Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 грудня 2020 р. № 520/13078/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції у Харківській області (м. Харків, вул. Бакуліна, 6) про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати винесену 22.09.2020р. Державною екологічною інспекцією у Харківській області постанову № 02-11/247 про накладення адміністративного стягнення в розмірі 748,00 грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 22.09.2020 Державною екологічною інспекцією у Харківській області було винесено постанову №02-11/247 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 748,00 грн.
Позивач в адміністративному позові посилається на те, що постанова була складена державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 21.09.2020 №001855 про порушення вимог природоохоронного законодавства та мотивована тим, що будучи відповідальною посадовою особою допущено невиконання п.3 припису від 25.01.2019 №05/03-13, а саме не проведено державну реєстрацію прав на земельні ділянки, що знаходиться у користуванні Відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» державного підприємства «Укренерго» у кількості 2076,0 од., загальною площею 9,3723 га.
ОСОБА_1 зазначає, що в оскаржуваній постанові відповідачем зазначені відомості, які не відповідають дійсності, оскільки організаційно-правова форма НЕК «Укренерго» - приватне акціонерне товариство, а не державне підприємство; ОСОБА_1 прийнято на роботу директором технічним Північної ЕС лише 16.09.2020, а отже, він не є відповідальною особою за виконання вимог припису від 25.01.2019, який було видано іншій посадовій особі суб'єкта господарювання та не може відповідати за його невиконання; адресою проживання позивача є: АДРЕСА_1, а не АДРЕСА_2 , як зазначено у постанові.
Крім того, на думку позивача, постанова №02-11/247 від 22.09.2020 про накладення адміністративного стягнення винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 21.09.2020 №001855, який складено з порушенням вимог діючого законодавства, відповідачем не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст.280 КУпАП, а саме не з'ясовано, чи повинен саме позивач нести адміністративну відповідальність, протокол про адміністративне правопорушення містить невірні відомості щодо місця роботи (в частині назви підприємства), щодо посади особи, яка вчинила правопорушення. Постанова та протокол були винесені у вкрай стислий термін - протокол 21.09.2020, а постанова 22.09.2020, що унеможливлює вчинення позивачем будь-яких підготовчих дій для захисту своїх прав та інтересів під час провадження у справі.
Також, на думку позивача, проведений Інспекцією позаплановий захід, за результатами якого складено акт №835/12-02/02-04 від 21.09.2020 здійснено з порушенням вимог діючого законодавства.
Вказані обставини зумовили звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно ст.7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
З матеріалів справи судом встановлено, що 25.01.2019 Державною екологічною інспекцією у Харківській області за результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» винесено припис №05/03-13, із граничним строком виконання 25.03.2019.
Згідно ч.1 ст.6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
У зв'язку із закінченням строків виконання припису №05/03-13 Інспекцією на підставі ст.ст.4, 6, 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Інспекцією у період з 16.09.2020 по 12.02.2020 на підставі наказу від 15.09.2020 №835/12-02 здійснено позапланову перевірку Відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго».
21.09.2020 Інспекцією в порядку ч.6 ст.7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №835/12-02/02-04.
Актом перевірки №835/12-02/02-04 зафіксовано факт невиконання підприємством п.3 припису від 25.01.2019 №05-03-13.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
У зв'язку із виявленими порушеннями, Інспекцією 21.09.2020 складено протокол про адміністративні правопорушення №001855 та 22.09.2020 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №02-11/247 стосовно технічного директора ВП «Північна електроенергетична система» ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» ОСОБА_1 , якою визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 748,00 грн.
Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища визначена ст.20-2 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».
Так, відповідно до п.а ст.20-1 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об'єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
На час проведення планової перевірки позивача у 2019 році була чинна «Уніфікована форма акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони природного навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 №303, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.10.2017 №1289/31157.
Вичерпний перелік питань стосовно проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів визначений розділом V вказаної уніфікованої форми акту.
Пунктом 1 Додатку 3 Переліку питань щодо проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про використання та охорону земель затвердженого питання щодо наявності державної реєстрації прав на земельну ділянку.
Суд звертає увагу, що наказ Міністерства екології та природних ресурсів України № 303 від 09.08.2017 року, яким затверджена уніфікована форма акту перевірки на час виникнення спірних правовідносин був чинним та таким, що пройшов відповідну правову експертизу на його відповідність вимогам законодавства України, йому був присвоєний реєстраційний номер - 1289/31157 від 23.10.2017 року про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів.
