10 листопада 2020 року Справа № 480/6589/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.,
за участю секретаря судового засідання - І.С. Іуткіної,
позивача - ОСОБА_2 ,
представника І відповідача - Б.А. Панасенка,
представника ІІ відповідача - О.В. Маслова,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6589/20 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 просить суд:
- дії відповідачів щодо внесення його до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VІІ визнати протиправними;
- зобов'язати Службу безпеки України вилучити з п. 4 з додатку до листа № 11/2-2082 від 01.03.2018 адресованого Міністерству юстиції України "Щодо надання інформації";
- зобов'язати Міністерство юстиції України вилучити дані стосовно позивача з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VІІ.
Свої вимоги мотивує тим, що 15.04.2014 Указом виконуючого обов'язки Президента України, позивача було призначено на посаду начальника Управління Служби безпеки України в Луганській області, а 04.11.2014 Указом Президента України № 846/2014 звільнено з посади начальника Управління Служби безпеки України в Луганській області.
Відповідно до наказу Голови Служби безпеки України від 28 листопада 2014 року № 10/149-ос, згідно поданого рапорту, позивача з 08.12.2014 було звільнено в запас за п. п. "а" п. 61 та п. п. "г" п. 63 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України.
01.03.2018 за підписом заступника Голови Служби безпеки України В. Пояркова до Міністерства юстиції України, було надіслано листа, в якому сказано, що за результатами уточнення даних про осіб, які були звільнені з відповідних посад в Службі безпеки України у зв'язку із застосуванням заборон, передбачених Законом України "Про очищення влади" надіслано інформацію, необхідну для внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" та додатком до нього долучено копії відповідних рішень, серед яких і копія Указу Президента України № 846/2014.
12.03.2018 відомості, щодо ОСОБА_2 , працівниками Міністерства юстиції України, як би на підставі вимог закону та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон передбачених частинами 3 та 4 ст. 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 563, були внесені до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".
Такі дії відповідачів позивач вважає протиправними, такими, що порушують його Конституційні права, порушують норми самого Закону України "Про очищення влади", і підлягають відміні, оскільки були вчинені Службою безпеки України та Міністерством юстиції України конспіративно, одноособово заступником Голови Служби безпеки України В. Поярковим без проведення перевірки. Позивача, як пенсіонера Служби безпеки України не було повідомлено про можливість та необхідність написання заяви на проведення перевірки та можливість, чи необхідність проведення такої перевірки.
Ухвалою суду від 07.10.2020 відкрито провадження по справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 27.10.2020 у задоволенні клопотання представника Служби безпеки України про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі № 480/6589/20 відмовлено та закінчено підготовку справи, призначено її до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник Міністерства юстиції України у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, зазначив, що відповідно до абзацу першого частини першої статті 7 Закону України "Про очищення влади" відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", що формується та ведеться Міністерством юстиції України.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 7 Закону Міністерство юстиції України не пізніше ніж на третій день після отримання відомостей, які підлягають внесенню до Реєстру, забезпечує їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті та вносить їх до Реєстру.
У зв'язку з цим Міністерство юстиції України на виконання статті 7 Закону України "Про очищення влади" та на підставі листа Служби безпеки України від 01.03.2018, відомості стосовно позивача були внесені до Реєстру.
Тобто дії Міністерства юстиції України щодо внесення до Реєстру відомостей відносно позивача є законними та правомірними.
У свою чергу, відповідно до пункту 5 розділу II Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2014 № 1704/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.10.2014 за № 1280/26057, підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", є звернення про вилучення від органу, який проводив перевірку, або від особи, відомості щодо якої внесені до Реєстру, з наданням одного з таких документів: копії обґрунтованого рішення про скасування результатів перевірки, що свідчить про відсутність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 Закону України "Про очищення влади", від органу, який проводив перевірку, в паперовій формі за підписом уповноваженої особи органу, завіреним печаткою; копії відповідного судового рішення в паперовій формі, засвідченої в установленому порядку, з належним чином оформленим підтвердженням про набрання законної сили; копії документів про смерть особи, відомості щодо якої внесені до Реєстру, в паперовій формі та засвідчені належним чином.
На час звернення позивача з позовом до Міністерства юстиції України, останній із заявою та належними документами не звертався. Тобто Позивачем не надано передбачених законодавством документів, які були б підставою для вилучення відносно нього відомостей з Реєстру. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Представник Служби безпеки України в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити, зазначив, що з метою виконання вимог Закону № 1682-VII, відповідно до пункту 4 Порядку № 563, згідно з Планом проведення перевірок відповідно до Закону України "Про очищення влади", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1025-р від 16.10.2014, головою СБУ видано наказ від 03.11.2014 за № 707 "Про початок проведення в СБУ перевірки, передбаченої статтею 5 Закону України "Про очищення влади".
