01 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5461/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо - збагачувальний комбінат» до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
29 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо - збагачувальний комбінат " (далі - позивач, ТОВ «Біланівський ГЗК») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції Центрального округу (далі - відповідач, ДЕІ Центрального округу) про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції Центрального округу під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо ТОВ "Біланівський ГЗК", результати якого оформлено актом від 04.09.2020 №06-28/493; визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 10.09.2020 №51/2/4-23.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.08.2020 представники відповідача намагалися здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо ТОВ «Біланівський ГЗК» на підставі направлення від 07.08.2020 № 06-28/493, до якого додано копії доручення Прем'єр-міністра України № 2777/1/1-20 від 29.01.2020, листа Державної екологічної інспекції України № 5330/4/8-20 від 09.07.2020, таблиці із зазначенням повного та скороченого найменування, коду та юридичної адреси позивача, наказу ДЕІ Центрального округу від 07.08.2020 № 06-27/506, додатків № 1-10 до уніфікованої форми акту, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 № 450. У проведенні вказаного заходу представникам відповідача відмовлено з огляду на те, що направлення та інші пред'явлені документи не відповідали вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Однак 04.09.2020 відповідачем складено акт № 06-28/493 за результатами проведення позапланового заходу, а 10.09.2020 видано припис № 51/2/4-23.
Позивач вважає протиправними дії відповідача під час проведення позапланового заходу з огляду на те, що у направленні не був зазначений перелік питань, які підлягають з'ясуванню під час проведення зазначеного заходу, підстави для проведення позапланового заходу, номер і дату наказу, на виконання якого здійснюється захід, чим порушено вимоги абзаців 8, 10 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», до направлення долучено незасвідчені копії документів. Позивач наголошував, що за таких обставин інспектори не були допущені до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі абз. 7 частини 1 статті 10 Закону, натомість інспектори самовільно, протиправно здійснили позапланову перевірку ТОВ «Біланівський ГЗК», за відсутності керівника товариства або уповноваженої ним особи, не за місцем провадження господарської діяльності товариства, чим порушено частини 1, 11 статті 4 Закону.
Позивач також зауважував, що акт, складений за результатами позапланового заходу, не підписано всіма особами, які здійснювали позаплановий захід, зокрема, відсутні підписи вказаних у направленні осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що суперечить вимогам абз. 9 частини 6 статті 7 Закону.
За наведених обставин, позивач вважає, що у ДЕІ Центрального округу були відсутні підстави для складання припису від 10.09.2020 № 51/2/4-23.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
23.10.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.38-47/, не підписаний уповноваженою особою відповідача, у зв'язку з чим суд не бере його зміст до уваги.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 117-118/.
20.10.2020 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, яку ухвалою суду від 21.10.2020 повернуто позивачеві /а.с. 126/.
23.10.2020 представником відповідача подано документи на виконання ухвали суду від 02.10.2020 з клопотанням про продовження строку виконання ухвали та долучення доказів до матеріалів справи /а.с. 128/, яке задоволено ухвалою суду від 30.11.2020.
02.11.2020 позивачем подано відповідь на відзив, в якій звернуто увагу на те, що відзив подано з пропуском строку, встановленого судом, без обґрунтування поважності причин пропуску строку, у зв'язку з чим позивач просив залишити відзив без розгляду та здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
ТОВ «Біланівський ГЗК» (ідентифікаційний код 36601298) зареєстровано як юридична особа 07.12.2009, основний вид діяльності - 07.10 «Добування залізних руд», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 166 - 174/.
29 січня 2020 року Прем'єр-міністром України Олексієм Гончаруком видано доручення № 2777/1/1-20 про забезпечення в установленому порядку здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідних суб'єктів господарювання та у разі необхідності вжиття заходів реагування /а.с. 19/.
На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 29 січня 2020 року № 2777/1/1-20 Державна екологічна інспекція України листом від 09 липня 2020 року № 5330/4/8-20 зобов'язала керівників територіальних та міжрегіональних територіальних інспекцій розробити графік здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів суб'єктів господарювання (згідно додатку № 1) та до 12-00 10.07.2020 направити його на узгодження до Держекоінспекції; після узгодження вищезгаданого графіка здійснити позапланові заходи державного нагляду (контролю) /а.с. 20/.