Пункт 3 припису від 25.01.2019 №05/03-13 викладено у редакції - провести державну реєстрацію прав на земельну ділянку, що знаходиться у користуванні ВП «Північна електроенергетична система» ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» у кількості 2076,0 од., загальною площею 9,3723 га (під опорами повітряних ліній електропередач на території Харківської області).
Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 26.11.2019 №450 було затверджено Уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, якою затверджено нову редакцію питання у сфері використання та охорони земель, а саме наявність речових прав на земельну ділянку.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.2 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до вимог ч.7 ст. 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
Частиною 2 ст.15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що накази Міністерства, видані в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.
Згідно ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Так, положеннями статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено право суб'єкту господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб - сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Вищезазначений перелік причин, з яких суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), є вичерпним.
Не допуск до здійснення державного нагляду (контролю) з причин інших, ніж зазначено у Законі, тягне за собою притягнення посадових осіб суб'єкта господарювання до відповідальності згідно з законодавством.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Відповідно до ст. 188-5 КУпАП невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Державною екологічною інспекцією у Харківській області, в межах повноважень та на підставі вищевикладених норм права було здійснено перевірку виконання підприємством пункту 3 припису від 25.01.2019 №05/03-13.
Крім того, як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Державне підприємство «Національна Енергетична компанія» «Укренерго» 29.07.2019 припинило свою діяльність на підставі рішення про реорганізацію в Приватне Акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є правонаступником Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Зазначені обставини не виключають відповідальність посадових осіб юридичної особи за раніше виявлені порушення у сфері охорони навколишнього природного середовища та не можуть свідчити про протиправність дій відповідача.
Зазначення у протоколі та оскаржуваній постанові номеру квартири ОСОБА_1 189 замість №198 є технічною помилкою, яка не впливає на суть виявленого правопорушення. Окрім того, вказані документи отримані особисто ОСОБА_1 , який будь-яких зауважень щодо виявлених помилок не висловив.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачена ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».
Так, відповідно до зазначеної норми права, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; б) порушенні норм екологічної безпеки; в) порушенні вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, у тому числі поданні завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи висновку з оцінки впливу на довкілля; г) неврахуванні у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля та невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів; є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів; з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище; ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам; й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів; к) невиконанні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення; м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров'я; н) порушенні природоохоронних вимог під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами; о) порушенні вимог законодавства України при здійсненні стратегічної екологічної оцінки.
Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
Посадові особи та спеціалісти, винні в порушенні вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, згідно з рішеннями їх органів управління позбавляються премій за основними результатами господарської діяльності повністю або частково. Порядок позбавлення премій визначається законодавством України.
Відповідно до ч.8 ст.7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу (ст.11 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
Згідно ст.12 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом. У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом. У разі несплати суб'єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку. Суб'єкт господарювання, посадові особи суб'єкта господарювання - юридичної особи не несуть відповідальності за відмову надавати пояснення щодо діяльності суб'єкта господарювання.
Статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Відповідно до ст. 188-5 КУпАП невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розмір санкцій визначається із врахуванням вимог ст.ст.34, 35 КУпАП та складає віл 255 грн. до 765 грн.
Відповідно до п.6.1 Положення про Відокремлений підрозділ «Північна електроенергетична система» Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», затвердженого протоколом засідання правління НЕК «Укренерго» 17.09.2019 №2/2019, управління поточною діяльністю Північною Ес здійснюється директором технічним, який безпосередньо підпорядковується дирекції експлуатації та розвитку мережі НЕК «Укренерго», діє на підставі виданої йому довіреності та цього Положення.
Пунктом 6.4 вказаного Положення встановлено, що керівник Північної ЕС несе відповідальність за стан і результати господарської діяльності Північної ЕС, а також за невиконання бо неналежне виконання ним обов'язків відповідно до чинного законодавства.
14.09.2020 згідно наказу НЕК «Укренерго» №908-к ОСОБА_1 прийнятий на роботу директором технічним Відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Перевірка Інспекцією проводилась у період з 16.09.2020 по 21.09.2020, тобто у період перебування позивача вже на керівні посаді відокремленого підрозділу. Таким чином, з 14.09.2020 ОСОБА_1 в силу Положення несе повну відповідальність за невиконання припису Інспекції №05/03-13.
До матеріалів справи не надано доказів на підтвердження виконання ВП «Північна електроенергетична система» ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» п.3 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 25.09.2019 №05-03-13.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції у Харківській області (м. Харків, вул. Бакуліна, 6) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Єгупенко