вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/2439/20
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетичні-Рішення” (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 16)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ” (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Леха Качинського, буд. 3)
про стягнення 582711,89 грн. заборгованості за договором № 965-2017-19 від 02.04.2018 р. на виконання робіт по реконструкції 2-ї черги теплової електростанції потужністю 18МВт з використанням біопалива в смт. Іванків, Київської області, у тому числі - 493388,33 грн. основного боргу, 31103,74 грн. 3% річних, 58219,82 грн. інфляційних втрат,
секретар судового засідання: Павлюк В.Г.
Представники сторін:
від позивача: Тітов І.С. (довіреність № 532 від 01.07.2020 р.);
від відповідача: Заторська О.А. (довіреність № 73-ДВ від 19.12.2019 р.; свідоцтво адвоката ЗП № 001992).
Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергетичні-Рішення” (далі - ТОВ “Енергетичні-Рішення”, позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ” (далі - ТОВ “ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ”, відповідач) про стягнення 582711,89 грн. заборгованості за договором № 965-2017-19 від 02.04.2018 р. на виконання робіт по реконструкції 2-ї черги теплової електростанції потужністю 18МВт з використанням біопалива в смт. Іванків, Київської області, у тому числі - 493388,33 грн. основного боргу, 31103,74 грн. 3% річних, 58219,82 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ “Енергетичні-Рішення” та ТОВ “ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ” було укладено договір № 965-2017-19 від 02.04.2018 р. на виконання робіт по реконструкції 2-ї черги теплової електростанції потужністю 18МВт з використанням біопалива в смт. Іванків, Київської області, відповідно до умов якого позивач як підрядник зобов'язався виконати будівельні роботи, а відповідач як генпідрядник зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх. Роботи підрядником були виконані та прийняті генпідрядником, однак, відповідач свого обов'язку щодо оплати виконаних робіт у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 493388,33 грн. основного боргу, 31103,74 грн. 3% річних, 58219,82 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.08.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.09.2020 р.
17.09.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання № 568-601 від 14.09.2020 р. (вх. № 19766/20 від 17.09.2020 р.), за змістом якого відповідач не погоджується з позовними вимогами та просить суд відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні на іншу дату у зв'язку з тим, що на підприємстві діє режим карантину.
У судовому засіданні 17.09.2020 р. представник позивача підтримував позовні вимоги у повному обсязі; представник відповідача у судове засідання не з'явився. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2020 р. було відкладено підготовче засідання на 26.10.2020 р.
21.10.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 632-601 від 19.10.2020 р. (вх. № 22891/20 від 21.10.2020 р.), в якому останній заперечує вимоги позивача, зазначаючи, що позивач не виконав умови договору щодо передачі виконавчої документації на виконані роботи та не звернувся до відповідача за підписанням акту по завершенню робіт за договором. Зазначене, згідно з умовами договору, породжує право ТОВ “ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ”, на переконання останнього, щодо затримки остаточного розрахунку з позивачем. Окрім того, відповідач просив поновити строк для подання відзиву на позовну заяву та покласти судові витрати на позивача.
У судовому засіданні 26.10.2020 р. представник позивача зазначав про відсутність необхідності подання відповіді на відзив позивачем та підтримував позовні вимоги у повному обсязі; представник відповідача проти позову заперечувала та просила поновити строк для подання відзиву, обґрунтовуючи вказане клопотання тим, що працівники ТОВ “ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ” переведені на дистанційний режим роботи у зв'язку з введенням карантину.
Окрім того, у судовому засіданні 26.10.2020 р. представники сторін заявили суду про подання всіх наявних у них на даний час доказів, що мають значення для вирішення спору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2020 р.
