Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
17 листопада 2020 року № 520/8347/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,
представника відповідача - Михайлової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Харківській області щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 р. № Ю-119294-58;
- скасувати винесену Головним управлінням ДПС в Харківській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 р. № Ю-119294-58.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що контролюючим органом було вчинено протиправні дії щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 р. № Ю-119294-58, що свідчить про наявність підстав для скасування такої вимоги. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 10.08.2020 року прийнято вищевказаний позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що спірна у даній справі вимога про сплату боргу (недоїмки) була винесена у зв'язку з обставинами того, що підприємством позивача було допущено порушення в частині своєчасної сплати самостійно нарахованих сум єдиного внеску. Відтак, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, проте протокольною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати у судовому засіданні, відмовлено у задоволенні вказаного клопотання позивача у зв'язку з його необґрунтованістю.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія", код ЄДРПОУ - 32759676, зареєстровано як суб'єкт господарювання.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Східному управління ГУ ДПС у Харківської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Матеріали справи свідчать, що 06.04.2020 року ГУ ДПС у Харківської області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-119294-58, в якій зазначено про наявність у платника станом на 31.03.2020 року заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 907483,75 грн.
Підприємство позивача, не погодившись із винесеною контролюючим органом податковою вимогою звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 28.04.2020 року вихідний №98, проте рішенням Державної податкової служби України від 01.06.2020 року №17785/6/99-00-08-06-01-06 про результати розгляду скарги зазначену вимогу залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погодившись із діями відповідача стосовно винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) та вказаною вимогою, звернувся до суду з даним позовом.
У позовній заяві позивачем вказано, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) була складена та підписана особою, яка не є керівником або заступником керівника ГУ ДПС у Харківській області ат повноваження якої не передбачають права на підписання такого документу. Також позивачем вказано, що оскільки скаргу підприємства Державною податковою службою України було отримано 04.05.2020 року, а рішення про результати розгляду скарги було прийнято лише 01.06.2020 року, то відповідно до приписів Податкового кодексу України така скарга вважається задоволеною. Крім того, позивачем вказано на обставини відсутності будь-якого розрахунку недоїмки, періоду виникнення заборгованості.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до приписів ч.1 ст.2 Закону №2464-VI дія зазначеного закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Приписами ч. 1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI передбачно, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Відповідно до абз. 4, 5, 6 ч.4 ст. 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Згідно із приписами абз. 8 ч.4 ст. 25 Закону №2464-VI порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до абз. 9 ч.4 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Згідно ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску погашаються суми недоїмки, штрафних санкції та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Як передбачено положеннями п. 1 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, (далі - Інструкція №449) до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно із п.3 розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Як передбачено положеннями п. 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Під час судового розгляду справи зі змісту наданих представником відповідача пояснень та облікової картки платника єдиного внеску встановлено, що станом на 31.03.2020 заборгованість підприємства позивача в сумі 907483,75 грн, що міститься в оскаржуваній вимозі включала: 44401,46 грн. по звіту про нарахування ТОВ «Українська ливарна компанія» єдиного внеску від 19.09.2019 № 9213995061; 135371,04 грн. нарахованих по звіту від 21.10.2019 №9245138860; 142355,60 грн. нарахованих по звіту від 19.11.2019 № 9274933651; 140239,77 грн. нарахованих по звіту від 18.12.2019 № 9305096557; 126496,05 грн. нарахованих по звіту від 20.01.2020 № 9332206265; 97265,44 грн. нарахованих по звіту від 19.02.2020 № 9029338006; 115382,30 грн. нарахованих по звіту від 19.03.2020 № 9057726067; 80106,85 грн. штрафна санкція та 25865,24 грн. пеня, нараховані контролюючим органом на підставі рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 27.06.2019 № 0045465806.
Суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів відсутності заборгованості станом на момент винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки). При цьому, доводи та посилання представника позивача на обставини зменшення розміру недоїмки з огляду на часткову сплату заборгованості та отримання нової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.09.2020 року №Ю-119294-58 не можуть вважатися судом належними та обґрунтованими доказами протиправності дій контролюючого органу стосовно винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 р. № Ю-119294-58 та протиправності самої вимоги.
Стосовно доводів представника позивача про відсутність у спірній вимозі про сплату боргу недоїмки розрахунку суми недоїмки, не конкретизованості періоду виникнення заборгованості, що унеможливлювало перевірку визначених у ній даних, суд зазначає наступне.
