ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.11.2020Справа № 910/9559/20
За позовом Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"
до ОСОБА_1
про стягнення 10443,96 грн.
суддя Мельник В.І.
за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання
Суть спору:
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення 10 443,96 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 23.11.2020.
20.11.2020 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 23.11.2020 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі.
Суд заслухавши представника позивача, з метою уникнення сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, враховуючи скасування Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/9559/20 від 21.09.2020 ухвали Господарського суду міста Києва № 910/9559/20 від 07.07.2020 прийшов до висновку про необхідність заявити самовідводу.
Частиною 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За приписами ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Як вбачається із змісту ст. 35 Господарського процесуального кодексу наявність вище зазначених підстав прямо не передбачені для заявлення самовідводу, в той же час їх можна віднести до інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, оскільки у судді склалася певна правова позиція.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Європейський суд з прав людини неодноразово повторював, що з метою вирішення, чи може суд вважатися "безстороннім" у розумінні цього положення мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу (рішення у справі "Фельдман проти України", №76556/01 та №38779/04, від 08.04.2010).
Отже, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, забезпечуючи гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право кожного на "суд, встановлений законом" суд має враховувати як об'єктивні, так і суб'єктивні критерії поняття безсторонності.
Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Відповідно до рішення у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
З огляду на викладене, оскільки у судді Мельника В.І при розгляді справи №910/9559/20 склалась відповідна правова позиція, а скасування ухвали місцевого суду створює реальну можливість для зацікавленої сторони заявити у зв'язку з цим заяву про відвід судді, якому скасовано його рішення з конкретного питання, з метою забезпечення основоположних принципів господарського судочинства, як-то: рівність перед законом і судом, змагальність сторін, передбачених ст. ст. 7, 13 ГПК України, а також задля уникнення можливих сумнівів в учасників справи щодо об'єктивності та неупередженості судді в розгляді даної справи, суд приходить до висновку про необхідність заявити самовідвід.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Самовідвід судді Мельника В.І. задовольнити.
2. Відвести суддю Мельника В.І. від розгляду справи №910/9559/20.
3. Матеріали справи №910/9559/20 за позовом Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення 10443,96 грн.передати уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.І. Мельник