27.11.2020 Справа № 920/991/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/991/20 в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом: публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (код ЄДРПОУ 21560766) в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код ЄДРПОУ 23825401)
до відповідача: дочірнього підприємства “Сумський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (40002, м. Суми, вул. Роменська, 79/2, код ЄДРПОУ 31931024)
про стягнення 6965,93 грн.,
представники сторін:
позивача - Герасименко Л.Г.
відповідача - Крищук Б.В.
До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява до відповідача, в якій позивач просить стягнути з відповідача 6965,93 грн., з яких: 5982,22 грн. основна заборгованість, 684,46 грн. інфляційні збитки, 299,25 грн. 3% річних, а також стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2102,00 грн.
15.10.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 4368,41 грн. основної заборгованості, 684,46 грн. інфляційних втрат та 299,25 грн. 3% річних у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
21.10.2020 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки вважає, що наведені у відзиві доводи відповідача суперечать нормам чинного законодавства.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.09.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.10.2020.
Однак 27.10.2020 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. знаходився у відпустці, що унеможливлювало розгляд справи.
Ухвалою суду від 30.10.2020 призначено розгляд справи на 27.11.2020.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.2 ст. 252 ГПК України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).
У ч. 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
11.02.2004 між ВАТ «Укртелеком», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є публічне акціонерне товариство «Укртелеком» та дочірнім підприємством «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Глухівська дорожньо-експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (споживач) укладено договір № 143 про надання послуг електрозв'язку з додатками (далі договір від 11.02.2004).
Згідно з розділом 1 договору від 11.02.2004 підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безоплатні послуги, перераховані в додатку 2.
Відповідно до розділів 2, 3 договору від 11.02.2004 підприємство зв'язку зобов'язано, зокрема, забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські ті міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Згідно з п. 4.3. договору від 11.02.2004 споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною з почасовою величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.
Згодом між сторонами 25.04.2009 було укладено договір № 1025 про надання ADSL-доступу до мережі Інтернет з додатками (далі договір від 25.04.2009).
Відповідно до розділу 1 договору від 25.04.2009 позивач надає споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом включення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної (постійної) IP-адреси.
Згідно з п. 3.1.1. договору від 25.04.2009 Укртелеком зобов'язується надати споживачу послугу згідно з конфігурацією, визначеною у додатку 1 до договору.
Споживач зобов'язується своєчасно, згідно розділу 5 цього договору, вносити плату за послугу (п. 3.2.1. договору).
Відповідно до п. 4.2. договору від 11.02.2004 відповідач оплачує послуги електрозв'язку за кредитно-авансовою системою оплати.
Згідно з п. 4.5. договору від 11.02.2004 розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 4.6. договору від 11.02.2004 у разі застосування авансової системи оплати споживач проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 33 Закону України «Про телекомунікації» споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Відповідно до п. 116 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг у разі неотримання рахунка (квитанції) до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, або здійснення розрахунків без рахунка (квитанції) абонент має право звернутися до служби розрахунків оператора телекомунікацій для отримання інформації про належну до сплати суму та в разі потреби отримати рахунок (квитанцію).
Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що в порушення умов договорів від 11.02.2004 та від 25.04.2009 відповідач своєчасно та у повному обсязі не оплатив отримані телекомунікаційні послуги, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за період з грудня 2017 року по квітень 2018 року складає 5982,22 грн та підтверджується розрахунком суми позову та копіями рахунків-актів.
Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
У силу вимог частини першої статті 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Частиною другою статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з положеннями ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У порушення умов договору відповідач не оплатив надані телекомунікаційні послуги за період з грудня 2017 року по квітень 2018 року, в зв'язку з чим заборгованість перед позивачем за надані послуги складає 5982,22 грн, що підтверджується розрахунком суми позову та копіями рахунків-актів, доданими позивачем до позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: рахунків-актів, позивачем визначено надані телекомунікації послуги за договорами, зокрема, «оренда xDSL-модема, акція» та «компенсація вартості неповерненого обладнання», які в переліку додатку 1 до договору від 11.02.2004, в договорі від 25.04.2009 та додатковій угоді до нього від 19.03.2014 не містяться. При цьому в п.1 згаданої додаткової угоди визначено, що Укртелеком зобов'язується забезпечити відповідачу продаж модему за спеціальною ціною 1,00 грн. (з ПДВ), а не орендну плату в такому ж розмірі.