07 серпня 2020 року начальником ДЕІ Центрального округу Є.Мартосенко видано наказ № 06-27/506 «Про проведення позапланового заходу (перевірки) Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат»», згідно з яким на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 29 січня 2020 року № 2777/1/1-20, відповідно до листа Державної екологічної інспекції України від 09 липня 2020 року № 5330/4/8-20, з метою здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ «Біланівський ГЗК», керуючись статтями 6, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року за № 275, Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженим наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, Положенням про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженим наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 № 136, направлено для проведення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ «Біланівський ГЗК»: Мартосенка Євгенія Олексійовича - начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу; Тертичного Сергія Івановича - заступника начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу; Сакала Олександра Івановича - начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу; Хмару Катерину Олександрівну - начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу; Хоменка Сергія Володимировича - головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу; Крицького Олександра Івановича - головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу; Степаненкова Геннадія Вікторовича - заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу; Колодяжну Ольгу Ігорівну - головного спеціаліста відділу інструментально-лабораторного контролю - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу /а.с. 130/.
07 серпня 2020 року начальником ДЕІ Центрального округу Є. Мартосенком видано направлення № 06-28/493 на проведення з 21 серпня 2020 року по 04 вересня 2020 року позапланової перевірки ТОВ «Біланівський ГЗК» /а.с. 131/.
04 вересня 2020 року посадовими особами ДЕІ Центрального округу складено акт № 06-28/493 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів /а.с. 24-77/, який у зв'язку з відсутністю на робочому місці 04.09.2020 генерального директора ТОВ «Біланівський ГЗК» Химича Ю.Ю., інших уповноважених на отримання акта перевірки посадових осіб надіслано на адресу товариства рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що зроблено відповідний запис в акті /а.с. 42/.
З метою усунення порушень, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 21.08.2020 - 04.09.2020 (акт перевірки № 06-28/493) старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмарою К.О. видано керівнику ТОВ «Біланівський ГЗК» припис від 10.09.2020 № 51/2/4-23 /а.с. 104 -109/.
Зазначений припис направлено ТОВ «Біланівський ГЗК» рекомендованим листом з повідомленням про вручення 11.09.2020, про що вчинено відповідний запис у приписі.
15.09.2020 ТОВ «Біланівський ГЗК» надіслано начальнику ДЕІ Центрального округу лист від 10.09.2020 № 757/09-20 «Про надання заперечень до акту № 06-28/493 від 04.09.2020» /а.с. 98 - 102/, який вручено адресату 16.09.2020 /а.с. 103/.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо позапланової перевірки та виданим за її наслідками приписом, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Статтею 3 Закону № 877-V окреслено принципи державного нагляду (контролю), до яких, зокрема, віднесено: гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються:
органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);
повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;
вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;
спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).
санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
За змістом частини 1 статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 275).
Пунктом 1 розділу І Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230 (далі - Положення № 230), передбачено, що Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Положення № 230 Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).
За визначенням статті 1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів визначений частиною 1 статті 6 Закону № 877-V.
Згідно із абзацом 8 частини 1 статті 6 Закону № 877-V підставою для здійснення позапланових заходів є доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (абзац 9 частини 1 статті 6 Закону № 877-V).
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина 3 статті 6 Закону № 877-V).
Згідно із частинами 1, 2 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Частиною 3 статті 7 Закону № 877-V визначено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Згідно із частиною 5 статті 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Відповідно до частини 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 7 статті 7 Закону № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
За визначенням частини 8 статті 7 Закону № 877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку (частина 9 статті 7 Закону № 877-V).
Відповідно до положень абзаців 5, 7 статті 10 Закону № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону (абзаци 5, 7).
Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) передбачені статтею 4 Закону № 877-V.
Так, згідно із частиною першою статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина одинадцята статті 4 Закону № 877-V).
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Системний аналіз норм Закону № 877-V свідчить, що державний нагляд (контроль) здійснюється лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом, органом, уповноваженим законом. Державна екологічна інспекція України, яка здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи, в силу положень Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» уповноважена здійснювати державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, водночас за наявності підстав та в порядку, які регламентовані Законом № 877-V .
Як встановлено судом, підставою здійснення позапланового заходу державного контролю (нагляду) відносно позивача послугувало доручення Прем'єр-міністра України від 29 січня 2020 року №2777/1/1-20 щодо забезпечення в установленому порядку здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідних суб'єктів господарювання /а.с. 19/.
Водночас за змістом абзацу 8 частини 1 статті 6 Закону № 877-V підставою для здійснення позапланових заходів є доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері лише у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Суд зауважує, що доручення Прем'єр-Міністра України від 29 січня 2020 року №2777/1/1-20 не містило посилань на факти вчинення, в тому числі, позивачем, системних порушень та/або настання події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Відповідні посилання відсутні і в листі Державної екологічної інспекції України від 09 липня 2020 року № 5330/4/8-20, і в наказі начальника ДЕІ Центрального округу Є.Мартосенка від 07 серпня 2020 року № 06-27/506 «Про проведення позапланового заходу (перевірки) Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат»», і в направленні на перевірку від 07 серпня 2020 року № 06-28/493.