У судовому засіданні 19.11.2020 р. представник позивача підтримував позовні вимоги, представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 19.11.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
02.04.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергетичні-Рішення” (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ” (генпідрядник) було укладено договір № 965-2017-19 на виконання робіт по реконструкції 2-ї черги теплової електростанції потужністю 18МВт з використанням біопалива в смт. Іванків, Київської області, з розділу 1 якого слідує, що сторонами даного договору є підрядник та генпідрядник, а замовником є Товариство з обмеженою відповідальністю «БІОГАЗЕНЕРГО»; договірна ціна - це кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами та обумовлена в договорі; об'єкт - Реконструкція 2-ї черги теплової електростанції (ТЕС) потужністю 18МВт з використанням біопалива в смт. Іванків Київської обл.; виконавча документація - комплект робочої документації, скоригований у відповідності до фактично виконаних робіт, а також сертифікати і паспорти на обладнання, матеріали, конструкції і комплектуючі вироби і інша документація у відповідності до ДБН, БНіП і іншої нормативної документації, що регламентує виконання робіт в будівництві; робоча документація - стадія (частина) проектної документації, затверджена замовником, що включає робочі креслення і специфікації, що необхідні для виконання робіт; акт приймання виконаних робіт - документ, що використовується для приймання генпідрядником робіт; акт про завершення робіт по договору - документ, що підписаний представниками сторін, що засвідчує виконання підрядником своїх зобов'язань по договору, за виключенням гарантійних зобов'язань.
Згідно з п. 2.1 договору підрядник зобов'язується на свій ризик, власними та/або залученими силами, за завданням генпідрядника виконати та здати в установлені цим договором терміни, відповідно до вимог проектної документації, з дотриманням будівельних норм та правил, що діють на території України, положень Цивільного та Господарського кодексів України роботи на об'єкті, а генпідрядник зобов'язується їх прийняти і оплатити.
У відповідності з п. 3.1 договору ціна договору складає 4732653,72 грн. та визначена у додатку № 1 до договору «Договірна ціна та вартість етапів робіт».
Пунктом 3.5 договору передбачено, що на момент підписання цього договору підрядник гарантує, що вартість робіт є економічно обґрунтованою, розрахованою ним за діючими станом на сьогоднішній день цінами та нормами витрат ресурсів, з врахуванням вимог, що виставлені генпідрядником у додатку № 1 до цього договору.
Умовами п. 3.7 договору встановлено, що фактична ціна договору визначається як сума видаткових накладних і актів виконаних робіт, що підписані сторонами по цьому договору.
Відповідно до п. 5.1 договору фінансування обладнання здійснюється генпідрядником в розмірах відповідно до умов оплати обраного постачальника: попередня оплата для придбання обладнання в розмірі 70%, визначена у додатку № 1 до цього договору, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання генпідрядником відповідного рахунку та копії договору на поставку від підрядника (пп. 5.1.1); остаточна оплата вартості обладнання здійснюється генпідрядником за вирахуванням попередньої оплати відповідно до пп. 5.1.1 після отримання від підрядника повідомлення про готовність обладнання до відвантаження та рахунку, в термін, що не перевищує 10 робочих днів (пп. 5.1.2).
Згідно з п. 5.2 договору оплата за виконані будівельно-монтажні роботи (далі - БМР) проводиться генпідрядником у наступному порядку: для виконання робіт генпідрядник перераховує підряднику авансові платежі в розмірі 70% від вартості МП (матеріалів підрядника) і 30% від вартості робіт за виключенням МП, відповідно до кожної погодженої договірної ціни (надалі - ДЦ) протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту узгодження ДЦ на БМР і ПВР (плану виконання робіт), та отримання від підрядника відповідного рахунку (пп. 5.2.1); остаточна оплата вартості МП здійснюється генпідрядником з вирахуванням попередньої оплати відповідно до п. 5.2.1 після отримання від підрядника повідомлення про готовність матеріалів до відвантаження та рахунку, в термін, що не перевищує 10 (десяти) робочих днів (пп. 5.2.2); погашення авансових платежів здійснюється шляхом вирахування з оплати виконаних БМР 100% вартості МП і 30% від вартості робіт за виключенням МП, до повного погашення авансового платежу (пп. 5.2.3); генпідрядник здійснює платежі за виконані БМР в розмірі вартості робіт, вказаних в акті виконаних робіт за звітний період, протягом 15 днів з моменту їх підписання з врахуванням погашення сум авансових платежів відповідно до пунктів 5.2.1, 5.2.2 цього договору (пп. 5.2.4).
