Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 листопада 2020 р. Справа № 520/6025/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Куриленко Н.В.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідачів - Богодущенко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС України, Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Харківської митниці ДФС України від 16.04.2020 року № 25-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- зобов'язати Харківську митницю ДФС України поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Плетенівка» митного посту «Магістральний» Харківської митниці ДФС України та виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 17.04.2020 року (перший робочий день після звільнення) по дату прийняття судом рішення про поновлення на посаді;
- відповідно до пункту 3 частини і статті 371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що Харківською митницею ДФС України протиправно звільнено ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення «Плетенівка» митного посту «Магістральний» Харківської митниці ДФС наказом від 16.04.2020 року № 25-о, оскільки з урахуванням положень ст. 40 КЗпП України, ст. 88 Закону України «Про державну службу» звільнення працівника допускається лише після пропозиції працівникові всіх вакансій на тому ж підприємстві, в установі, організації та у разі відмови працівника від такої. Однак, в порушення зазначених норм відповідачем не запропоновано позивачу будь - яких пропозицій стосовно наявності вакансій.
Ухвалою суду від 15.05.2020 року відкрито спрощене провадження по справі. Призначено судове засідання.
До канцелярії суду представником відповідача надано відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що 07.11.2019 року Слобожанську митницю Держмитслужби внесено до державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. 28.11.2019 року проведено державну реєстрацію рішення про припинення Харківської митниці ДФС. Наказом Харківської митниці ДФС від 16.04.2020 №25-о ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення «Плетенівка» митного посту «Магістральний» Харківської митниці ДФС у зв'язку з реорганізацією Харківської митниці ДФС, на підставі пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Отже, при реорганізації державного органу пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби є правом суб'єкта призначення або керівника державної служби в новоствореному органі, а не обов'язком. Чинним законодавством не передбачено процедури пропонування державним службовцям, які працюють у органі, що реорганізується, посад державної служби у новоутвореному органі, коли суб'єктом призначення є не одна й та сама особа.
Представник відповідача також зазначив, що виходячи з Положення про Слобожанську митницю Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби № 18 від 23.10.2019 року, повноваження щодо призначення на посади та звільнення з посад у Слобожанській митниці Держмитслужби належать начальнику Слобожанської митниці Держмитслужби, а отже твердження позивача про наявність обов'язку відповідача запропонувати йому вакантні посади у Слобожанській митниці Держмитслужби не ґрунтуються на нормах законодавства. Таким чином, позовні вимоги позивача є безпідставними та помилковими, тому не підлягають задоволенню.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав правову позицію, викладену в позовній заяві додатково зазначивши, що приписами частини четвертої статті 36 Кодексу законів про працю передбачено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40). Виходячи з наведеного, звільнення працівників у разі реорганізації - юридичної особи, допускається тільки за умови скорочення штату або чисельності працівників.
У запереченнях на відповідь, представник відповідача зазначив, що спеціальними нормами в частині визначення підстав припинення державної служби для особи є норми Закону України "ІІро державну службу", що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в інформаційному листі "Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби" від 26.05.2010 року №753/11/13.
Ухвалою суду від 09.11.2020 року залучено в якості співвідповідача Слобожанську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43332958).
Представником відповідача, Слобожанської митниці Держмитслужби, надано до суду відзив на позов, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що виходячи з аналізу положень ст. ст. 21, 22, 41, 87 Закону України «Про державну службу» вбачається, що при реорганізації державного органу пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби є правом суб'єкта призначення або керівника державної служби в новоствореному органі, а не обов'язком.
В судовому засіданні позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданому до суду відзиві на позов у зв'язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом, позивач у період з 28.06.1996 по 16.04.2020 проходив службу у митних органах України.
Наказом Харківської митниці ДФС від 16.04.2020 № 25-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", позивача 16.04.2020 звільнено з займаної посади головного державного інспектора відділу митного оформлення «Плетенівка» митного посту «Магістральний» Харківської митниці ДФС, у зв'язку з реорганізацією Харківської митниці ДФС, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби", на підставі п.4 ч. 1 ст. 83, п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889- VIII, п. 1 ч. 1 ст. ст. 44, 116 Кодексу законів про працю України, ст. 24 Закону України "Про відпустки".
Позивач, не погодившись із наказом відповідача звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1; реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2.
Так, відповідно до п. 1 Постанови № 858 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби, зокрема Слобожанську митницю Держмитслужби.
07.11.2019 Слобожанську митницю Держмитслужби внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з п. 2 Постанови №858 реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби.
При цьому, Харківську та Сумську митниці ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Слобожанської митниці Держмитслужби.
Відповідним наказом Державної фіскальної служби України від 25.11.2019 № 30-рг «Про реорганізацію митниць ДФС» розпочато реорганізацію митниць ДФС у виконання п. 2 Постанови № 858.
Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1074 у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади права та обов'язки органів виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
28.11.2019 проведено державну реєстрацію рішення про припинення Харківської митниці ДФС.
29.11.2019 проведено державну реєстрацію рішення про припинення Сумської митниці ДФС.
В подальшому на підставі листа ДФС від 12.03.2020 року № 681/7/99-99-04-17 «Про попередження щодо наступного вивільнення» у зв'язку з реорганізацією митниць ДФС розпочата процедура попереджень працівників митниць.
Так, протокольним рішенням наради керівного складу Державної митної служби України від 26.11.2019 зобов'язано виконуючих обов'язків керівників митниць Держмитслужби забезпечити переведення 30 відсотків особового складу митниць ДФС до митниць Держмитслужби.
На виконання вимог Постанови № 858, 16.03.2020 року ОСОБА_1 у відповідності до ст. 49-2 КЗПП України попереджено про наступне вивільнення (16.04.2020) на підставі п. 4 ч. 1 ст. 83, п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» та п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗПП України.
Від ознайомлення з повідомленням про наступне вивільнення позивач відмовився, що підтверджується актом про відмову від ознайомлення від 16.03.2020 року, у зв'язку з чим 17.03.2020 року таке повідомлення направлено на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією засобами поштового зв'язку.
Наказом Харківської митниці ДФС від 16.04.2020 № 25-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", позивача 16.04.2020 року звільнено з займаної посади головного державного інспектора відділу митного оформлення «Плетенівка» митного посту «Магістральний» Харківської митниці ДФС у зв'язку із реорганізацією, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Підстава: повідомлення про наступне вивільнення ОСОБА_1 від 16.03.2020 року.
Стосовно правомірності оскаржуваного наказу Харківської митниці ДФС від 16.04.2020 року № 25-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Частиною 3 ст. 569 Митного кодексу України передбачено, що правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну службу» правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про державну службу» вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим законом.
Частиною 5 ст. 22 Закону України «Про державну службу» встановлено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб'єкта призначення може здійснюватися без обов'язкового проведення конкурсу.
Умови переведення державних службовців на іншу посаду без обов'язкового проведення конкурсу визначені ст. 41 Закону України «Про державну службу», зокрема відповідно до положень частини 1 вказаної статті державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб'єкта призначення; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є у тому числі скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Частиною 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» передбачено, що суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, між іншим, в разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у п. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 49-2 КЗпП України вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Отже, слід дійти висновку, що нормами чинного законодавства не передбачено процедури пропонування державним службовцям, які працюють у органі, що реорганізується, посад державної служби у новоутвореному органі, коли суб'єктом призначення є не одна й та сама особа.
Таким чином, враховуючи ч. 5 ст. 22 Закону України «Про державну службу» призначення працівників у таких випадках може відбуватися лише шляхом переведення, порядок якого визначений статтею 41 вказаного Закону.
При цьому, із урахуванням ст. 41 Закону України «Про державну службу» є не обов'язковим для керівника державної служби в органі державної влади.
У ході судового розгляду встановлено, що відповідного рішення керівника Слобожанської митниці Держмитслужби про можливість призначення позивача на посаду у Слобожанській митниці Держмитслужби шляхом переведення, до Харківської митниці ДФС не надходило.
Також, слід враховувати, що голова комісії з реорганізації Харківської митниці ДФС не є суб'єктом призначення працівників у Слобожанській митниці Держмитслужби.
Отже, при реорганізації державного органу пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби є правом суб'єкта призначення або керівника державної служби в новоствореному органі, а не обов'язком.
Судовим розглядом не встановлено наявності у позивача гарантій заборони звільнення, передбачених КЗпП України, у тому числі відсутні докази повідомлення Слобожанську митницю Держмитслужби щодо їх наявності.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу від 16.04.2020 року № 25-о про звільнення позивача відповідач діяв обґрунтовано та законно, у зв'язку з чим підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Плетенівка» митного посту «Магістральний» Харківської митниці ДФС України, а також виплати середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу відсутні, з огляду на що правових підстав для задоволення позовних вимог не встановлено.
Питання щодо судових витрат вирішується відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Харківської митниці ДФС України (код ЄДРПОУ 39534151, адреса: вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003), Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленко, буд. 16-Б, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2020 року.
Суддя О.В.Шевченко