61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
01.12.2020 Справа № 905/1053/20
за позовом: Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" (код ЄДРПОУ 16285602, адреса: 01054, м.Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 33),
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (код ЄДРПОУ 25186738, адреса: 87504, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Нікопольський, буд. 54),
про стягнення 5223,38 грн.
суддя Величко Н.В.
без виклику сторін, -
Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою вих. №1252 від 19.05.2020 (вх.№10176/20 від 03.06.2020) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" страхового відшкодування у розмірі 5223,38 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Акціонерним товариством "Страхова компанія "ІНГО" на підставі договору страхування №250598470.14 від 25.12.2014, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу) пошкодженого автомобіля марки “ШКОДА”, державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України “Про страхування” та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки “ГАЗ 3302”, державний номерний знак НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Іллічівське", позивачем направлено останньому претензію на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача 5.223,38 грн. в судовому порядку.
На підтвердження позовних вимог надано суду: поліс №АК004657422; генеральну угоду №250598470.14 від 25.12.2014р.; бордеро №3 до Генеральної угоди №250598470.14 від 25.12.2014р.; довідку Національної поліції України про дорожньо-транспортну пригоду №3017205442846799; договір страхування №250548955.17_014 від 23.06.2017р.; повідомлення про автоаварію від 24.07.2017р.; постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 15.09.2017р.; рахунок-фактуру Дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Вінниця» №ДПС-002210 від 02.08.2017р.; акт огляду транспортного засобу від 02.08.2017р. з фотографіями; заяву на виплату страхового відшкодування від 15.08.2017р.; страховий акт №1532672 від 05.09.2017р.; платіжне доручення №9262 від 13.09.2017р.; претензію №1163 від 10.04.2018р., копії яких долучено до матеріалів справи.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 993, 1166, 1187, Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 12, 22, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»
Матеріалам позовної заяви присвоєно єдиний унікальний номер №905/1053/20. За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали справи передано на розгляд судді Величко Н.В.
Ухвалою суду від 09.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1053/20; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відповідачу встановлено строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п'яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності).
Така ухвала отримана позивачем - 13.06.2020 (відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення міститься в матеріалах справи), відповідачем - не отримана (згідно відмітки поштового відділення зв'язку на поштовому поверненні - за зазначеною адресою не перебуває).
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано, про причини суд не повідомлено.
З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське", код ЄДРПОУ 25186738, є: 87504, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Нікопольський, буд. 54. Саме така адреса відповідача вказана у позовній заяві.
Відомостей щодо зміни місцезнаходження відповідача суду не надано.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Також суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Суд також враховує, що згідно Указу Президента України від 13.03.2020 № 87/2020 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року “Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19”, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території України установлено карантин.
Законом України від 30.03.2020 N 540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”, що набрав чинності 02.04.2020, доповнено Розділ X ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 наступного змісту:
“Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).”.
17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19”, яким внесено зміни зокрема до пункту 4 розділу Х “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України та викладено його в такій редакції:
“4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом) поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином”.
Станом на 01.12.2020 дію карантину не скасовано. Разом з тим, Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 18.06.2020 № 731-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19” перебіг процесуальних строків не ставить у залежність від скасування карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, яке призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пунктом 10 частини 3 статті 2 цього Кодексу серед основних засад (принципів) господарського судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.
Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Суд вважає, що вжиття заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, пов"язаних з епідеміологічними обставинами, для всіх учасників розгляду з дотриманням передбачених процесуальних прав сторін є легітимною метою (суспільним інтересом), що переважає формальні вимоги щодо дотримання строків розгляду справи в контексті приписів ч.1 ст.3 Конституції України і не може вважатися порушенням встановлених п.1 ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950р., ратифікованою Україною, гарантій, в контексті усталеної практики Європейського суду з прав людини.
Разом з тим, станом на 01.12.2020 відзив на позовну заяву відповідачем не подано, про причини суд не повідомлено.
Відповідач мав достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема для надання відзиву через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ч.1 ст.16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
25.12.2014р. між ПрАТ “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” (відбулось перейменування на Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго", Страховик) та ТОВ “ОТП Лізинг” (Страхувальник) було укладено генеральну угоду №250598470.14 (Угода), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, зазначеним у відповідному договорі страхування. Відповідно до Угоди Страховик відшкодовує в межах страхової суми збитки, що виникли в результаті пошкодження знищення або втрати транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок: ДТП - дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення, наїзд, перекидання ,падіння ТЗ) (п.п.1.1., 1.2., 1.2.1. Угоди).
23.06.2017 між ПрАТ “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” (Страховик) та “ОТП Лізинг” ТОВ (Страхувальник) було укладено договір страхування №250548955.17_014 (Договір), який є невід'ємною частиною генеральної угоди №250598470.14 від 25.12.2014.
Предметом договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, зазначеним в п.1 Договору (п.2.1. Договору).
Відповідно до Розділу 1 Договору "Транспортний засіб" Марка, модель - SKODA ROOMSTER, кузов (шасі) - № НОМЕР_3 , реєстраційний номер - № НОМЕР_4 , рік випуску - 2013, додаткове обладнання - згідно комплектації постачальника.
Строк дії Договору з 00.00 год. 08.07.2017 до 24.00 год. 07.07.2018 включно. (п.5.1. Договору).
Страхувальник має право при настанні страхового випадку, передбаченого Договором страхування, отримати страхову виплату. Страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування на умовах і в строки, що передбачені договором страхування. (п.п.8.1.1., 8.4.1 Договору).