В ході розгляду справи відповідачем також не надано будь-яких документів, які свідчили про наявність підстави, передбаченої абз. 8 частини 1 статті 6 Закону № 877-V, для здійснення позапланового заходу відносно позивача.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявність підстав для проведення позапланової перевірки ТОВ «Біланівський ГЗК».
Також суд бере до уваги, що у копії направлення на перевірку від 07 серпня 2020 року № 06-28/493, наданій посадовими особами ДЕІ Центрального округу уповноваженому представнику ТОВ «Біланівський ГЗК», не зазначено реквізити наказу ДЕІ Центрального округу, на підставі якого видано направлення /а.с. 17/, що є порушенням частини 3 статті 7 Закону № 877-V. Також всупереч вимогам абзацу 9 частини 1 статті 6 Закону № 877-V у направленні не визначено перелік питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланової перевірки.
Посилання у направленні від 07 серпня 2020 року № 06-28/493 на перелік питань згідно із додатками № 1-10 до Акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, затвердженого наказом Міністерства енергетики та довкілля України 26.11.2019 № 450 /а.с. 78 - 97/, суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону № 877-V, оскільки зазначені додатки включають перелік всіх питань, що стосуються сфери охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, однак під час позапланового заходу підлягають з'ясуванню питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланової перевірки.
З огляду на те, що посадовими особами ДЕІ Центрального округу надано позивачеві документи (в тому числі, направлення), які не відповідали вимогам Закону № 877-V, не надавали можливості встановити підставу позапланової перевірки, позивач правомірно відповідно до положень статті 10 Закону № 877-V, не допустив посадових осіб відповідача до перевірки.
Факт не допуску до перевірки відповідачем не заперечується.
Однак посадовими особами ДЕІ Центрального округу, незважаючи на факт не допуску суб'єктом господарювання до проведення перевірки, проведено таку перевірку. При цьому не дотримано вимоги частини одинадцятої статті 4 Закону № 877-V щодо проведення перевірки у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина одинадцята статті 4 Закону № 877-V), а також порушено передбачене статтею 10 Закону № 877-V право суб'єкта господарювання бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю).
У справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).
Суд зазначає, що відповідач провів позапланову перевірку позивача без встановленої законом підстави, за відсутності допуску суб'єкта господарювання до її проведення, з порушенням інших вимог Закону №877-V, відтак не дотримався принципу "належного урядування".
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо ТОВ "Біланівський ГЗК", результати якого оформлено актом від 04.09.2020 №06-28/493, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 10.09.2020 №51/2/4-23, суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові ВС від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18.
Суд зазначає, що допущені відповідачем процедурні порушення проведення позапланової перевірки позивача стосуються визначених Законом №877-V підстав та вимог до здійснення заходів державного нагляду (контролю), забезпечення права суб'єкта господарювання на участь у заході державного нагляду, відтак такі порушення могли суттєво вплинути на кінцевий результат перевірки.
Відносно доводів позивача про те, що акт, складений за результатами позапланового заходу, не підписано всіма особами, які здійснювали позаплановий захід, зокрема, відсутні підписи вказаних у направленні осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що суперечить вимогам абз. 9 частини 6 статті 7 Закону, суд зазначає, що вказані доводи знайшли підтвердження в ході розгляду справи. Суд враховує, що згідно із правовим висновком, сформульованим Верховним Судом у постанові від 19.06.2020 у справі № 140/388/19, відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.
Водночас зважаючи на те, що у цій справі встановлено такі порушення вимог Закону №877-V щодо підстав та порядку проведення позапланової перевірки позивача, що виключають можливість правомірного наслідку такої перевірки, суд дійшов висновку, що припис Державної екологічної інспекції Центрального округу від 10.09.2020 №51/2/4-23, складений за результатами позапланової перевірки, оформленої актом від 04.09.2020 №06-28/493, є неправомірним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи позицій сторін отримали достатню оцінку.
Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 2102 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 813 від 23.09.2020 /а.с. 8/.
Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо - збагачувальний комбінат» (вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802, ідентифікаційний код 36601298) до Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, ідентифікаційний код 42149108) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо ТОВ "Біланівський ГЗК", результати якого оформлено актом від 04.09.2020 №06-28/493.
Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Центрального округу від 10.09.2020 №51/2/4-23.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, ідентифікаційний код 42149108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо - збагачувальний комбінат» (вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802, ідентифікаційний код 36601298) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 102 грн (дві тисячі сто дві гривні)
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол