02.12.2020 р. Справа № 914/652/18
Суддя Господарського суду Львівської області М.М. Синчук, розглянувши подання: Залізничного відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 23.11.2020р. вих.№В-1447121 (вх. №3102/20 від 01.12.2020р.)
про: видачу дублікату наказу Господарського суду Львівської області від 20.02.2017р. про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.07.2018р. у справі №914/652/18
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Пивна карта», м. Львів,
про: стягнення заборгованості в сумі 9 597,16 грн основного боргу, 2 374, 96 грн пені, 1 307,65 грн штрафу, 34 269,76 грн неустойки.
Без виклику представників учасників справи.
01.12.2020р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшло подання Залізничного відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 23.11.2020р. вих.№В-1447121 (вх. №3102/20 від 01.12.2020р.) про видачу дублікату наказу Господарського суду Львівської області від 20.02.2017р. про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.07.2018р. у справі №914/652/18.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.12.2020р. подання передано для розгляду судді М.М. Синчуку.
Згідно з пп.19.4 п.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року для працездатних осіб в розмірі 2102 гривні.
З підстав наведеного судом встановлено, що сума судового збору, належного до сплати заявником за подання до господарського суду подання про видачу судового наказу становить 63,06грн.
Згідно із ч.10. ст. 174 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Нормою ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.01.2020р. у справі №925/186/19, що: «5.11. Отже, наслідки подання заяви про збільшення розміру позовних вимог без доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, а також без виконання вимог щодо сплати судового збору визначені у частині 5 статті 46 та частині 10 статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, недодержання інших загальних вимог до форми та змісту заяви, що викладені у частинах 1 та 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, яка застосовується до всіх письмових заяв (у тому числі і до заяви про збільшення позовних вимог), якщо інше прямо не передбачено цим Кодексом, є підставою для повернення такої заяви заявнику без розгляду на підставі частини 4 цієї статті.».
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.170 ГПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Судом встановлено, що заявником при зверненні до господарського суду із поданням про видачу дубліката наказу не долучено до матеріалів подання належних доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону, а також доказів надіслання (вручення) копії подання учасникам справи.
Згідно з частиною 4 ст. 170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення без розгляду подання про видачу дубліката наказу.
Повернення подання не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути подання Залізничного відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 23.11.2020р. вих.№В-1447121 (вх. №3102/20 від 01.12.2020р.) без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та оскаржується в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.М. Синчук