Відповідно до додатку - бордеро №3 (згідно із заявок страхувальника від 01.07.2017 по 15.07.2017) до генеральної угоди №250598470.14 страховиком прийнято до страхування транспортні засоби за відповідними договорами.
Зокрема, ПрАТ “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” прийняла на страхування транспортний засіб, SKODA ROOMSTER, кузов (шасі) - № НОМЕР_3 , реєстраційний номер - № НОМЕР_4 , рік випуску - 2013.
23.07.2017р. у с.Агрономічне по вул. Грушевського, у дворі будинку № 6, керуючи автомобілем марки «ГАЗ 3302», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 (поліс №АКУ4657422) здійснено ДТП, у результаті якої застрахований Акціонерним товариством "Страхова компанія "ІНГО" автомобіль марки «ШКОДА», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Генеральна угода № 250598470.14 від 25.12.2014 р.), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», під керуванням водія ОСОБА_2 отримав механічні ушкодження.
Відповідно до довідки Національної поліції України про дорожньо-транспортну пригоду №3017205442846799 та постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 15.09.2017 року, ДТП мала місце з вини водія ОСОБА_1 .
Загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - «ШКОДА», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку-фактури №ДПС-002210 від 02.08.2017р. складає 5733,38 грн.
05.09.2017р. за страховим випадком (ДТП) позивачем складено страховий акт №1532672 по договору страхування №250548955.17_014 від 23.06.2017р. та визначено суму страхового відшкодування в розмірі 5733,38 грн.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 вказаного Закону, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов'язаний: 1) у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; 2) у разі не визнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 вказаного Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійснені страхового відшкодування (регламентної виплати).
Позивачем за платіжним дорученням №9262 від 13.09.2017р., копія якого наявна в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 5733,38 грн.
Статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Матеріалами справи підтверджується, що цивільна відповідальність водія транспортного засобу «ГАЗ 3302» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з вини якого сталася ДТП, застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії №АК004657422.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «ГАЗ 3302» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано відповідачем на підставі полісу №АК004657422, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в межах ліміту відповідальності.
Статтею 11 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Відповідно до п.1.3 Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого розпорядженням №566 від 09.07.2010р. Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, база даних Моторного транспортного страхового бюро України - це єдина централізована база даних Моторного транспортного страхового бюро України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з п.5.3 вказаного Положення, інформація, отримана з бази даних Моторного транспортного страхового бюро України, використовується з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди та отримання відомостей про страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу на дату ДТП або на дату укладення договору обов'язкового страхування.
Отже, з наведеного вище вбачається, що відомості бази даних Моторного транспортного страхового бюро України є публічними та можуть бути використані судом з метою визначення наявності полісу обов'язкового страхування у особи, яку визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, в межах провадження по справі.
За змістом інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ станом на 23.07.2017р., страхувальником транспортного засобу «ГАЗ 3302», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 за полісом №АК004657422 визначено - Товариство з обмеженою відповідальністю Епіцентр К, страховиком - Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське", ліміт відповідальності страховика по майну - 100000,00 грн, франшиза - 510,00 грн.
Відповідно до ч. 2 п. 12.1 статті 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відтак, за висновками суду, звернення Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 5223,38 грн. є обґрунтованим.
Статтею 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: 37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; 37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); 37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; 37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;
Згідно правової позицій Великої палати Верховного суду, викладеній у постанові від 05.06.2018 по справі № 910/7449/17, закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування (п.6.11 постанови).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було відправлено претензію №1163 від 10.04.2018р. на загальну суму 5733,38 грн. відповідачу (а.с. 78).
Вказану заяву відповідно до реєстру листів на відправку (а.с. 79) направлено 10.04.2018р. на адресу відповідача (Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське", адреса: 01033, вул. Саксаганського 38б, оф.12, м. Київ), що підтверджується штампом відправки від 10.04.2018.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 10.04.2018 місцезнаходженням юридичної особи Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" є: 01033, Голосіївський район, вул. Саксаганського, буд. 38б, м.Київ.
Суд відзначає, що чинні положення ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не встановлюють обов'язкових вимог щодо визначення форми звернення до страховика за отриманням страхового відшкодування (у формі листа, заяви, чи претензії), однак визначають перелік документів, що мають бути надані страховику для встановлення обставин і причин настання відповідного страховику випадку та визначення розміру страхового відшкодування.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи копій претензій №1163 від 10.04.2018р., позивачем було додано до неї визначені п. 35.2 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" документи.
Отже, матеріалами справи належним чином підтверджується здійснення позивачем звернення до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування у визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку.
За таких обставин, оскільки матеріалами справи доведено обов'язок відшкодування за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки Товариства з обмеженою відповідальністю “Страхове товариство “Іллічівське”, позовна вимога про стягнення з відповідача виплаченого страхового відшкодування у розмірі 5223,38 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, у тому числі доказів щодо виплати позивачу відшкодування в розмірі 5223,38 грн., тому суд дійшов висновку, що заявлені в справі №905/1053/20 позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 73-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (код ЄДРПОУ 25186738, адреса: 87504, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Нікопольський, буд. 54) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" (код ЄДРПОУ 16285602, адреса: 01054, м.Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 33) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 5223,38 грн. (п'ять тисяч двісті двадцять три гривні, 38 коп.) та витрати по сплаті судового збору у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні, 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.
Рішення складено та підписано 01.12.2020.
Суддя Н.В. Величко