Справа № 500/3101/20
01 грудня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.
позивача ОСОБА_1 ;
представника позивача Булави М.А.;
представника відповідача Байтолахи І.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Кременецького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Кременецького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 30.09.2020 ВП№63128354 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка не погоджується із оскаржуваною постановою, оскільки державним виконавцем не вживалося жодних примусових дій до боржника, натомість нею добровільно виконано судове рішення у справі №601/837/17 та самостійно демонтовано огорожу для відновлення меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 26.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
05.11.2020 представник відповідача подав до суду відзив, в якому вказав, що позивачка добровільно виконала судове рішення у справі №601/837/17 та самостійно демонтувала огорожу вже після відкриття виконавчого провадження, відтак державний виконавець зобов'язаний стягнути з боржника виконавчий збір у визначеному законодавством порядку.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 28 березня 2018 року у справі № 601/837/17 рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 20 грудня 2017 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено та зобов'язано ОСОБА_1 знести огорожу для відновлення меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 .
На виконання виконавчого листа №601/837/17 виданого 02.05.2018 Кременецьким районним судом Тернопільської області про зобов'язання ОСОБА_1 демонтувати огорожу для відновлення меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 державним виконавцем відділу було відкрито виконавче провадження №56484016.
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2018 року у справі №601/837/17 зупинено виконання постанови Апеляційного суду Тернопільської області від 28 березня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
У зв'язку із наведеним 08.08.2018 державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №56484016.
10.08.2020 Верховним Судом винесено постанову №601/837/17 про поновлення виконання постанови Апеляційного суду Тернопільської області від 28 березня 2018 року, відтак 01.09.2020 головним державним виконавцем Кременецького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) було винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій №56484016.
Як вбачається із акта державного виконавця від 16.09.2020 при виїзді за місцем вчинення виконавчих дій в АДРЕСА_1 державним виконавцем було встановлено, що станом на 11:00 год. 16.09.2020 ОСОБА_1 огорожу між будинковолодінням демонтувала.
21.09.2020 головним державним виконавцем Кременецького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №56484016.
Також, на виконання вимог ст.ст.3, 27, 40 закону України "Про виконавче провадження" 30.09.2020 головним державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63128354 зі стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на користь держави у розмірі 10000,00 грн.
Не погодившись із даною постановою позивачка звернулася до суду із відповідним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно з статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Суд зазначає, що на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №56484016 Законом України "Про виконавче провадження", у редакції чинній у той час, не було передбачено винесення постанови про стягнення виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження.
Проте станом на момент поновлення вказаного виконавчого провадження, згідно із ч.4 ст. 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Так, статтею 27 вказаного Закону визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є:
1) фактичне виконання судового рішення;
2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Суд зазначає, що за своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18, провадження № 11-445апп19.
Верховний Суд у справі № 520/17779/14-ц від 16.01.18, зазначив, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та здійснювати заходи, необхідні для своєчасного виконання рішення в порядку, та у спосіб, що встановлені виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження".
Як встановлено судом в ході розгляду даної справи та не заперечувалося й самим відповідачем, що позивачкою добровільно виконано судове рішення у справі №601/837/17 та самостійно демонтовано огорожу для відновлення меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , що і було зафіксовано актом від 16.09.2020.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають до задоволення, оскільки у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови.
Відтак, з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивачки постанову головного державного виконавця Кременецького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 30.09.2020 ВП№63128354 про відкриття виконавчого провадження слід визнати протиправною та скасувати.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Кременецького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 30.09.2020 ВП№63128354 про відкриття виконавчого провадження.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременецького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - Кременецький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), місцезнаходження: вул. Козубського, 4, м. Кременець, Тернопільська область, 47001 код ЄДРПОУ 34566896.
Головуючий суддя Баранюк А.З.