01.12.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/856/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу без виклику сторін справу
за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз",
до відповідача: Комунального підприємства "Інноваційна компанія",
про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу в сумі 42 473 грн 20 к.
без виклику представників сторін
установив: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Комунального підприємства "Інноваційна компанія" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу в сумі 42 473 грн 20 к.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань згідно Договору розподілу природного газу. за період з квітня 2020 року по серпень 2020 року, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 42 473 грн 20к.
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 01.10.2020 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).
Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі ухвалою суду від 01.10.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. № 15347/20 від 09.10.2020). Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивачем суду не надано.
Ухвалою суду від 01.10.2020 року відповідач також повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить відмітка на зворотньому боці вказаної ухвали, та надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду). Відповідач відзив на позов та будь-яких клопотань по справі суду не надав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (вх. № 15240/20 від 09.10.2020 року та вх. № и15341/20 від 09.10.2020 року).
Крім того, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Крім того, судом взято до уваги, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
У відповідності до персоніфікованих даних заяви-приєднання №42АТ771-840-19 від 08.10.2019 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), Споживачеві за Типовим договором - Комунальному підприємству "Інноваційна компанія", як суб'єкту ринку природного газу присвоєно персональний ЕІС-код № 56ХQ00016ЕЕFJ009, а облік постачання (розподілу) природного газу на об'єкт Споживача було забезпечено наступним чином: величина приєднання потужностей об'єкта 262,3365 куб.м/год .
Як зазначено в заяві-приєднанні, Споживач ознайомився з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ в мережі інтернет: http://if.104.ua/ua та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності: газета "Галичина" №194 від 26.12.2015, приєднався до умов Договору.
Відповідно до пункту 1.1. розділу І даного Договору (в редакції із змінами, внесеними згідно постанови НКРЕКП від 07.10.2019 року №2080) - цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
За цим Договором, Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п.2.1 розділу ІІ Договору).
Обов'язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ (п.2.2 розділу ІІ Договору).
Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 5.1. Договору розподілу).
Пунктом 5.2. Договору розподілу передбачено, що визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених кодексом газорозподільних систем та цим договором.
Згідно пункту 5.4. Договору розподілу, порядок визначення об'єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору.
Також, згідно з пунктів 6.1. та 6.2. Договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 6.3. Договору величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Пунктом 6.4. розділу VІ Типового договору розподілу природного газу встановлено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до пункту 6.6. розділу VІ Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Положеннями пункту 6.7 розділу VІ Договору передбачено, що у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.
Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8 договору).
Пунктом 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Оператором ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником оператора ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних оператора ГРМ.
На виконання вимог пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п. 6.8 розділу VI Договору АТ "Тисменицягаз" в 2020 році до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надавав споживачу КП "Інноваційна компанія", акти наданих послуг з розподілу природного газу за квітень-серпень 2020 року, зокрема: - акт № ТИС80000664 на суму 8 116 грн 40 коп.; - акт № ТИС8000855 від 31.05.2020 на суму 8 116 грн 39 к.; - акт № ТИС80001187 від 30.06.2020 на суму 8 116 грн 40 к.; акт № ТИС80001375 від 31.07.2020 на суму 9 062 грн 00 к.; акт № ТИС80001450 від 31.08.2020 на суму 9 061 грн 99 к. та рахунки на оплату послуг.
Однак, відповідач по справі не повернув оператору ГРМ по одному, підписаному зі сторони споживача, оригіналу акту наданих послуг з розподілу природного газу за червень-серпень 2020 року, зокрема актів № ТИС80001187 від 30.06.2020 на суму 8 116 грн 40 к.; акт № ТИС80001375 від 31.07.2020 на суму 9 062 грн 00 к.; акт № ТИС80001450 від 31.08.2020 на суму 9 061 грн 99 к. що свідчить про допущення боржником порушення вимог абзацу 3 п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п. 6.8 Договору. Разом з тим, Відповідачем не було надано оператору ГРМ в письмовій формі мотивовану відмову від підписання актів наданих послуг; актів приймання-передачі природного газу між сторонами за договором.
Претензійним листом №77101-СК-205-0720 від 27.07.2020 року (копія претензії міститься в матеріалах справи) позивач звернувся до відповідача із вимогою про погашення заборгованості за надані оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу в період з квітня по липень 2020 року. Однак відповідач на вказану претензію не відреагував.
В зв'язку з наведеним у відповідача виникла заборгованість за надані оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу в період з квітня по серпень 2020 року складає 42 473 грн 20к.
Вказана обставина зумовила позивача звернутись з позовними вимогами до суду.
За наведених обставин, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права.
Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою НКРЕП №2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" тощо.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає наступних суб'єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи: оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (є оператором ГРМ).
Згідно умов Кодексу ГРС, оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
У спірних правовідносинах КП "Інноваційна компанія" (відповідач по справі) має статус споживача.
Згідно п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Умовами п. 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРС споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Як передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до п.3 глави 3 розділ VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з п. 4 глави 3 розділу VI кодекс ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Абзацом 3 пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Спірні відносини між сторонами виникли на підставі внесення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №2080 від 07.10.2019 змін до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015.
Так, постановою НКРЕКП №2080 затверджено, що з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній рік.
Типовий договір розподілу природного газу є публічним (стаття 633 Цивільного кодексу України) та договором приєднання (стаття 634 Цивільного кодексу України). Умови Типового договору є однаковими для всіх споживачів України.
Типовий договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк.
Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Як вже зазначалось, в розділі 6-му Типового договору розподілу природного газу врегульовано порядок розрахунків та визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. При цьому, величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Визначення газового року наведено в п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ - і ним є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.
У відповідності до п.10 глави VI розділу 6 Надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
З урахуванням вищезазначених вимог Кодексу ГРМ та типового договору, позивачем було здійснено розрахунок вартості наданих послуг з розподілу природного газу за тарифом, встановленим для АТ "Тисменицягаз" постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3042 (із змінами внесеними Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 року №1180) з розрахунку 1 грн 03к. за 1 куб.м. природного газу на місяць, без ПДВ, за період з 01.07.2020 року.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як за умовами договору (п.6.8), так і положеннями п.10 (п.9 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) глави VI розділу 6 Кодексу ГРМ, надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
Тобто, акт надсилається іншій стороні до п'ятого числа місяця, наступного за звітним.
З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Матеріали справи містять докази направлення відповідачу спірних актів надання послуг на загальну суму 42 473 грн 20к. Зокрема, про направлення актів № ТИС80000664 на суму 8 116 грн 40 коп., № ТИС8000855 від 31.05.2020 на суму 8 116 грн 39 к. та їх отримання відповідачем по справі свідчить підпис зі сторони відповідача, скріплений печаткою, копії яких долучені до матеріалів справи.
Про направлення позивачем актів № ТИС80001187 від 30.06.2020 на суму 8 116 грн 40 к.; № ТИС80001375 від 31.07.2020 на суму 9 062 грн 00 к., № ТИС80001450 від 31.08.2020 на суму 9 061 грн 99 к. та рахунків на їх оплату свідчать докази їх направлення (описи вкладення, накладна Укрпошти №7740102929119 від 09.09.2020 року та фіскальний чек від 09.09.2020 року) копії яких долучені до матеріалів справи. Доказів їх оплати відповідачем суду не надано.
При цьому, судом враховано відсутність в матеріалах справи доказів направлення відповідачем позивачу вмотивованої відмови від підписання актів наданих послуг № ТИС80001187 від 30.06.2020 на суму 8 116 грн 40 к.; № ТИС80001375 від 31.07.2020 на суму 9 062 грн 00 к., № ТИС80001450 від 31.08.2020 на суму 9 061 грн 99 к.чи доказів звернення про розірвання договору розподілу природного газу, як це передбачено п.8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
З огляду на викладене, у суду наявні правові підстави для задоволення позову в повному обсязі
З урахуванням ст. 129 ГПК України судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись 76-80, 86, 129, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" до Комунального підприємства "Інноваційна компанія" про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу в сумі 42 473 грн 20 к. - задовольнити.
Стягнути з комунального підприємства "Інноваційна компанія" (вул. Галицька, 32, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, код 42518559) на користь акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" (вул. Вісконта, 3, м.Тисмениця, Івано-Франківська область, код 20538865) 42 473 грн 20 к. (сорок дві тисячі чотириста сімдесят три гривні) - заборгованості за послуги з розподілу природного газу та 2 102 грн 00к. (дві тисячі сто дві гривні) - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Фанда О. М.