Відповідно до вказаного наказу зобов'язано розпочати і провести перевірки військовослужбовців СБУ, починаючи з 24.11.2014. При цьому, проведення перевірок стосовно звільнених військовослужбовців СБУ даним наказом не передбачено.
У відповідності до п. 6 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3 і 4 статті 1 Закону України "Про очищення влади" наказ Голови СБУ від 03.11.2014 № 707 був опублікований 03.11.2014 на офіційному сайті СБУ (https:/ ssu.gov./ua/ua/pages/51).
Також зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу І Положення № 1704/5 підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, серед іншого, є надходження до Держателя від керівника органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", інформації про неподання заяви такої особи у строк, передбачений частиною другою статті 4 Закону України "Про очищення влади".
Так, у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 ОСОБА_2 займав наступні посади:
- з 05.03.2003 по 01.06.2011 - заступник начальника Управління СБ України в Сумській області (наказ Голови СБУ № 347-ос від 05.03.2003);
- з 01.06.2011 по 28.01.2013 зарахований в діючий резерв СБ України та призначений радником міського голови м. Суми з питань міжнародних зв'язків на громадських засадах, по посаді заступника начальника У СБУ в Сумській області (наказ Голови СБУ № 501-ос від 09.06.2011);
- з 28.01.2013 по 07.03.2014 - перший заступник начальника Управління СБ України у Львівській області (наказ Голови СБУ № 111-ос від 30.01.2013);
- з 07.03.2014 по 15.04.2014 зарахований у розпорядження начальника Управління СБ України у Львівській області по посаді першого заступника Управління за п.п. "б" п. 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (наказ Голови СБУ № 337-ос від 07.03.2014).
ОСОБА_2 із 15.04.2014 займав посаду начальника Управління СБ України в Луганській області, Указ Президента України № 413/2014 від 15.04.2014 та наказ Голови СБУ № 705-ос від 15.04.2014, та звільнений з цієї посади Указом Президента України № 846/2014 від 04.11.2014.
На підставі поданого ним рапорту він звільнений з військової служби наказом Голови СБ України від 28.11.2014 № 10/149-ос за підпунктом "а" пункту 61 та підпунктом "г" пункту 63 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), у запас Служби безпеки України. Наказом Голови СБ України № 10/165-ос від 05.12.2014 полковника ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу з 08.12.2014.
Пунктом 68 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ (затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262) прямо передбачено, що днем звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом виключено зі списків особового складу Служби безпеки України.
Таким чином, полковник СБУ ОСОБА_2 станом на день набрання чинності Закону № 1682-УІІ (16.10.2014), прийняття наказу Голови СБУ № 707 (03.11.2014), а також початку проведення перевірки (24.11.2014) достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3 і 4 статті 1 Закону України "Про очищення влади" був військовослужбовцем СБУ, обіймав сукупно не менше одного року посади у період з 25.02.2010 по 22.04.2014 заступника керівника регіонального органу СБУ, а також обіймав посаду заступника керівника регіонального органу СБУ у період з 21.11.2013 по 22.02.2014 та не був звільнений в цей період з відповідної посади за власним бажанням.
Виходячи з аналізу наведених нормативно-правових актів та фактичних обставин представник вважає, що позивач обіймав посади, які передбачені пунктом 7 частини першої статті 2 Закону № 1682-VІІ, зобов'язаний був не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки в СБУ подати керівнику або органу, зазначеному у частині 4 статті 5 Закону № 1682-VІІ, власноручно написану заяву, у якій повідомити про те, що до нього застосовуються заборони, визначені частиною 3 або 4 статті 1 цього Закону, або повідомити про те, що до нього не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо нього.
До 08.12.2014 полковник ОСОБА_2 перебував у розпорядженні Центрального Управління СБУ, а тому зобов'язаний був до 03.12.2014 подати керівнику зазначеного органу заяву в порядку, визначеному статтею 4 Закону № 1682-VІІ. У десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в Центральному Управлінні СБУ згідно наказу голови СБУ № 707 від 03.11.2014 ОСОБА_2 таку заяву не подав, у зв'язку з чим, представник вважає, що неподання позивачем заяви у строк, визначений Законом України "Про очищення влади", є самостійною підставою для його звільнення із займаної посади та застосування до нього заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 цього Закону.
Крім того, представник наголошує на тому, що сама по собі відповідь на запит Міністерства юстиції України, викладена у листі СБУ від 01.03.2018 вих. № 11/2-2082 про надання інформації не є безпосереднім рішенням уповноваженої особи стосовно осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною 3 статті 1 цього Закону № 1682-VII.