У відповідності з п. 5.3 договору оплата за виконані пусконалагоджувальні роботи (надалі - ПНР) проводиться генпідрядником у наступному порядку: генпідрядник перераховує підряднику авансовий платіж в розмірі 30% (тридцяти відсотків) кожної ДЦ відповідного комплекту робочих креслень протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту її погодження, та отримання від підрядника відповідного рахунку (пп. 5.3.1); погашення послідуючих авансових платежів здійснюється шляхом вирахування з оплати виконаних ПНР по ставці 30% від вартості виконаних ПНР, до повного погашення авансового платежу (пп. 5.3.2).
Пунктом 5.5 договору передбачено, що з кожного платежу по пунктах 5.1, 5.2 генпідрядник утримує в якості гарантійних утримань суму в розмірі 5% (далі - сума утримання). Генпідрядник виплатить суму, що утримується, протягом 15 робочих днів з моменту підписання акта про завершення робіт по договору.
Терміни, процедура підписання і оформлення видаткових накладних і актів виконаних робіт вказані у додатку № 3 «Регламент перевірки і підписання витратних накладних та актів приймання виконаних робіт» (п. 5.9 договору).
Умовами п. 5.13 договору встановлено, що розрахунки по цьому договору здійснюються генпідрядником у безготівковій формі в національній валюті України на розрахунковий рахунок підрядника, що вказаний в реквізитах цього договору.
Згідно з п. 15.3 договору підрядник зобов'язаний з використанням власних ресурсів та у встановлені строки виконати роботи та передати їх генпідряднику у стані, відповідному до проектної документації та державних будівельних норм України.
Відповідно до п. 15.4 договору підрядник зобов'язаний нести відповідальність перед генпідрядником за належне виконання робіт та належне ведення і своєчасну передачу генпідряднику виробничої та виконавчої документації.
У відповідності з п. 15.4 договору генпідрядник зобов'язаний прийняти виконану підрядником роботу у відповідності з умовами цього договору.
Генпідрядник зобов'язаний оплатити роботу підрядника в обсязі і в терміни, що передбачені цим договором (п. 15.5 договору).
Відповідно до п. 16.3 договору в разі невиконання або неналежного виконання умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Умовами п. 17.12 договору встановлено, що здача-приймання виконаних підрядником робіт здійснюється комісією за участю відповідальних представників генпідрядника і підрядника протягом 5 днів з дня одержання повідомлення від підрядника, з дотриманням норм діючого законодавства України.
Пунктом 17.13 договору передбачено, що у разі ненадання підрядником генпідряднику повного комплекту виконавчої документації разом з актами згідно з п. 17.1 та розділу 18 цього договору, генпідрядник набуває право не приймати роботи, не підписувати акти та не оплачувати направлені підрядником акти до дати надання повного комплекту виконавчої документації.
Згідно з п. 17.15 договору після завершення проведення робіт по договору підрядник надає генпідряднику на підпис акт про завершення робіт по договору. Генпідрядник зобов'язаний підписати такий акт протягом 5 днів чи надати вмотивовану відмову від підписання.
У відповідності з п. 17.17 договору підписання сторонами акту про завершення робіт по договору є підтвердженням того, що підрядник всі зобов'язання, за виключенням гарантії якості виконаних робіт по договору, виконав.
Пунктом 18.1 договору передбачено, що підрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення виробничої та виконавчої документації, що передбачена діючими будівельними нормами та правилами.
Відповідно до п. 18.5 договору при здачі проміжних етапів виконаних робіт підрядник здає генпідряднику в двох примірниках виробничу документацію на виконаний обсяг робіт (окрім журналів, які тільки пред'являються), а при здачі останнього етапу робіт та до підписання акту завершення робіт по договору - передає повний комплект оформленої виробничої та виконавчої документації з реєстром цієї документації. Копії документів з контролю матеріалів (паспорти, сертифікати) мають передаватись завіреними мокрою печаттю та підписом уповноваженої особи підрядника.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 30.07.2018 р., а в частині виконання гарантійних та фінансових зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 21.1 договору).
