вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3455/20
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали заяви (вх. №264/20 від 01.12.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспектр Україна» про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспектр Україна»
03194, м. Київ, б-р Кольцова, буд. 14-Д, оф. 610, код ЄДРПОУ 41702075
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод»
08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 46, код ЄДРПОУ 42362447
про стягнення заборгованості
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 3501/20 від 01.12.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспектр Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» про стягнення заборгованості.
Крім того, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспектр Україна» надійшла заява (вх. №264/20 від 01.12.2020) про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача.
Забезпечення позову обґрунтовано тим, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, з огляду на те, що відповідач ухиляється від оплати спірної у справі заборгованості - виконання грошових зобов'язань за договором №192/БК3 від 27.12.2019 та за даними з офіційного сайту "Судова влада України" позивач є не єдиним кредитором відповідача.
За результатами розгляду заяви про забезпечення позову, суд зазначає таке
Відповідно до вимог частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
З урахуванням позиції, що викладена у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процессу.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Оцінка доводів заявника та висновки суду
Загальне посилання заявника на те, що наявність спірного боргу у відповідача перед позивачем і те, що відповідач є учасником інших судових проваджень № 911/2179/20, № 911/3209/20, № 911/3176/20, № 911/2876/20, № 911/2570/20, що свідчить, на думку заявника, про можливі ускладнення при виконанні рішення суду, є лише припущенням заявника та не створює підстав для задоволення відповідної заяви про арешт майна відповідача. Не спростовують цих висновків суду і відомості про те, що майно відповідача передане в іпотеку та перебуває під заставою, оскільки вказане належить до прав відповідача та не свідчить про його фінансовий стан.
Наявність спору щодо предмету позову - необхідна умова для розгляду правовідносин у господарському суді, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відтак, як загальна, кваліфікуюча, ознака господарсько-процесуальних правовідносин, не може бути сама по собі підставою для забезпечення позову, оскільки застосування даних заходів має виключний характер і потребує доведення на загальних умовах наявності відповідних підстав.
При цьому, спір про право відбувається з дотриманням принципу змагальності сторін господарського процесу, відповідно до частини 3 статті 2, статті 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлення наявності права на предмет спору відбувається при розгляді справи по суті та зазначається у резолютивній частині рішення суду.
Відтак, зокрема, неприпустимим є використання заходів забезпечення позову - арешта усього або значної частини майна боржника, як способу тиску на сторону у справі, примусу до завершення спору на користь позивача, що також негативно вплине на дотримання принципу змагальності сторін господарського процесу.
Крім того, судом врахована відсутність пропозиції заявника до зустрічного забезпечення, лише зазначено, що пропозиції будуть надані у випадку подання відповідачем клопотання в порядку статті 141 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявнику не відомо про можливі збитки відповідача, проте, самим позивачем зазначено про значність розміру предмету спору, а, відтак, суд дійшов висновку про можливі значні негативні наслідки для відповідача у випадку накладення арешту на грошові кошти.
За результатами дослідження та оцінки матеріалів справи щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище доводи та вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову та відшкодування судового збору може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову і з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до пункту 6 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, проте, позивач у своїй заяві таких пропозицій не надав.
Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспектр Україна» про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви (вх. №264/20 від 01.12.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспектр Україна» (03194, м. Київ, б-р Кольцова, буд. 14-Д, оф. 610, код ЄДРПОУ 41702075) про забезпечення позову - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 01.12.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.
Суддя С.О. Саванчук