ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
24.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/763/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця", вул.Привокзальна, буд.22, м. Лиман, Краснолиманський район, Донецька область, 84404
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам-Мет" вул. Академіка Гнатюка, б.1, м. Івано-Франківськ, 76018
про стягнення 196 540, 00 грн.
представники сторін не з"явилися
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам-Мет" про стягнення штрафу у розмірі 196540,00грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною № 38284261, що підтверджується комерційним актом №486202/33 від 11.03.2020 та № 486202/33/44 від 14.03.2020, що й стало підставою для нарахування заявленого до стягнення штрафу.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2020 суд постановив відкрити провадження у справі та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
29.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам-Мет" подало клопотання в порядку ч.5 ст. 252 ГПК України, у якому просить суд здійснити розгляд справи з викликом представників сторін.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2020 суд постановив та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив судове засідання у справі на 03.11.2020. Ухвалою суду від 03.11.2020 суд постановив відкласти розгляд справи на 24.11.20.
29.09.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позивачем порушено п. 22 Правил видачі вантажів, оскільки зважування вантажу при відправленні та отриманні здійснювалось на різних вагах.
30.10.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив ( вх. 1470/19) у якому позивач виклав свої заперечення на відзив та просить суд розглянути справу за наявними матеріалами справи без участі представника позивача.
Ухвала про відкладення розгляду справи від 03.11.2020 направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам-мет" поштовим відправленням вручена відповідачу 11.11.20 відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення
(вх. номер повідомлення 17522/20 від "11" листопада 2020 р.)
Ухвалою суду від 19.11.2020 суд задоволив клопотання АТ"Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі №909/763/20, доручено Краснолиманському міському суду Донецької області забезпечити 24.11.2020 проведення в режимі відеоконференції судового засідання у справі № 909/763/20 в приміщенні Краснолиманського міського суду Донецької області за участю позивача - представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця". Проте, судове засідання у режимі відеоконференції не відбулось, у зв"язку з відсутністю зв"язку.
Представники сторін у судове засідання не з"явились, будь-яких клопотань суду не адресували.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
04 березня 2020 року, відповідно до накладної №38284261. яка згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов'язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, зі станції Хриплін регіональної філії "Львівська залізниця" на ст. Сартана регіональної філії "Донецька залізниця", було відправлено вагон № 62538145 з вантажем - брухт чорних металів, не пойменований в алфавіті.
11.03.2020р. на проміжній станції Волноваха на підставі акту загальної форми №31402 від 11.03.2020 року було здійснено комісійне переважування вагону № 62538145. складено комерційний акт №486202/33 від 11.03.2020р.
Результат зафіксовано в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (ф. ГУ-78), на станцію відправлення направлено телеграми.
У комерційному акті №486202/33 від 11.03.2020р. вказано, що під час комісійного зважування на справних 150 т. вагонних вагах ст.Волноваха (держповірка 19.12.19р.) з повною зупинкою та розчепленням вагона № 62538145, відправленого за накладною № 38284261, було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою менше документа на 1650 кг. Фактично встановлено: брутто 88100 кг , тара 23500 кг,
нетто 64600 кг. В накладній №38284261 зроблено відмітку про складання комерційного акту №486202/33. Вагон відправлено на станцію призначення.
При видачі вагона № 62538145 з вантажем вантажоодержувачу на станції призначення - Сартана за участю представників вантажоодержувача в розділі Є. комерційного акту №486202/33/44 від 14.03.2020р. зроблено відмітку, що при перевірці вантажу різниці з актом №486202/34 немає, що підтверджує правильність визначення ваги вантажу в вагоні № 62538145 по станції Волноваха.
Відповідно до накладної № 38284261 відправником вантажу є ТОВ "Кам-мет". Маса вантажу визначена вантажовідправником без участі представників залізниці, завантаження проводилося силами та засобами вантажовідправника, що підтверджується відповідними відмітками у графах 24. 26, 28 перевізного документа.
Завантаження вагона відбувалося на під'їзній колії, що прокладена на територію ТОВ «Карпаттехноцентр» по вул. Автоливмашівській, 6-г м. Івано-Франківськ.
Вагон був наданий для перевезення з зазначенням ваги вагону : тара - 235ц.
У відповідності до листа Виробничого структурного підрозділу «Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень» станція Хриплин», вбачається, що по ст. Хриплин відсутні станційні вагонні ваги, та відсутня можливість проводити зважування та тарування вагонів.