Положеннями нормативних актів визначено обов'язковість надання таких відомостей і не передбачено можливості їх оскарження, окрім відповідного висновку.
Оскаржуваний лист СБУ не є актом індивідуальної дії, безпосередньо на підставі якого у позивача виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права та обов'язки, оскільки є лише одним з документів, які досліджуються уповноваженою особою при вирішенні питання про застосування заборон, передбачених частиною 3 статті 1 цього Закону № 1682-VII.
Вважає, що оскаржуваний позивачем лист СБУ (пункт 4), рівно як і дії по його підписанню уповноваженою на те особою, не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, та враховуючи законодавчо визначене право уповноваженого органу на складення такого листа та його підписання, такі дії не можуть вважатись протиправними, як і сам лист.
Вислухавши позивача, представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В судовому засіданні встановлено, що у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 військовослужбовець СБУ ОСОБА_2 займав наступні посади:
- з 05.03.2003 по 01.06.2011 - заступник начальника Управління СБ України в Сумській області (наказ Голови СБУ № 347-ос від 05.03.2003);
- з 01.06.2011 по 28.01.2013 зарахований в діючий резерв СБУ та призначений радником міського голови м. Суми з питань міжнародних зв'язків на громадських засадах, по посаді заступника начальника УСБУ в Сумській області (наказ Голови СБУ № 501-ос від 09.06.2011);
- з 28.01.2013 по 07.03.2014 - перший заступник начальника Управління СБ України у Львівській області (наказ Голови СБУ № 111-ос від 30.01.2013);
- з 07.03.2014 по 15.04.2014 зарахований у розпорядження начальника Управління СБ України у Львівській області по посаді першого заступника Управління за п.п. "б" п. 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (наказ Голови СБУ № 337-ос від 07.03.2014).
ОСОБА_2 із 15.04.2014 займав посаду начальника Управління СБ України в Луганській області, Указ Президента України № 413/2014 від 15.04.2014 та наказ Голови СБУ № 705-ос від 15.04.2014, та звільнений з цієї посади Указом Президента України № 846/2014 від 04.11.2014.
На підставі поданого ним рапорту ОСОБА_2 звільнений з військової служби наказом Голови СБУ від 28.11.2014 № 10/149-ос за підпунктом "а" пункту 61 та підпунктом "г" пункту 63 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), у запас Служби безпеки України.
Наказом Голови СБ України № 10/165-ос від 05.12.2014 полковника ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу з 08.12.2014 (а.с.74).
З метою виконання вимог Закону № 1682-VII, відповідно до пункту 4 Порядку № 563, згідно з Планом проведення перевірок відповідно до Закону України "Про очищення влади", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1025-р від 16.10.2014, головою СБУ видано наказ від 03.11.2014 № 707 "Про початок проведення в СБУ перевірки, передбаченої статтею 5 Закону України "Про очищення влади". Відповідно до вказаного наказу зобов'язано розпочати і провести перевірки військовослужбовців СБУ, починаючи з 24.11.2014 (а.с. 71-73).
01.03.2018 за підписом заступника Голови Служби безпеки України В. Пояркова до Міністерства юстиції України надіслано лист № 11/2-2082, в якому зазначено, що за результатами уточнення даних про осіб, які були звільнені з відповідних посад в Службі безпеки України у зв'язку із застосуванням заборон, передбачених Законом України "Про очищення влади" надіслано інформацію, необхідну для внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" та додатком до нього долучено копії відповідних рішень, серед яких і копія Указу Президента України № 846/2014.
12.03.2018 Міністерством юстиції України до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" були внесені відомості щодо ОСОБА_2 .
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду за захистом свої прав.
16 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-VII (далі - Закон № 1682-VII).
Відповідно до частини 1 статті 1 цього Закону, очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 3 статті 1 Закону № 1682-VII, протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682-УІІ визначено, що заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб органів СБУ.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 3 Закону № 1682-VII, заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
У п. 4 ч. 2 цієї статті зазначено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду керівника, заступника керівника регіонального органу СБУ у період з 21.11.2013 по 22.02.2014 та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1682-VІІ особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині 4 статті 5 цього Закону, заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною 3 або 4 статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.
Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.
За вимогами ч. 3 ст. 4 Закону № 1682-VІІ неподання заяви у строк, передбачений частиною другою цієї статті, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після спливу строку на подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1682-VII, продовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб: 1) звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів.
В силу ч. 1 ст. 7 Закону № 1682-VІІ відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною 3 або 4 статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", що формується та ведеться Міністерством юстиції України.
Крім того, у відповідності до положень ч. 4 ст. 5 Закону № 1682-VІІ визначено, що організація проведення перевірки осіб покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.
Також, ч. 11 ст. 5 передбачено, що орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною 4 цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.
Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.
Так, судом встановлено на виконання затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1025-р від 16.10.2014, головою СБУ видано наказ від 03.11.2014 за № 707 "Про початок проведення в СБУ перевірки, передбаченої статтею 5 Закону України "Про очищення влади".
01.03.2018 за підписом заступника Голови Служби безпеки України В.Пояркова до Міністерства юстиції України надіслано лист № 11/2-2082, в якому зазначено, що за результатами уточнення даних про осіб, які були звільнені з відповідних посад в Службі безпеки України у зв'язку із застосуванням заборон, передбачених Законом України "Про очищення влади" надіслано інформацію, необхідну для внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" та додатком до нього долучено копії відповідних рішень, серед яких і копія Указу Президента України № 846/2014.
Так, позивач просить зобов'язати Службу безпеки України вилучити з п. 4 з додатку до листа № 11/2-2082 від 01.03.2018 адресованого Міністерству юстиції України "Щодо надання інформації".
Суд зазначає, що відповідно до статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Так, відповідь на запит Міністерства юстиції України, викладена у листі СБУ від 01.03.2018 вих. № 11/2-2082 стосовно ОСОБА_2 щодо уточнення даних про осіб, які були звільнені з відповідних посад у зв'язку із застосуванням заборон, передбачених Законом України "Про очищення влади", додатком до якого є Указ Президента України, не є актом індивідуальної дії чи нормативно-правовим актом та відповідно до норм ст. 5 КАС України не може оскаржуватися позивачем в адміністративному суді.
Згідно ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи із положень статті 17 КАС України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. В свою чергу неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Виходячи з наведеного, до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
В даному випадку, відповідь на запит Міністерства юстиції України, викладена у листі СБУ від 01.03.2018 вих. № 11/2-2082 про надання інформації не є безпосереднім рішенням уповноваженої особи стосовно осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною 3 статті 1 цього Закону № 1682-VII.
Оскаржуваний лист СБУ не є актом індивідуальної дії, безпосередньо на підставі якого у позивача виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права та обов'язки, оскільки є лише одним з документів, які досліджуються уповноваженою особою при вирішенні питання про застосування заборон, передбачених частиною 3 статті 1 цього Закону № 1682-VІІ у зв'язку з чим у задоволенні вимоги позивача щодо зобов'язання Служби безпеки України вилучити з п. 4 з додатку до листа № 11/2-2082 від 01.03.2018 адресованого Міністерству юстиції України "Щодо надання інформації" суд вважає за необхідне відмовити.
Щодо вимог про визнання дій відповідачів щодо внесення ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VІІ визнати протиправними та зобов'язання Міністерства юстиції України вилучити дані стосовно позивача з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення цього Закону суд зазначає наступне.
Встановлено, що у зв'язку направленням СБУ відповіді на запит Міністерства юстиції України, викладеної у листі СБУ від 01.03.2018 вих. № 11/2-2082 про надання інформації, Міністерством юстиції України внесено відомості про застосування до ОСОБА_2 заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 7 Закону № 1682-VII, відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" (далі - Реєстр), що формується та ведеться Міністерством юстиції України.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Мністерства юстиції України від 16 жовтня 2014 року № 1704/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 2014 року за № 1280/26057 (далі - Положення), внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Положення, підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", є надходження до Реєстратора:
обґрунтованого рішення про скасування результатів перевірки, яке свідчить про відсутність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 Закону України "Про очищення влади", від органу, який проводив перевірку;
відповідного судового рішення, яке набрало законної сили;
відповідних документів про смерть особи, відомості щодо якої внесені до Реєстру;
інші випадки, визначені законом.
Наведеними правовими нормами чітко визначено порядок вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади", а саме: такі відомості вилучаються Реєстратором на підставі відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
Враховуючи наведене, позовна вимога про визнання дій Служби безпеки України щодо внесення ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Разом з тим, з метою належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відомості про ОСОБА_2 , щодо якого застосовано заборону, передбачену частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади".
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30.01.2015, а тому, відповідно до частини 7 статті 1 Закону № 1682-VII, заборона, передбачена частинами третьою та четвертою цієї статті, до нього не може застосовуватися.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими частково.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати дії Міністерства юстиції України щодо внесення ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" протиправними.
Зобов'язати Міністерство юстиції України вилучити дані стосовно ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".
В задоволенні позовних вимог до Служби безпеки України ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.11.2020.
Суддя М.М. Шаповал