Між генпідрядником та підрядником було підписано додаток № 1 до договору № 965-2017-19 від 02.04.2018 р., яким було погоджено договірну ціну та вартість етапів робіт.
Між генпідрядником та підрядником було підписано додаток № 2 до договору № 965-2017-19 від 02.04.2018 р., яким було погоджено графік виконання робіт.
Між генпідрядником та підрядником було підписано додаток № 3 до договору № 965-2017-19 від 02.04.2018 р., яким затверджено регламент перевірки і підписання видаткових накладних та актів приймання виконаних робіт.
Між генпідрядником та підрядником було підписано додаток № 4 до договору № 965-2017-19 від 02.04.2018 р., яким врегульовано питання про застосування штрафних санкцій.
На виконання умов договору підряду № 965-2017-19 від 02.04.2018 р. позивачем були виконані роботи на загальну суму 4377901,32 грн., що підтверджується підписаними сторонами довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за травень 2018 року на суму 374224,20 грн. та за червень 2018 року на суму 4003677,12 грн., а також актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 31.05.2018 р. на суму 374224,20 грн. та від 27.06.2018 р. на суму 4003677,12 грн., скріпленими печатками та підписами сторін (копії довідок та актів долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).
ТОВ “ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ” частково розрахувалось з ТОВ “Енергетичні-Рішення” за виконані підрядні роботи в сумі 3884512,99 грн., на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи було долучено виписку з банківського рахунку ТОВ “Енергетичні-Рішення” за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.
Інших оплат здійснено не було.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
ТОВ “Енергетичні-Рішення” та ТОВ “ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ” було підписано акт звірки взаємних розрахунків за 2019 рік за договором № 965-2017-19 від 02.04.2018 р. на суму 493388,33 грн.
ТОВ “Енергетичні-Рішення” було надіслано на адресу ТОВ “ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ” претензію № 1 від 26.06.2020 р. (вих. № 518 від 01.07.2020 р.), відповідно до якої позивач просив відповідача терміново виконати свої зобов'язання за договором № 965-2017-19 від 02.04.2018 р., сплативши суму основного боргу в розмірі 493388,33 грн.
Як зазначено у позові, відповіді на претензію отримано не було, заборгованість не сплачено. Отже, оскільки ТОВ “ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ” не розрахувалось з позивачем у повному обсязі за роботи, виконані за договором № 965-2017-19 на виконання робіт по реконструкції 2-ї черги теплової електростанції потужністю 18МВт з використанням біопалива в смт. Іванків, Київської області від 02.04.2018 р., позивач і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до приписів ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частин 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивачем було виконано, а відповідачем прийнято робіт за договором на загальну суму 4377901,32 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи підписаним і скріпленим печатками обох сторін актами здачі-прийняття робіт.
Відповідачем було оплачено роботи в сумі 3884512,99 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ “Енергетичні-Рішення” за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р., а також вбачається з акту звірки взаємних розрахунків за 2019 рік за договором № 965-2017-19 від 02.04.2018 р. на суму 493388,33 грн.
Відповідач факту підписання актів виконаних робіт та прийняття останніх не заперечував, доказів оплати решти виконаних позивачем робіт, які були прийняті відповідачем, не надав.
З приводу посилань відповідача на п.п. 5.5, 17.13, 17.17 договору, згідно з якими у відповідача, на його думку, виникає право затримати оплату виконаних підрядником будівельних робіт до передання виконавчої документації та підписання акту про завершення робіт, суд відзначає наступне.
Як зазначалось вище, пунктом 5.5 договору передбачено, що з кожного платежу по пунктах 5.1, 5.2 договору генпідрядник утримує в якості гарантійних утримань суму в розмірі 5% (далі - утримання). Генпідрядник виплатить суму, що утримується протягом 15 робочих днів з моменту підписання акта про завершення робіт по договору.