Таким чином, вагон котрий подається ТзОВ «Кам-Мет», ст.. Хриплин не зважується, тобто не тарується.
Вага даного вагона при заповненні залізничної декларації вказується не
вантажовідправником, а самою залізницею згідно картонних даних вагона.
Вантажовідправник вказати масу порожнього вагона в ручному режимі не має можливості, оскільки вагонні ваги на залізниці ст. Хриплин відсутні. Вантажовідправник вказує в залізничній накладній тільки масу товару котрий завантажується у вагон, в даному випадку металобрухту.
Завантаження вагона здійснювалося з підїзної колії на території ТОВ «Карпаттехноцентр», зважування металобрухту що завантажувався здійснювалося на автомобільних вагах ТОВ «Карпаттехноцентр»
У відповідності до рішення АТ «Укрзалізниця» (лист від 09.10.2019 року №ЦМ-13/4279), з урахуванням змін, що внесені до Правил перевезень вантажів, які затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 14.10.2014 №513, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.11.2014 за №1395/26172 для забезпечення безпеки руху поїздів та з метою збільшення дохідних надходжень від вантажних перевезень, дозволяється терміном до 01.10.2020 року приймання до перевезення вантажів від ТОВ «Карпаттехноцентр» з визначенням маси металобрухту на автомобільних вагах типу ВБА-40-12, зав. №242 на ст. Хриплин.
Ваги відповідають вимогам законодавства «Про метрологію та метрологічну діяльність» .
Для контрою за правильністю визначення маси вантажів на вищезгаданих вагах, згідно зі ст. 24 Статуту залізниць України, проводити контрольні зважування на станціях Коломия, Івано-Франківськ, у разі виявлення перевантаження понад вантажопідйомність вагона, перевантаження на візок більше встановлених норм - дія даного погодження та погодження від 09.10.2019№ЦМ-13/4279 припиняється автоматично.»
У відповідності до листа Львівського управління УЗ, №М-2/780 від 28.10.2019 року «Про погодження на спільне використання власних інших ЗВВТ на станції Хриплин -
«...дозволяється до 01.10.2020 року приймання до перевезення металобрухту від підприємств ТОВ «Кам-Мет» з визначенням маси на автомобільних вагах ТОВ «Карпаттехноцентр» типу БВА-40-12, зав №242 на ст. Хриплин (дозвіл на використання від 09.10.2019№ЦМ-13/4279)»
Згідно висновку Акту №17/03 про результати профілактичного обстеження ЗВВТ призначених для зважування вантажів від 17.03.2020 року, ваги типу ВБА-40-12 , що належать ТОВ «Карпаттехноцентр» придатні для зважування вантажів, що перевозяться залізничним транспортом по Україні.
У відповідності до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №1358/м чинного до 19.09.2020 року, вага автомобільна ВБА-40-12 №242. що належить ТОВ «Карпаттехноцентр» відповідає вимогам.
Згідно із умовами договору №19/03 від 01.03.2020 року ТОВ «Кам-Мет» тимчасово орендує у ТОВ «Карпаттехноцентр» 2500 кв.м. площадки для зберігання брухту та відходів чорних металів та автомобільну вагу марки ВБА-40-12 №242 за адресою вул. Автоливмашівська, 6-г в м. Івано-Франківську.
За наявності вище наведених дозволів, ТОВ «Кам-Мет» в березні 2020 року здійснило завантаження вагону №62538145 з дотриманням технологічного регламенту визначення маси вантажу на 40-ти тонній автомобільній вазі ТОВ «Карпаттехноцентр» на станції Хриплин.
Процедура зважування із зазначенням маси тари автомобіля, маси брутто та маси брухту металу котрий завантажився у вагон №62538145 зазначена у журналі зважування металобрухту для завантаження у п/вагони, копія котрого додається до відзиву, сума маси металобрухту котра була завантажена у вагон становила 66250 кг.
Маси металобрухту - 66250кг, що завантажений у вагон №62538145, була вказана в залізнодорожній накладній вантажовідправником - ТОВ «Кам-Мет".
Під час транспортування металобрухту до вантажоодержувача - ПрАТ «Азовсталь», на проміжній станції Волноваха було здійснено комерційне переважування вагону №62538145, та складено комерційний акт №486202/3:3 від 11.03.2020 року.
Із змісту комерційного акту №486202/33 від 11.03.2020 року вбачається, що при переважуванні вагону №62538145 на 150-ти тонних вагах з повною зупинкою та розчепленням вагону №62538145, відправленого за накладною №38284261, було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу із зазначеною в накладній масою менше документа на 1650 кг, фактично брутто встановлено 88100 кг., тара 23500 кг., нетто 64600 кг.
Як вбачається зокрема із комерційного акту №486202/33 від 11.03.2020 року, відповідач не зважував вантаж, а зважив завантажений вагон: розвантаження вантажу для визначення тари - маси порожнього вагона не здійснювалося, як і не здійснювалося зважування чистої маси вантажу.
Визначення чистої маси вантажу позивач здійснив шляхом математичного розрахунку, віднімаючи від маси зваженого завантаженого вагона - 88 100 кг., масу порожнього вагона 23500 кг. При цьому, масу порожнього вагона взято з накладної, внесеної самою залізницею, як сталу величину, без здійснення її перевірки. В результаті даного розрахунку позивач отримав різницю .
Після зважування вагону №62538145, на проміжній станції Волноваха та складання комерційного акту, вантаж попрямував до вантажоодержувача ПрАТМК «Азовсталь», куди прибув 13.03.2020 року.
На момент прибуття та перед складанням приймально-здавального акту, вагон №62538145 було зважено вантажоотримувачем, і встановлено, що маса вагона з металобрухтом становить 88 050 кг.
Після прибуття вагону та його розвантаження зважили масу порожнього вагона та масу вантажу та встановили, вага вантажу становить 66250кг, тобто фактично та маса, що вказана вантажовідправником в накладній, а вага порожнього вагона склала 21 550 кг, замість задекларованої залізницею у накладній - 23 500 кг. Отже, маса вагону становить 1950 кг по факту зважування.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до частини другої статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частиною третьою статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно із частинами першою, другою статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі Статут залізниць України) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно із статтею 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів. Станції видають вантажовідправникам бланки накладних (комплектів перевізних документів) за плату згідно з тарифом.
Отже, наявна у матеріалах справи залізнична накладна № 38284261 свідчить про укладення між Позивачем (перевізником) і Відповідачем (вантажовідправником) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.
Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.
Згідно із Додатком 3 Правил оформлення перевізних документів, графа 24 накладної «Маса вантажу, визначена відправником» заповнюється відправником, якщо маса вантажу визначена ним. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі 26 накладної «Спосіб визначення маси» відправником зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником). Якщо масу вантажу визначено за стандартом, то в цій графі зазначається також стандартна маса брутто/нетто одного вантажного місця.
У графі 55 накладної «Правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
Відмітки у залізничній накладній № 38284261 свідчать, що вантаж завантажений відправником, (лом чорних металів) визначений на автомобільних вагах заводський номер № 242 тип ВБА-40-12 у вагоні № 62538145 становить 66250 кг. Завантаження вантажу у вагон здійснено вантажовідправником, правильність внесених у накладну відомостей підтверджена відправником.
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138, передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт. Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
11.03.2020 працівниками станції Волноваха складено Комерційний акт № 486202/33 про те, що проведено зважування на 150-ти тонних вагонних вагах, які пройшли держперевірку19.12.2019 вагону № 62538145. У документі зазначено наступні показники: брутто - не сказано, тара -23500кг, нетто -66250кг.
Фактично при зважуванні вагону з повною зупинкою і розчепкою встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеній у накладній на 1650 кг менше.
Відповідно відправник масу вантажу визначав на автомобільних вагах, про що зазначено в накладній №38284261.
Львівська залізниця не сприяла забезпеченню первинного зважування грузу на вагонних вагах, як того вимагають «Правила видачі вантажів», відповідно виникли розбіжності в становленні маси вантажу.
Більше того, рішенням АТ «Укрзалізниця» (лист від 09.10.2019 року №ЦМ-13/4279), з урахуванням змін, що внесені до Правил перевезень вантажів, які затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 14.10.2014 №513, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.11.2014 за №1395/26172 для забезпечення безпеки руху поїздів та з метою збільшення дохідних надходжень від вантажних перевезень, дозволяється терміном до 01.10.2020 року приймання до перевезення вантажів від ТОВ «Карпаттехноцентр» з визначенням маси металобрухту на автомобільних вагах типу ВБА-40-12, зав. №242 на ст. Хриплин.
Ваги відповідають вимогам законодавства «Про метрологію та метрологічну діяльність» та повинні бути прийняті на облік залізницею.
Для контрою за правильністю визначення маси вантажів на вищезгаданих вагах, згідно зі ст. 24 Статуту залізниць України, проводити контрольні зважування на станціях Коломия, Івано-Франківськ, у разі виявлення перевантаження понад вантажопідйомність вагона, перевантаження на візок більше встановлених норм - дія даного погодження та погодження від 09.10.2019№ЦМ-13/4279 припиняється автоматично.»
У відповідності до листа Львівського управління УЗ, №М-2/780 від 28.10.2019 року «Про погодження на спільне використання власних інших ЗВВТ на станції Хриплин -
«...дозволяється до 01.10.2020 року приймання до перевезення металобрухту від підприємств ТОВ «Кам-Мет» з визначенням маси на автомобільних вагах ТОВ «Карпаттехноцентр» типу БВА-40-12, зав №242 на ст. Хриплин (дозвіл на використання від 09.10.2019№ЦМ-13/4279)»
Згідно висновку Акту №17/03 про результати профілактичного обстеження ЗВВТ призначених для зважування вантажів від 17.03.2020 року, ваги типу ВБА-40-12 , що належать ТОВ «Карпаттехноцентр» придатні для зважування вантажів, що перевозяться залізничним транспортом по Україні.
Заперечуючи проти відомостей щодо маси вантажу, зазначених у комерційному акті від 11.03.2020 № 4862002/33 відповідач зазначає, що застосовані сторонами способи визначення маси вантажу не є однаковими та можуть привести до невідповідності результатів зважування.
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до пункту 22 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Отже, вказана умова щодо видачі вантажів не містить імперативного припису щодо перевірки маси вантажу саме таким способом, яким остання визначалась на станції відправлення.
Порядок та способи визначення маси вантажу наведено у Правилах приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, що за своїм змістом кореспондується зі статтею 37 Статуту залізниць України.
Згідно з пунктами 5, 7 цих Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 за №442, та інших нормативно-правових актів.
Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.
Отже, зважування на автомобільних вагах є одним із передбачених Правилами способів визначення маси вантажу.
Ураховуючи наведене, суд зазначає, що можливість визначення маси певних вантажів умовно не виключає можливість її визначення шляхом зважування. Вантажовідправник у такому разі має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд. Разом з тим, залізниця, користуючись правом, передбаченим статтею 24 Статуту, під час перевірки на станціях не позбавлена права обрати для цього зручний для себе та більш точний спосіб.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.07.2018 у справі 925/1256/17.
Як убачається з графи 26 накладної за спірним перевезенням вантажовідправник-відповідач визначав масу вантажу у вагоні способом зважування на автомобільних вагах - іншим способом, як залізниця-позивач на станції Волноваха.
Відповідно до комерційного акта від 11.03.2020 № 486202/33 коісійне зважування з розчепленням вагону здійснювали а 150-Т вагоннихвагонних вагах ст.Волноваха.
Вантажеотримувачем ПрАТ" Азовсталь" проведено зважування вагону№62538145 було зважено вантажоотримувачем, і встановлено, що маса вагона з металобрухтом становить 88 050 кг: вага вантажу становить 66500 кг., тобто фактично та маса, що вказана вантажовідправником в накладній, а вага порожнього вагона склала 21 550 кг, замість задекларованої залізницею у накладній - 23 500 кг. Отже, маса вагону становить 1950 кг по факту зважування.
Суд звертає увагу на те, що вага нетто у накладній № 38284261, у комерційному акті № 486202/33 від 11.03.2020 становить 66250кг, водночас у акті приймання металобрухту №82416 від 16.03.2020 зазначена маса тари (вагону )- 21550кг.
Враховуючи зазначене, маса вантажу за даним перевезенням як при відправленні, так і під час контрольного зважування, визначена на різних вагах способом, що не суперечить вимогам Правил, тому суд приходить до висновку щодо різного способу зважування вантажу, що опосередковано зумовлює невідповідність результатів зважування.
Враховуючи вищенаведене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 196 540,00грн. штрафу заявлена позивачем необґрунтовано і задоволенню не підлягає.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 30.11.2020.
Суддя Шкіндер П.А.