ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.12.2020Справа № 910/14425/20
Суддя Господарського суду м. Києва Демидов В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський район, Київська область, 08300) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» (вул. Шулявська, буд. 7, м. Київ, 04116) про стягнення 13378,76 грн,
Без виклику сторін
Позивач - Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії», в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 13378,76 грн, у тому числі 13038,00 грн основного боргу, 273,86 грн пені, 66,90 грн 3% річних; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 2102,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 02.12-14/25-37 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 17.04.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримано позивачем 12.10.2020, про що свідчить реєстр поштових відправлень (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html).
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем отримано 12.10.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, додаткових заяв, клопотань сторонами не подано.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
17.04.2010 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» (орендар) укладено договір № 02.12-14/25-37 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого балансоутримувач надає, а орендар отримує наступні послуги за такими цінами:
- використання води для прибирання орендованого майна або об'єкту самостійно орендарем (обсяг наданих послуг в місяць 36,00 кв.м.) з оплатою за одиницю вимірювання в місяць станом на 01.02.2010 - 1,0 грн без ПДВ;
- забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці (обсяг наданих послуг в місяць 40 працівників) з оплатою за одиницю вимірювання в місяць станом на 01.02.2010 - 9,50 грн без ПДВ;
- прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів (обсяг наданих послуг в місяць 0,2 куб.м.) з оплатою за одиницю вимірювання в місяць станом на 01.02.2010 - 47,70 грн без ПДВ;
- компенсація за земельний податок на 2010 рік з оплатою за одиницю вимірювання в місяць станом на 01.02.2010 2,19 грн без ПДВ.
Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. розділу 6 договору договір укладено з дати підписання сторонами акту передачі-приймання орендованого майна (твердого покриття). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на кожний наступний рік.
12.02.2010 сторонами складено та підписано акт передачі-приймання орендованого майна, за яким позивач (балансоутримувач) передав, а орендар прийняв у користування нерухоме майно загальною площею 36,0 кв.м. за адресою: 08307, Київська область, м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль», тверде покриття біля перону «S» із призначенням майна за використанням як розміщення вагонів-модулів.
Згідно із п.п. 1.2.-1.4. розділу 1 договору сплата за послуги здійснюється орендарем з дати підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого майна. Розмір оплати за послуги залежить від фактичного їх об'єму, тарифів та витрат балансоутримувача, пов'язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Нарахування ПДВ на суму оплати за послуги здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Відповідно до п. 1.8. розділу 1 договору ціни на послуги можуть змінюватися у разі зміни витрат балансоутримувача, пов'язаних з наданням цих послуг та інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Балансоутримувач зобов'язаний повідомити орендаря у письмовій формі (рекомендованим листом або вручити уповноваженій особі під розписку) не пізніше, ніж за 15 днів до введення їх в дію, а орендар зобов'язаний прийняти їх для розрахунків.
13.05.2019 позивачем направлено відповідачу лист за № 19-22/1-495, в якому повідомив про зміну вартості послуг з 01.06.2019, а саме: прибирання та вивезення твердих побутових відходів за 1 куб.м. визначено у розмірі 145,00 грн без ПДВ.
13.12.2019 позивачем направлено відповідачу лист за № 19-22/1-1736, в якому повідомив про зміну вартості послуг з 01.01.2020, а саме: забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника за місяць визначено у розмірі 50,00 грн без ПДВ, вода використана для прибирання 1-ого кв.м. приміщення самостійно за місяць визначено у розмірі 4,00 грн без ПДВ.
Згідно із п.п. 2.1.1., 2.1.5. п. 2.1. розділу 2 договору балансоутримувач зобов'язується надавати орендарю визначені договором послуги; щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання-здачі виконаних послуг (акт виконаних робіт), який є контролюючим та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості.
Як вбачається з матеріалів справи за період з квітня - серпня 2020 року позивачем виставлено до сплати відповідачу такі рахунки-фактури за надані послуги на загальну суму 13038,00 грн:
1. рахунок-фактура № 897/572 від 30.04.2020 про оплату наданих послуг у розмірі 2607,60 грн з ПДВ;
2. рахунок-фактура № 897/650 від 31.05.2020 про оплату наданих послуг у розмірі 2607,60 грн з ПДВ;
3. рахунок-фактура № 897/774 від 30.06.2020 про оплату наданих послуг у розмірі 2607,60 грн з ПДВ;
4. рахунок-фактура № 897/915 від 31.07.2020 про оплату наданих послуг у розмірі 2607,60 грн з ПДВ;
5. рахунок-фактура № 897/1016 від 31.08.2020 про оплату наданих послуг у розмірі 2607,60 грн з ПДВ.
Відповідно до п.п. 2.2.1., 2.2.2. п. 2.2. розділу 2 договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати розрахунки за цим договором; щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу, він вважається підписаним сторонами. Підписання акту приймання-здачі виконаних послуг орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.
За період квітня-серпня 2020 року позивачем складені відповідні акти приймання-здачі виконаних послуг згідно з договором, датовані 30.04.2020, 31.05.2020, 30.06.2020, 31.07.2020, 31.08.2020.
Вказані акти підписані стороною виконавця, при цьому позивачем (виконавцем) здійснено направлення вказаних актів на адресу відповідача. Так, акт від 30.04.2020 отримано відповідачем 19.05.2020, акт від 31.05.2020 - 17.06.2020, акт від 30.06.2020 - 20.07.2020, акт від 31.07.2020 - 14.08.2020.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає про порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг за договором у зв'язку з чим наявна заборгованість у розмірі 13038,00 грн, яку позивач просить стягнути з урахуванням пені та 3% річних.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Згідно із 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між сторонами договору № 02.12-14/25-37 від 17.04.2010 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого позивачем надано на користь відповідача послуги на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг на загальну сум 13038,00 грн.
Позивачем здійснено нарахування за надані послуги шляхом виставлення до сплати відповідачу рахунків-фактур № 897/572 від 30.04.2020 про оплату наданих послуг у розмірі 2607,60 грн з ПДВ; № 897/650 від 31.05.2020 про оплату наданих послуг у розмірі 2607,60 грн з ПДВ; № 897/774 від 30.06.2020 про оплату наданих послуг у розмірі 2607,60 грн з ПДВ; № 897/915 від 31.07.2020 про оплату наданих послуг у розмірі 2607,60 грн з ПДВ; № 897/1016 від 31.08.2020.
Матеріали справи доказів проведення відповідачем оплат за вказаними рахунками-фактурами не містять, при цьому позивачем за фактом надання послуг складені акти приймання-здачі виконаних послуг згідно з договором та направлені відповідачу.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи положення укладеного сторонами договору, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 13038,00 грн.
Позивачем до сплати відповідачу нараховано також пеню у розмірі 273,86 грн, 3% річних у розмірі 66,90 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. розділу 4 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Орендар зобов'язаний в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Наданий суду розрахунок пені, 3% річних відповідає фактичним обставинам справи, є арифметично вірним та приймається судом як належний. Таким чином з відповідача також підлягає до стягнення сума пені у розмірі 273,86 грн та 3% річних у розмірі 66,90 грн.
З огляду на викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» (вул. Шулявська, буд. 7, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 30180773) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський район, Київська область, 08300, ідентифікаційний код 20572069) заборгованість у розмірі 13038 грн 00 коп, пеню у розмірі 273 грн 86 коп, 3% річних у розмірі 66 грн 90 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн 00 коп, а всього 15480 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн 76 (сімдесят шість) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Дата складення та підписання рішення 02.12.2020.
Суддя В.О.Демидов