25 листопада 2020 року Справа № 480/6936/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,
представника позивача - Кубанової А.М.,
представника відповідача-2 - Сича Д.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву представника Слобожанської митниці Держмитслужби про залишення позову без розгляду в адміністративній справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС, Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС, Слобожанської митниці Держмитслужби, у якій просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Сумської митниці ДФС від 21.02.2020 № 71-о про звільнення ОСОБА_1 ;
2) поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення "Пасажирський" митного поста "Залізничний" Сумської митниці ДФС;
3) стягнути з Сумської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу;
4) стягнути з Сумської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50 000 грн
Ухвалою суду від 16.10.2020 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.11.2020, яке за клопотанням представника Слобожанської митниці Держмитслужби (а.с.24-25) було відкладено на 25.11.2020 (а.с.54).
10.11.2020 від представника Слобожанської митниці Держмитслужби до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Заява мотивована тим, що, крім іншого, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50000,00грн., яка є втратою немайнового характеру, а відшкодування моральної шкоди відбувається в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).
За змістом ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а, отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру (постанова КЦС ВС від 28 листопада 2018 р. у справі № 761/11472/15-ц; ухвала КЦС ВС від 08 липня 2020 року у справі № 213/4130/19).
Однак, за подання даної позовної заяви позивачем не було сплачено судовий збір за вказану вимогу майнового характеру, та провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк встановлений судом.
У зв'язку з чим відповідно до п. 7 частини 1 статті 240 КАС України представник Слобожанської митниці Держмитслужби просив залишити позовну заяву без розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення поданої представником відповдіача-2 заяви.
Представник Слобожанської митниці Держмитслужби в судовому засіданні подану заяву про залишення позову без розгляду підтримав та просив суд її задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та подану заяву про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає, що така заява представника відповідача-2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовою підставою залишення позовної заяви у даній справі представник Слобожанської митниці Держмитслужби вказує п.7 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, крім іншого, провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Аналіз даної правової норми свідчить про те, що позовна заява залишається без розгляду за наявності таких взаємопов'язаних підстав: 1) позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160, 161, 172 КАС України; 2) не усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом. При відсутності однієї з цих складових відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, отримавши позовну заяву ОСОБА_1 , у відповідності до ст.171 КАС України, суддя перевірив її на відповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, та, не встановивши недоліків позовної заяви, ухвалою від 16.10.2020 прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, ухваливши здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 04.11.2020, яке в подальшому було відкладено на 25.11.2020.
Тобто, судом не встановлювався позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у зв'язку з її відповідністю вищевказаним вимогам КАС України.
Крім того, представник Слобожанської митниці Держмитслужби в судовому засіданні не навів обґрунтованих підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.240 КАС України саме за відсутності ухвали суду у даній справі про залишення позову без руху.
При цьому, суд не приймає посилання представника Слобожанської митниці Держмитслужби на практику Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові від 28 листопада 2018 р. у справі №761/11472/15-ц, та Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду, викладену у постанові від 08 липня 2020 року у справі №213/4130/19.
Так, ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 липня 2020 року у справі №213/4130/19 було подано касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції саме відповідачем у справі. При цьому, позивач була звільнена від сплати судового збору, оскільки як вбачається з даної ухвали, після задоволення вимог позивача судом першої інстанції, судовий збір було стягнуто з відповідача саме на користь держави. Тобто, в даному випадку не вирішувалось питання про сплату позивачем судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди як за об'єкт, за який справляється судовий збір.
Також, як вбачається з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 р. у справі №761/11472/15-ц, на яку також посилається представник відповідача-2, касаційну скаргу було подано саме Київською місцевою прокуратурою на ухвалу Апеляційного суду міста Києва та вирішувалось питання про повернення такої скарги за наслідками залишення скарги без руху, оскільки Київська місцева прокуратура не звільнення від сплати судового збору та в подальшому судовий збір не сплатила. Тобто, в даному випадку також не йшлося про сплату судового збору саме позивачем за подання позовної заяви про стягнення моральної шкоди як за об'єкт, за який справляється судовий збір.
Відтак, постанова та ухвала Верховного Суду, на які посилається представник Слобожанської митниці Держмитслужби не можуть бути застосовані до даної справи при вирішенні питання про залишення позову без розгляду.
Крім того, суд зауважує, що пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі Закон). Так, відповідно до п. 1 ч. 1 зазначеної статті від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З аналізу наведеної норми вбачається, що пільги щодо сплати судового збору, встановлені пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону, поширюються на позивачів, які подають до адміністративних судів позовні заяви безпосередньо у спорах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Водночас, пунктом 13 ч. 2 ст. 3 Закону визначено, що судовий збір не справляється за подання, зокрема, позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
На переконання суду, у даній справі вимога позивача про стягнення моральної шкоди не є об'єктом справляння судового збору, так як на неї розповсюджуються положення п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону, оскільки позивач просить суд стягнути моральну шкоду, спричинену незаконним, на його думку, рішенням про звільнення.
Таким чином, підстави для задоволення поданої представником Слобожанської митниці Держмитслужби заяви про залишення позову без розгляду згідно п.7 ч.1 ст.240 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 161, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника Слобожанської митниці Держмитслужби про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 480/6936/20 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС, Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 30.11.2020.
Суддя І.Г. Шевченко