Наведена умова договору відповідає положенням пункту 37 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1995 р. № 668, згідно з якими у разі, коли умовами договору підряду передбачено, що під час проведення розрахунків за виконані роботи замовник утримує частину коштів, зазначені кошти використовуються для забезпечення виконання договірних зобов'язань підрядника. У договорі підряду сторони визначають порядок використання та повернення підряднику утриманих коштів. За згодою сторін частина цих коштів може бути повернена після закінчення робіт та їх прийняття замовником, друга частина - після закінчення гарантійного строку якості робіт (експлуатації об'єкта будівництва) чи протягом цього строку (у разі відсутності недоліків).
Таким чином, за узгодженими сторонами договору умовами генпідрядник має право на гарантійне утримання 5% вартості виконаних будівельно-монтажних робіт до закінчення 15 робочих днів від моменту підписання акту про завершення робіт, обов'язок надання якого на підпис генпідряднику пунктом 17.5 договору покладений на підрядника, тобто на позивача.
Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту передання відповідачеві акту про завершення робіт по договору, суд констатує, що встановлений договором строк гарантійного утримання коштів не сплив, у зв'язку з чим підстави для стягнення з відповідача коштів у розмірі 5% вартості виконаних робіт загалом у сумі 218895,07 грн. на даний час є відсутніми.
Щодо посилання генпідрядника на не передання підрядником повного комплекту виконавчої документації суд вважає за необхідне зауважити таке.
Як зазначалося вище, у разі ненадання підрядником генпідряднику повного комплекту виконавчої документації разом з актами згідно з п. 17.1 та розділу 18 цього договору, генпідрядник набуває право не приймати роботи, не підписувати акти та не оплачувати направлені підрядником акти до дати надання повного комплекту виконавчої документації (п. 7.13 договору).
Таким чином, за укладеним сторонами договором генпідрядникові не надано права, у зв'язку з ненаданням підрядником повного комплекту виконавчої документації, не оплачувати вже підписані акти виконаних робіт за прийнятими роботами.
Таким чином, у даному випадку оплата виконаних і прийнятих робіт повинна відбуватись у порядку, який встановлений пунктом 5.2 договору, з урахуванням п. 5.5 договору.
За наявними у справі доказами акти приймання виконаних будівельних робіт сторонами підписано, роботи прийнято, відтак суд встановив, що строк оплати виконаних робіт сплив 13.07.2018 р. (15 робочих днів), і, відповідно, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у вигляді вартості виконаних робіт є обґрунтованою, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на приписи зазначеного вище п. 5.5 договору.
З огляду на викладене, сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача, за вирахуванням 5% гарантійних утримань (5% за актом від 31.05.2018 р. від суми 374224,20 грн. та 5% за актом від 27.06.2018 р. від суми 4003677,12 грн.), становить 274493,26 грн. (493388,33 - 218895,07 грн.).
Крім того, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 31103,74 грн. та 58219,82 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 31103,74 грн., нарахованих на суму 493388,33 грн. за загальний період з 16.07.2018 р. до 21.08.2020 р.
Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 58219,82 грн., нарахованих на суму 4377901,32 грн. за загальний період з серпня 2018 року до червня 2020 року включно.
З урахуванням того, що за висновком суду стягненню з відповідача підлягає 274493,26 грн. основного боргу, то 3% річних і інфляційні втрати слід вираховувати, виходячи з цієї суми заборгованості.
Згідно з арифметичним розрахунком, який зроблений судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 17380,18 грн., нарахованих на суму 274493,26 грн., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню частково в розмірі 17380,18 грн.
Окрім того, згідно із здійсненим судом арифметичним розрахунком, розмір інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості відповідача в розмірі 274493,26 грн., становить 34134,89 грн., з огляду на що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 34134,89 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетичні-Рішення”.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.
З приводу розподілу у даній справі судових витрат слід зазначити таке.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частин 1 і 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 8740,68 грн.
