ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.12.2020Справа № 910/14778/20
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковінько-Ковбаси"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО"
про стягнення 236 292,60 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковінько-Ковбаси" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" про стягнення 236 292,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 190319-01/1г від 19.03.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 відкрито провадження у справі № 910/14778/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/14778/20 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом та вручена їх уповноваженим представникам, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
19.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІППО» (Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковінько-Ковбаси» (Постачальник) уклали договір поставки № 190319-01/1г (надалі також - договір поставки), за умовами п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передавати товар у власність Покупця у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору.
Поставка товару здійснюється на підставі накладної (их) згідно замовлення Покупця, яка (і) є невід'ємною частиною договору. (п. 1.2 договору поставки)
Відповідно до п. 3.1 договору поставки асортимент та кількість товару погоджуються сторонами в замовленні і зазначаються в накладних у відповідності до
погодженого сторонами замовлення. Постачальник зобов'язується дотримуватися відповідності позицій товару у накладній позиціям у замовленні. Кожне замовлення повинно бути оформлено окремою накладною. Не допускається об'єднання декількох замовлень в одну накладну та оформлення декількох накладних по одному замовленню.
Згідно з п. 4.1 договору поставки Постачальник зобов'язується здійснити доставку на умовах визначених нижче і передати товар Покупцю протягом 7 (семи) календарних днів з моменту погодження замовлення та/або у відповідності підписаного сторонами графіку,
домовленостей та замовлення, якщо інший строк не вказаний в погодженому замовленні Покупця. Сторони погодили, що місце доставки товару - рампа Логістичного центру або торгівельного закладу Покупця.
Поставка за цим договором можлива на умовах:
4.1.1. DDP (Інкотермс 2010) Логістичний центр Покупця м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21А або м. Луцьк вул. Вахтангова, 10.
4.1.2. DDP (Інкотермс 2010) Торгівельний заклад Покупця (адреса конкретного торгівельного закладу визначається в замовленні на постачання).
Передача товару Постачальником і його приймання Покупцем по назві, асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі відповідної накладної і тільки у відповідності із замовленням Покупця. (п. 4.3 договору поставки)
Як вказано у п. 5.4 договору поставки, оплата за поставлений товар сум у розмірах, понад ліміт встановлений п. 5.5 даного договору здійснюється Покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів після його реалізації.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. (п. 9.1 договору поставки)
Крім того, 19.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІППО» (Виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковінько-Ковбаси» (Замовник) уклали договір про надання послуг № 190319-01/2г (надалі також - договір про надання послуг).
У пунктах 1.1, 1.2, 1.3 договору надання послуг вказано, що під терміном „Продукція" Сторони домовились розуміти товари, які закуповуються Виконавцем у відповідності до договору поставки № 190319-01/1г від 19.03.2019 (надалі - Договір поставки); під терміном „Послуги" Сторони домовились розуміти створення Виконавцем умов, спрямованих на збільшення обсягів закупівлі та подальшої реалізації Продукції кінцевим споживачам в Торгівельних закладах; під терміном Торгівельні заклади Сторони домовитись розуміти торгівельні заклади Виконавця, що наведені в додатку №1 до цього Договору та в яких Виконавець здійснює надання Послуг за цим Договором.
Сторони домовились, що Виконавець надає Замовнику Послуги та виконує інші свої зобов'язання за цим Договором, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані Виконавцем Послуги у розмірі та за процедурою, встановленою цим договором, а також виконати інші свої зобов'язання за цим Договором на користь Виконавця. (п. 2.5 договору надання послуг).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.4 договору про надання послуг, розрахунок Винагороди та її остаточна величина вказується у відповідному Акті наданих Послуг (надалі - „Акт").
Винагорода виплачується Виконавцю шляхом безготівкового грошового переказу на його поточний рахунок протягом 10 календарних днів з моменту підписання чи набуття чинності актом наданих послуг за відповідний період.
Згідно з п. 4.5 договору про надання послуг, у випадку існування між Сторонами взаємної заборгованості (Замовника - по сплаті вартості наданих послуг згідно даного Договору, а Виконавця - за отриманий товар, згідно Договору поставки № 190319-01/1г від 19.03.2019) Виконавець вправі застосувати залік зустрічних однорідних (платіжних) вимог, тобто одноособово зменшити суму, що належить до оплати Замовнику за товар на суму вартості наданих Замовнику послуг. Замовник і Виконавець узгодили, що зарахування проводиться Виконавцем одноособово протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, про що він повідомляє Замовника через надсилання заяви про зарахування.