Форма вимоги затверджена у додатку 6 до Інструкції № 449.
При цьому, у зазначеній формі в її реквізитах відсутні поля щодо розрахунку суми недоїмки та періоду виникнення заборгованості.
Приписами п.3 розділу VI Інструкції № 449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, у тому числі, суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
З дослідження спірної у даній справі вимоги про сплату боргу недоїмки судом встановлено, що остання містить в собі такі відомості. Водночас, положеннями чинного законодавства не передбачено вимог стосовно наявності у змісті таких реквізитів як розрахунок сум недоїмки та період її виникнення
Відтак, суд приходить до висновку про помилковість та недоведеність зазначених доводів представника позивача.
Стосовно доводів представника позивача винесення спірної вимоги про сплату боргу недоїмки з порушенням порядку розподілу обов'язків між підрозділами органів доходів і зборів сул зазначає наступне.
Положеннями ч.4 ст.25 Закону №2464-VІ визначено, що орган доходів і зборів надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2464-VI органом доходів і зборів є центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику та забезпечує її реалізацію, та його територіальні органи.
Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України під 06 березня 2019 року № 227, визначено, що центральним органом виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (згідно з п. 1 Положення про ДПС України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.03.2019 № 227) є Державна податкова служба України.
Водночас, Головне управління ДПС у Харківській області, яким було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 № Ю-119294-58, згідно з п. 1 Положення про ГУ ДПС, затвердженим наказом ДПС України від 12.02.2020 № 82, є територіальним органом ДПС України, тобто органу, що реалізує державну податкову політику.
Органи доходів і зборів у районі, місті, районі у місті Харківської області були реорганізовані на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» від 28.03.2018 № 296 шляхом їх приєднання, як структурних підрозділів до Головного управління ДФС у Харківській області з подальшим припиненням, про що 10.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відповідні записи.
Відтак, суд приходить до висновку про помилковість зазначених доводів представника позивача та їх недоведеність.
Стосовно доводів представника позивача щодо підписання оскаржуваної вимоги про сплату недоїмки неповноважною особою суд зазначає наступне.
Згідно п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України під 06 березня 2019 року № 227 (далі - Положення) Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п.2 Положення ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Пунктом 7 Положення передбачено, що ДПС здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (органами доходів і зборів).
Під час розгляду справи зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що Східне управління Головного управління ДПС у Харківській області є структурним підрозділом ГУ ДПС, тобто не є самостійною юридичною особою.
В той же час, представником відповідача повідомлено суду, що пунктом 1.2 наказу ГУ ДПС від 28.10.2019 року №1650 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 19.09.2019 №643», відповідно до якого Головне управління ДПС погодило надання повноважень на виконання функцій, зокрема, передбачених законодавством з питань сплати єдиного внеску начальнику відповідного управління ГУ ДПС у Харківській області, зокрема, Зайцеву Юрію Олександровичу - начальнику Східного управління, а саме: щодо підписання рішень про застосування фінансових санкцій до платників єдиного внеску за порушення норм законодавства про єдиний внесок відповідно до ст. 25 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відтак, компетенція керівника управління щодо прийняття оскаржуваного рішення підтверджується зазначеним наказом, який свідчить про необґрунтованість доводів позивача в цій частині.
Стосовно доводів представника позивача про порушення Державною податковою службою України строків розгляду скарги платника, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги. Якщо рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом такого строку скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних пільг та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-2019)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було доповнено пунктом 9 згідно з яким тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється встановлений цим Законом строк розгляду скарг платників податків єдиного внеску, що надійшли/надійдуть до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених частиною четвертою статті 25 цього Закону.
Під час розгляду справи встановлено, що скарга ТОВ «Українська ливарна компанія» на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 № Ю-119294-58 була отримана ДПС України 04.05.2020. При цьому, до 31.05.2020 строки її розгляду були зупинені, граничний термін прийняття рішення за такою скаргою становив - 20.06.2020.
Відтак, враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що рішення ДПС України за № 17785/6/99-00-08-06-01-06, яке прийнято 01.06.2020 року є таким, що прийнято у межах визначених законодавством строків.
З огляду на вищевикладене та висновки суду у даній справі, суд приходить до висновку про правомірність дій Головного управління ДПС в Харківській області щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 р. № Ю-119294-58 та правомірність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 р. № Ю-119294-58, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія".
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія".
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" (пр. Московський, буд. 277, м. Харків, 61089) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними дій та скасування вимоги - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2020 року
Суддя Мельников Р.В.