номер провадження справи 9/154/20
19.11.2020 Справа № 908/2380/20
м. Запоріжжя
За позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м.Дніпро, а/с 1800)
до відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення суми 10567,59 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення з відповідача: ОСОБА_1 суми 10567,59 грн. заборгованості за договором б/н від 26.05.2011, в тому числі: 372,46 грн. - заборгованості за кредитом, 1019,63 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 5880,46 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 3295,04 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом.
Ухвалою суду від 21.09.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2380/20, присвоєний номер провадження 9/154/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
19.11.2020 справу розглянуто, за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 26.05.2011 ФОП ОСОБА_1 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно з якою відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 26.05.2011, та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби зв'язку банку і Клієнта (в системі клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інш.), що визначено і врегульовано Умовами. Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 2000,00 грн. В розділі 3.18.4 Умов затверджено порядок розрахунків за кредитом з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта, а також сплати процентів. Пунктом 3.18.4.4. Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує банку 1-го числа кожного місяця. Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов при порушенні будь-якого зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди клієнт виплачує Банку пеню за кожний випадок порушення. Згідно з п. 3.18.2.3.4 Умов Банк має право при порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за якого користування, виконання інших зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. У зв'язку з порушенням зобов'язань за договором станом на 07.08.2020 відповідач має заборгованість 10567,59 грн., яка складається з: суми 372,46 грн. заборгованості за кредитом, 1019,63грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, суми 3295,04 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, суми 5880,46 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. 09.02.2015 відповідачем припинена господарська діяльність про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За приписами ст.ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст.ст. 202-208 ГК України у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою. Отже, відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, спір належить до господарської юрисдикції. Позов обґрунтовано ст.ст. 15, 16, 51, 52, 598-609, ч. 2 ст. 639 ЦК України, ст.ст. 3, 173, 193, 202-208, 232 ГК України, Умовами та правилами надання банківських послуг.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов суду не подав. Про розгляд справи повідомлений належним чином.
Згідно з інформаційною довідкою Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 29.09.2020, наданою на запит господарського суду, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
На вказану вище адресу, яка також зазначена у позовній заяві, направлялась ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.09.2020, яка була повернута підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зі змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 (відповідач у справі) була підписана Заява про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів та відбитку печатки, відповідно до змісту якої відповідач просив відкрити поточний картковий рахунок у гривні: НОМЕР_3 . Вид поточного рахунку: Картковий рахунок: НОМЕР_4 .
Найменування банку: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є позивач у справі - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (п. 1 Статуту).
В заяві передбачено, що у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку Клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити на рахунок кредитний ліміт. Кредитний ліміт на рахунок: Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів у межах кредитного ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір в письмовій форми або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.
Відповідно до змісту Заяви, підписавши її, Клієнт погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування.
В Заяві вказано, що своїм підписом відповідач приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів чи додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією щодо питань банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку (http://privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua. або інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком).
Також згідно із Заявою під час укладення договорів, а також додаткових угод до них банк і Клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.
Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України) .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 184 ГК України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 4,7 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст. 180 ГК України, ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1069 цього Кодексу якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 параграфу 2 глави 71 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язуєтьсяповернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до частини 1 ст.1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
З матеріалів справи слідує, що між позивачем та відповідачем на підставі ст. ст. 11, 509, 638, 634, 1054, 1066, 1069 ЦК України та ст.ст.180, 181 ГК України виникли зобов'язання, фактично сторонами у письмовій формі укладено договір банківського обслуговування, шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку та приєднання відповідача до Умов та правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку і є публічною офертою, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву про відкриття рахунку. Вказаний договір за правовою природою є кредитним договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У розділі 3.18 Умов та правил надання банківських послуг, витяг з яких додано до позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» (далі - Умови), визначені умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів.
У пункті 3.18.1.1 зазначених Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
За змістом п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Ліміт овердрафту встановлюється Банком на кожний операційний день.
Відповідно до положень пунктів 3.18.1.5, 3.18.1.6 Умов кредитний ліміт представляє собою суму грошових коштів у межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та нішах показників. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).
Пунктом 3.18.2.1.1, 3.18.2.1.2 розділу 3.18.2 Умов визначено, що Банк обслуговує кредитний ліміт на поточному рахунку Клієнта в порядку, передбаченому цим розділом Умов та правил надання банківських послуг. При наявності вільних грошових ресурсів та відсутності розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів із поточного рахунку клієнта, банк здійснює платежі клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів у межах ліміту, встановленого згідно з п. 3.18.1.6 цього розділу "Умов" і термінів, обумовлених п.п.3.18.1.10, 3.18.1.11, а також при виконанні клієнтом зобов'язань за п. 3.18.2.2.14.
Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода"). При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених Умовами, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Термін також може змінений банком згідно з п. 3.18.2.3.4 цього розділу Умов. Згідно з ст.ст. 212, 651 ЦК України при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту (п. 3.18.1.8).
Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення кого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо (п. 3.18.1.11).
В пункті 3.18.4. Умов встановлено порядок розрахунків.
Так, згідно з п.п. 3.18.4.1 - 3.18.4.1.3 Умов передбачено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду; в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% віл суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня наступного за датою порушення зобов'язань.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.п.3.18.4.1.4).
Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.18.4., 3.18.4.2 проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.18.1.1, 3.18.2.1.4, 3.18.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (п.3.18.4.3).
Згідно з п. 3.18.4.9 розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
В підпункті 3.18.1.12 пункту 3.18 Умов встановлено, що для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена Банком у порядку, передбаченому цим розділом Умов та правил надання банківських послуг.
В підпунктах 3.18.4.4, 3.18.4.5 Умов визначено, що Клієнт сплачує Банку винагороду за користування кредитом відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. При зміні ліміту протягом одного місяця більше одного разу: у випадку, якщо знову вставлений ліміт за величиною перевищує ліміт, встановлений раніше на поточний місяць згідно з п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, то Банк може зажадати сплати винагороди від різниці між знову встановленим лімітом і раніше діяв ліміт. Термін сплати винагороди: не пізніше трьох днів з дати встановлення нового ліміту.
Згідно з п.п. 3.18.6.1 пункту 3.18.6. Умов «Термін дії» встановлено: обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитне" угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цим розділом «Умов та Правил надання банківських послуг» змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором, АТ КБ «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом, за яким порушено провадження у даній справі, та просить суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 заборгованість станом на 07.08.2020 у розмірі 10567,59 грн., яка складається з:
372,46 грн. - заборгованість за кредитом;
1019,63 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
5880,46 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
3295,04 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк» за вих. № 10221ZPAKS069 від 25.08.2020 відповідачу на поточному рахунку № НОМЕР_3 встановлювався кредитний ліміт: 26.05.2011 - 2000 грн., 15.12.2011 - 0, 14.03.2013 - 1000 грн., 09.09.2013 - 2000 грн., 01.03.2014 - 2000 грн.
Позивачем надано до матеріалів справи виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 26.05.2011 по 07.08.2020 та розрахунок заборгованості за договором б/н від 26.05.2011, відповідно до яких з 04.03.2014 неповернуту суму кредиту, а також нарахованих процентів винесено на прострочене сальдо. Станом на 07.08.2020 залишок простроченої заборгованості за кредитом складає 372,46 грн., залишок заборгованості за простроченими процентами - 1019,63 грн., заборгованість за простроченою комісією - 3295,04 грн.
Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 09.02.2015 внесено запис про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, за власним рішенням.
Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Правовий аналіз статті 526 ЦК України встановлює, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, які полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Зобов'язання виникають, зокрема, з договорів та інших юридичних фактів (стаття 11 ЦК України). Зобов'язанням є правовідношення (частина перша статті 509 ЦК України), а змістом правовідношення - права й обов'язки його сторін.
Із аналізу вищенаведених приписів законодавства, ст.ст. 598-609 ЦК України слідує, що однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, як її права, так і обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 320/9471/15-ц (провадження № 61-18132св18).
Також у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі №338/180/17 зазначено, що з 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.
Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач відзив на позов суду не надав, викладені у позовній заяві обставини та розрахунок позивача не спростував, доказів належного виконання договірних зобов'язань по сплаті в повному обсязі отриманого кредиту, процентів та комісійної винагороди не надав.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача 372,46 грн. заборгованості за кредитом, суми 1019,63 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та суми 3295,04 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом на підставі поданих ним доказів є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Крім того, за порушення зобов'язань по сплаті відсотків, термінів повернення кредиту та сплати винагороди, передбаченої п. 3.18.4.4. Умов, позивачем на підставі пункту 3.18.5.1 Умов здійснено нарахування пені в загальному розмірі - 5880,46 грн.
В силу приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна зобов'язання та сплата неустойки.
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В пункті п. 3.18.1.13 Умов встановлено, що при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки та пеню за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом «Умов та правил надання банківських послуг».
В пункті 3.18.5 розділу 3.18 Умов передбачено відповідальність сторін, зокрема:
« 3.18.5.1. При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у% річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати».
За змістом п.п. 3.18.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.3.18.5.1, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало було бути виконано Клієнтом.
Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму 372 (триста сімдесят дві) грн. 46 коп. заборгованості за кредитом, суму 1019 (одна тисяча дев'ятнадцять) грн. 63 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, суму 3295 (три тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн. 04 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, суму 5880 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 46 коп. пені, суму 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 02.12.2020.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва