про залишення позовної заяви без розгляду
01 грудня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/5550/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Полтавській області, про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27.11.2018 №Ф-4928-50 У, що винесена Головним управлінням ДФС у Полтавській області на суму 15819,54 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Під час відкриття провадження у справі суд виходив з того, що строк звернення до суду позивачем не пропущено, оскільки у позовній заяві позивач зазначила, що про існування вимоги від 27.11.2018 №Ф-4928-50 У дізналася лише 21 вересня 2020 року.
За змістом частин 1 та 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порядок оскарження вимоги про сплату єдиного внеску визначений частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за змістом абзаців 7, 11 якої у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
Отже, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено спеціальні строки для звернення до суду з позовом про оскарження вимоги , а саме 10-денний строк з дня отримання вимоги відповідного податкового органу.
З рекомендованого поштового повідомлення, поданого до суду відповідачем, слідує, що спірну вимогу від 27.11.2018 №Ф-4926-50 ОСОБА_1 отримала 04.04.2019 /а.с. 75/.
Також матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зверталася до ДПС України із скаргою на вимогу від 27.11.2018 №Ф-4926-50, яка отримана ДПС України 15.04.2019 за вх. №4761/ФОП від 15.04.2019. Рішенням ДФС України від 14.05.2019 № 22109/6/99-99-11-05-02-25 залишено скаргу без розгляду /а.с. 72/.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд констатує, що з позовом щодо оскарження вимоги від 27.11.2018 №Ф-4926-50 ОСОБА_1 звернулася до суду 01.10.2020, тобто більше ніж через рік після отримання вимоги та звернення зі скаргою до ДФС України з метою досудового врегулювання спору.
Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", як і частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення процесуального строку на подання позову, мотивоване тим, що спірна вимога не була вручена позивачу, а про існування вимоги ОСОБА_1 дізналася випадково тільки 21.09.2020 у нотаріуса при спробі укласти угоду. Однак, нотаріусом повідомлено, що ОСОБА_1 внесена до реєстру боржників.
Суд, оцінюючи обґрунтованість поданого позивачем клопотання, виходить з наступного.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17.
Суд критично оцінює посилання позивача на те, що про існування вимоги ОСОБА_1 дізналася випадково тільки 21.09.2020 у нотаріуса при спробі укласти угоду, оскільки матеріалами справи підтверджено факт отримання ОСОБА_1 спірної вимоги 04.04.2019.
При цьому суд зазначає, що факт ознайомлення позивачем із інформацією з Єдиного реєстру боржників щодо наявності стосовно неї відкритих виконавчих проваджень не може слугувати поважною причиною пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Таким чином позивачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у неї непереборних та об'єктивних перешкод або труднощів, які не залежали від її волі, та унеможливили звернення із позовом у передбачений процесуальним законом строк.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Позивач був вільним у виборі способу захисту свого порушеного права і за бажанням міг скористатися правом на оскарження спірної вимоги у строк, передбачений нормативним процесуальним положенням.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, суд дійшов до висновку, що підстави для поновлення строку, зазначені представником позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, тому клопотання про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.
Частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи наведене, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
На підставі викладеного, керуючись статтею 123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання позову відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без розгляду.
Роз'яснити, що позивач після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому копію ухвали суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.В. Довгопол