У силу приписів ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тому, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката Тітова І.С. (свідоцтво № 000156 від 12.07.2018 р.) в сумі 25000,00 грн., позивачем було надано суду: копію довіреності № 532 від 07.07.2020 р., договір про надання правової допомоги від 22.06.2020 р. з додатком № 1 від 22.06.2020 р., звіт про надані послуги від 17.08.2020 р. за договором про надання правової допомоги від 22.06.2020 р. на суму 24000,00 грн., детальний опис наданих юридичних послуг на 17.08.2020 р. за договором про надання правової допомоги від 22.06.2020 р. на суму 24000,00 грн., акт наданих послуг (проміжний) від 17.08.2020 р. на суму 24000,00 грн., платіжне доручення № 344 від 17.08.2020 р. на суму 24000,00 грн.
Так, 22.06.2020 р. між ТОВ «Енергетичні-Рішення» (клієнт) та Фізичною особою-підприємцем Тітовим Ігорем Сергійовичем (адвокат) було підписано договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту з метою захисту прав та законних інтересів ТОВ «Енергетичні-Рішення» у спорі з ТОВ “ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ”, зокрема, в місцевому господарському суді, а клієнт зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах, передбачених договором.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що за надання правової допомоги за договором клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар у розмірі, передбаченому додатком № 1 до договору.
Клієнт сплачує гонорар або у день підписання цього договору або за фактом підписання сторонами актів надання послуг, в тому числі - проміжних.
ТОВ «Енергетичні-Рішення» (клієнт) та ФОП Тітовим Ігорем Сергійовичем (адвокат) було підписано додаток № 1 до договору 22.06.2020 р., згідно з п.п. 1, 2 якого було визначено, що клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар у розмірі 4000,00 грн. за одну годину роботи адвоката. Кількість витраченого адвокатом часу підтверджується підписаним з обох сторін детальним описом наданих юридичних послуг.
ТОВ «Енергетичні-Рішення» (клієнт) та ФОП Тітовим Ігорем Сергійовичем (адвокат) було підписано детальний опис наданих юридичних послуг на 17.08.2020 р. за договором про надання правової допомоги від 22.06.2020 р., відповідно до якого вартість наданих послуг була визначена в сумі 24000,00 грн. (надання попередньої усної консультації (витрачений час 1 год. - 4000,00 грн.; вивчення договору, додатків до договору № 965-2017-19 від 02.04.2018 р., первинних бухгалтерських документів, банківських виписок (витрачений час 2 год. - 8000,00 грн.); підготовка позовної заяви з додатками (витрачений час 3 год. - 12000,00 грн.).
17.08.2020 р. між адвокатом та клієнтом було підписано акт наданих послуг (проміжний) за договором про надання правової допомоги від 22.06.2020 р., згідно з яким загальна вартість наданих послуг, що засвідчується даним актом, становить 24000,00 грн.
У підтвердження понесення судових витрат позивачем було долучено до матеріалів справи платіжне доручення № 344 від 17.08.2020 р. на суму 24000,00 грн.
Водночас, і решта поданих позивачем до матеріалів справи доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу (звіт про надані послуги від 17.08.2020 р., детальний опис наданих юридичних послуг на 17.08.2020 р., акт наданих послуг від 17.08.2020 р.) містять відомості про понесення позивачем витрат на допомогу адвоката в сумі 24000,00 грн., що не відповідає сумі, визначеній у позовній заяві (25000,00 грн.).
Слід відзначити, що у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Наведена правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.
Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене вище, дослідивши надані позивачем докази, суд вважає доведеним понесення позивачем витрат на правову допомогу в сумі 24000,00 грн., яка і підлягає до розподілу судових витрат у даній справі.
З урахуванням предмета спору, обсягу зібраних доказів, дійсно необхідного та підтвердженого доказами фактичного обсягу правничої допомоги, поведінки сторін, значення справи для сторін, суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача, є співмірними із ціною позову та їх розмір відповідає критерію складності справи.
Водночас, у даній справі судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ” (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Леха Качинського, буд. 3, код 30568931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетичні-Рішення” (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 16, код 38203111) 274493 (двісті сімдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто три) грн. 26 коп. основного боргу, 17380 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 18 коп. 3% річних, 34134 (тридцять чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 89 коп. інфляційних втрат, 4890 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 13 коп. судового збору, 13427 (тринадцять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 23 коп. витрат на правову допомогу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 02.12.2020 р.
Суддя В.М. Бабкіна