ділянки 1, площею 0,0098 га та ділянки № НОМЕР_2 , площею 0,0037 га, на яких розташований на праві приватної власності - нежитлова будівля літ. «А»42-1» (магазин, нежитлове приміщення № 1, 2 в літ. А37-1 « магазин» (а.с. 10-12).
29 жовтня 2004 року ОСОБА_1 продала нежитлову будівлю літ «А/42-1» загальною площею 55,3 кв. м по АДРЕСА_2 , про що свідчить договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л.П. за реєстровим № 6164 (а.с. 9).
Ухвалою Господарського суду Харківської області по справі № 922/118/15 від 09.02.2015 року за позовом Харківської міської ради до ФОП ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі провадження по справі припинено на підставі того, що скасовано державну реєстрацію ОСОБА_1 як суб'єкта підприємницької діяльності 22.01.2015 року (а.с. 15-16).
Таким чином, з 2015 року відповідачу Харківській міській раді було відомо про те, що земельна ділянка не використовується позивачем і відповідні зміни до договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати сторонами не вносились.
Згідно копії листа за вих. № Т-4-8802/1-15.08-39 від 09.04.2015 вбачається, що ОСОБА_1 зверталась з відповідною заявою до Харківської міської ради з проханням припинити дію договору оренди землі. Однак, замість належного переоформлення договору оренди землі на іншого власника, Департамент земельних відносин Харківської міської ради просив надати позивача документи, зазначені у листі, у тому числі надати акт обстеження земельної ділянки спеціалістами відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель.».
Вказаним рішенням Ленінського райсуду м. Харкова позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Департаменту земельних відносин Харківської міської ради про визнання договору оренди землі припиненим - задоволено частково:
- визнано договір оренди землі від 02.09.2004 року, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Харківською міською радою, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при ДК України по земельних ресурсах в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 0.09.2004 № 7242\04 припиненим з моменту набрання рішенням законної сили;
- в іншій частині позову - відмовлено.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАСУ обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
ГУ ДПС у Харківській області здійснено розрахунок орендної плати за землю на 2019 рік та прийнято податкові повідомлення - рішення від 18.11.2019 №162872-5606- 2030 на суму 18 342, 81 грн. та № 162873-5606-2030 в сумі 8576, 64 грн., які були вручені особисто позивачу, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Департаментом земельних відносин Харківської міської ради листом від 31.01.2020 № 773/0/225-20 до ГУ ДПС області надано перелік договорів оренди землі у м. Харкові, державна реєстрація яких не скасована.
Згідно додатку до зазначеного листа договір оренди від 02.09.2004 року № 7242/04, земельної ділянки площею 0,135 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6310137200:01:006:0052 є діючим.
ГУ ДПС у Харківській області здійснено розрахунок орендної плати за землю за 2020 рік та прийнято податкові повідомлення - рішення від 30.03.2020 р. №37607-5606-2030 на суму 18 342,81 грн. та №37608-5606-2030 на суму 8 576,64 гривень, які були направлені на адресу позивача, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого листа опущено до поштової скриньки позивача.
На письмовий запит начальника Центрального управління ГУ ДПС у Харківській області О. Клімової № 12323/9/20-40-56-06-21 від 11.06.2020 року, в якому просить надати інформацію по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , згідно договору оренди від 02.09.2004 року № 7242/04 Департамент земельних відносин виконавчого комітету ХМР листом від 10.07.2020 року № 5368/0/225/20 повідомив про те, що між Харківською міською радою та ФО-П ОСОБА_1 02.09.2004 року укладено договір оренди землі (реєстраційний номер 7242/04 від 02.09.2004) на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3 , площею 0,0098 га - ділянка № НОМЕР_3 , площею 0,0037 га - ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер 6310137200:01:006:0052 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, строком до 01.03.2029.
Цим листом ГУ ДПС було також додатково повідомлено, що відповідно до положень ст. 288 Податкового кодексу України Департаментом надається інформація про стан оформлення нових договорів оренди землі, внесе неня змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа кожного місяця, що настає за місяцем, в якому відбулись зазначені зміни.
12.10.2020 року ОСОБА_1 отримала податкову вимогу, сформовану ГУ ДПС у Харківській області від 21.07.2020 року про сплату податкового боргу в сумі 26647, 28 грн., що підтверджується копією поштового конверту з відміткою поштового відділення зв'язку.
Не погоджуючись з вчиненими діями щодо нарахування податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю позивач звернувся до суду.
Виходячи із позовних вимог позивача, приписів ч. 2 ст. 9 КАСУ, згідно якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог та надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
За змістом п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У п. 41.5. ст. 41 ПКУ повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Згідно п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 288.1. ст. 288 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
За приписами п. 288.7. ст. 288 ПКУ податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
У п. 286.5. ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
За п. 287.5. ст. 287.5. ПКУ податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно абз. 6 п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо, зокрема, нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) / надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року №422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі також - Порядок №422).
Цим Порядком визначено організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За змістом підпункту 4 пункту 1 розділу І Порядку №422 відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника (надалі також - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Виходячи із положень розділів ІІІ, ІV, V Порядку №422 відображенню в інтегрованій картці платника підлягають, зокрема, зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства.
У п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5. ст. 54 ПКУ).
Абзацом 2 п.п. 56.17.5 п. 56.17. ст. 56 ПКУ встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108 1.2.2 пункту 108 1.2 статті 108 1 цього Кодексу.
Водночас, згідно приписів п. 56.18. ст. 56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Абзацом 4 п. 56.18. ст. 56 ПКУ встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно із п. 58.2. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є податковим боргом.
За змістом пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пунктів 2 та 3 розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну № 610 від 30.06.2017 року (далі - Порядок № 610), податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму:
- узгодженого грошового зобов'язання;
- непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
За приписами п. 1 Розділу ІІІ Порядку № 610 податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів.
Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не надано, а судом під час розгляду справи по суті не добуто належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів обізнаності контролюючого органу під час спірного нарахування податкового зобов'язання про факт визнання судом припиненим договору оренди землі від 02.09.2004 року; направлення до ГУ ДПС у Харківській області на вимогу абз. 6 п. 286.5 ст. 286 ПКУ письмової заяви із вказаною копією рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26.12.2020 року до дати здійснення контролюючим органом спірних нарахувань, а також дати прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги для проведення звірки даних щодо нарахованої суми плати за землю; доказів оскарження в адміністративному та/або судовому порядку податкових повідомлень - рішень від 18.11.2019 р. №162872-5606- 2030 на суму 18 342, 81 грн. та № 162873-5606-2030 в сумі 8576, 64 грн.; доказів оскарження в адміністративному та/або судовому порядку податкових повідомлень - рішень від 18.11.2019 р. №162872-5606- 2030 на суму 18 342, 81 грн. та № 162873-5606-2030 в сумі 8576, 64 грн., згідно формі та порядку, що передбачені Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. № 916, а не у спосіб, яким було подано представником позивача шляхом надсилання адвокатського запиту в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; доказів оскарження в адміністративному та/або судовому порядку податкової вимоги, сформованої ГУ ДПС у Харківській області від 21.07.2020 року про сплату податкового боргу в сумі 26647, 28 грн.
Так, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ст. 17 ЗУ “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (995_004 ) та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).
З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704), третя особа - Харківська міська рада в особі Департаменту земельних відносин (вул. Квітки-Основ'яненко, 7, м. Харків, 61003) про визнання незаконними дій та спонукання до вчинення дій - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 02 грудня 2020 року.
Суддя Бадюков Ю.В.