Сторони домовились, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Замовником і Виконавцем та є чинним до закінчення строку чинності Договору Поставки. (п. 6.1 договору про надання послуг)
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що станом на 01.01.2020 відповідач заборгував позивачу за поставлений товар 221 026,76 грн. Протягом 2020 року позивач також поставив відповідачу товар на загальну суму 320 290,00 грн, а відповідач здійснив оплату (переказом грошових коштів та зарахуванням зустрічних грошових вимог за договором послуг) загалом на суму 305 024,72 грн. Таким чином, відповідач фактично має заборгованість перед позивачем за товар у розмірі 236 292,60 грн. поставлений за такими накладними: № 0001717 від 25.03.2020 на суму 18 340,80 грн, № 0000010 від 01.04.2020 на суму 25 427,52 грн, № 0000621 від 08.04.2020 на суму 26 350,08 грн, № 0001082 від 15.04.2020 на суму 15 497,28 грн, № 0002382 від 29.04.2020 на суму 9 636,96 грн, № 0000323 від 06.05.2020 на суму 12 447,84 грн, № 0001039 від 13.05.2020 на суму 71 398,56 грн, № 0000228 від 03.06.2020 на суму 17 071,20 грн, № 0001634 від 17.06.2020 на суму 12 198,24 грн, № 0002191 від 24.06.2020 на суму 9 170,40 грн, № 0000024 від 01.07.2020 на суму 5 697,60 грн, № 0000718 від 08.07.2020 на суму 7 086,72 грн, № 0001523 від 15.07.2020 на суму 13 891,20 грн.
25.08.2020 позивач направив відповідачу вимогу здійснити повний розрахунок за поставлений товар на суму 236 292,60 грн протягом 7-ми днів з дня її отримання, яку останній отримав 28.08.2020. Вказана вимога залишена без відповіді та виконання.
У зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар за договором поставки у розмірі 236 292,60 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.01.2020 заборгованість відповідача за договором поставки становила 221 026,76 грн, а протягом 2020 року позивач ще поставив відповідачу товар на загальну суму 320 290,00 грн, отже, загалом на суму 541 317,32 грн.
При цьому, часткова оплата поставленого товару у загальному розмірі 305 024,72 грн відбулася шляхом безпосереднього здійснення відповідачем оплати на рахунок позивача та зарахуванням зустрічних грошових вимог за договором про надання послуг.
За твердженнями позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки у розмірі 236 292,60 грн виникла за поставлений у період з березня по липень 2020 року товар.
Так, на підтвердження поставки товару відповідачу у вказаний період за договором поставки позивач надав до суду в копіях видаткові накладні № 0001717 від 25.03.2020 на суму 18 340,80 грн, № 0000010 від 01.04.2020 на суму 25 427,52 грн, № 0000621 від 08.04.2020 на суму 26 350,08 грн, № 0001082 від 15.04.2020 на суму 15 497,28 грн, № 0002382 від 29.04.2020 на суму 9 636,96 грн, № 0000323 від 06.05.2020 на суму 12 447,84 грн, № 0001039 від 13.05.2020 на суму 71 398,56 грн, № 0000228 від 03.06.2020 на суму 17 071,20 грн, № 0001634 від 17.06.2020 на суму 12 198,24 грн, № 0002191 від 24.06.2020 на суму 9 170,40 грн, № 0000024 від 01.07.2020 на суму 5 697,60 грн, № 0000718 від 08.07.2020 на суму 7 086,72 грн, № 0001523 від 15.07.2020 на суму 13 891,20 грн, на загальну суму 244 214,40 грн, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.
Однак, заборгованість за вказаними накладними погашена частково на суму 17 921,80 грн, а саме, за накладною № 0001717 від 25.03.2020.
Крім того, на підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором поставки та виникнення у відповідача заборгованості позивачем долучено до позову товарно-транспортні накладні за вказаний період, а також акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2020, 29.02.2020, 31.03.2020, 30.04.2020, 31.05.2020, 30.06.2020.
На підтвердження здійснення часткового розрахунку відповідача за поставлений до 01.01.2020 та протягом 2020 року товар позивачем подано банківські виписки по рахунку, а також акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором про надання послуг за період з березня по липень 2020 року на підтвердження заборгованості у замовника по сплаті вартості наданих послуг на загальну суму 45 857,03 грн, щодо якої було застосовано залік зустрічних однорідних (платіжних) вимог в порядку п. 4.5 договору про надання послуг.
За наведених вище обставин судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором поставки, не здійснив оплату поставленого товару у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 236 292,60 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу в розмірі 236 292,60 грн.
Відповідач в свою чергу наявність указаної заборгованості перед позивачем не спростував та не заперечив.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в розмірі 236 292,60 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" (пров. Новопечерський, 19/3, корп. 2, каб. 33, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код 32650231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковінько-Ковбаси" (вул. Центральна, 2-А, м. Лука-Мелешківська, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23234, ідентифікаційний код 32811992) борг у розмірі 236 292,60 грн та судовий збір у розмірі 3 544,39 грн.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02.12.2020
Суддя Т. Ю. Трофименко