Отже судом установлено, що позивачем не доведено надання ним споживачеві послуг «оренда xDSL-модема, акція» та «компенсація вартості неповерненого обладнання» у період з грудня 2017 року по квітень 2018 року за договорами від 11.02.2004 та від 25.04.2009.
Також у рахунку-акті від 30.04.2018 визначено до сплати відповідачу штраф у розмірі 288,82 грн.
У судовому засіданні представник позивача пояснила, що такий штраф передбачено додатковою угодою до договору від 25.04.2009.
Відповідно до п.3 цієї угоди у разі порушення зобов'язання, зазначеного в п.2, споживач сплачує Укртелекому штраф у розмірі 250 грн.
За змістом п. 2 додаткової угоди споживач зобов'язується користуватись послугою до мережі Інтернет за технологією АDSL протягом дії цієї додаткової угоди.
Крім того згідно з п.4 додаткової угоди до договору від 25.04.2009 у разі несвоєчасної оплати послуг і виникнення абонентської заборгованості строком більше ніж за 2 місяці Укртелеком має право розірвати договір та/або додаткову угоду в односторонньому порядку зі стягненням зі споживача заборгованості та штрафу, визначеного у п.3 цієї додаткової угоди.
Разом з цим позивачем взагалі не доведено наявності порушення з боку відповідача умов додаткової угоди, що слугували б підставою для нарахування та стягнення штрафу. Договори від 11.02.2004 та від 25.04.2009 не містять інших підстав для сплати штрафу.
Сторони не заперечували факту розірвання договірних відносин, однак матеріали справи не свідчать, коли, за яких підстав і обставин це відбулося, сторонами відповідних документів не подано. Позивачем не обґрунтовано інший, ніж передбачено п.3 додаткової угоди до договору від 25.04.2009, розмір штрафу в сумі 288,82 грн.
Враховуючи вищенаведене, судом перевірено розрахунок заборгованості та встановлено, що позивачем правомірно нарахована та підлягає стягненню заборгованість у розмірі 5325,02 грн. за надані послуги.
У стягненні основного боргу в сумі 657,20 грн. суд відмовляє, оскільки позивач не довів обґрунтованості нарахування штрафу та послуг у цій сумі.
Щодо вимог позивача стосовно стягнення з відповідача річних та інфляційних витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до доданих до позовної заяви розрахунків річних та інфляційних, сума процентів в розмірі 3 % річних за період з 21.01.2018 по 01.09.2020 складає 299,25 грн. та сума інфляційних нарахувань за період з 21.01.2018 по 01.09.2020 складає 684,46 грн.
За умовами п. 4.5. договору від 11.02.2004 розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.
Відповідно до п. 5.2. договору від 25.04.2009 споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, наступного за звітним. Оплата послуги проводиться в грошовій одиниці України. Додатково при оплаті послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, що діє на момент оплати.
Обов'язок доказування несвоєчасності проведення відповідачем оплат за договорами покладається саме на позивача, але належних, допустимих та достатніх доказів про отримання відповідачем рахунків, порушення ним вимог договорів в частині своєчасності оплати рахунків за договорами немає.
З огляду на вищевикладене, відсутність доказів отримання та оплати відповідачем вищезазначених рахунків, неможливо встановити й факт порушення їх оплати, що не дає підстав вважати відповідача таким, що прострочив виконання зобов'язання, оскільки рахунки отримав з позовом та виключає право позивача на нарахування до цього часу та стягнення 3% річних, інфляційних втрат.
Таким чином, позов у цій частині є таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з дочірнього підприємства “Сумський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (40002, м. Суми, вул. Роменська, 79/2, код ЄДРПОУ 31931024) на користь публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766, рахунок IBAN № НОМЕР_1 в АТ “Ощадбанк», м. Київ, МФО 300465) 5325,02 грн. (п'ять тисяч триста двадцять п'ять гривень 02 копійки) заборгованості за телекомунікаційні послуги та 1597,52 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім гривень 52 копійки) судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 02.12.2020.
Суддя В.В. Яковенко