Рішення від 27.11.2020 по справі 904/4592/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2020р. Справа № 904/4592/15 (904/4900/20)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А., розглянувши справу

За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

До: Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» (Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122)

Про: стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати

ПРЕДСТАВНИКИ: не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 75 764, 00 грн. та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати у розмірі 3 089, 49 грн.

Ухвалою суду від 29.09.20р. було відкрите провадження у справі №904/4592/15 (904/4900/20) за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався та витребувані судом докази не надав , про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином. З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.

Суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною першою статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відносно відповідача господарським судом Дніпропетровської області 11.06.15р. порушено провадження у справі № 904/4592/15 про банкрутство, на даний час провадження перебуває на стадії розпорядження майном.

Згідно з частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, у тому числі спори про стягнення заробітної плати. Аналогічні положення містяться в пункті 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач з 26.02.1992р. перебуває у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД», що підтверджується записом у трудовій книжці.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на день подачі позову до суду , всупереч вимогам ст.ст.94, 97, 115 КЗпП України, ст.ст.1, 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» відповідач не виплачує позивачу заборгованість з заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата-це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом(а в разі відсутності таких органів-представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом(а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки(посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Статтями 1,2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що підприємства установи і організації всіх форм власності на господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів, у тому числі заробітної плати, у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу(особи). Компенсація проводиться у разі затримки виплати на один і більше календарних місяців.

Відповідно п.3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №І59 від 21.02.2001р. компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії(з врахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, пільгової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати(допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства, та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності(включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата(грошове забезпечення).

Відповідно до абз. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на час звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість з заробітної плати перед позивачем в розмірі 75 764, 52 грн. ( за період червень-жовтень 2017р., липень 2019р. - липень 2020р.) та заборгованість з компенсації за своєчасно виплачену заробітну плату складає 3 089, 44 грн.

Відповідачем станом на 27.11.20р. не надано доказів виплати позивачу заробітної плати, що належить йому від підприємства та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, ніж доводи відповідача в їх спростування, в підтвердження яких останній не подав суду жодного доказу.

За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Згідно ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі, який підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України в сумі 2 102, 00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 47, 115-117, 238 КЗпП України, ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість із заробітної плати у розмірі 75 764, 52 грн. ( сімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят чотири гривні 52 коп.)., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушення її виплати у розмірі 3 089, 44 грн. ( три тисячі вісімдесят дев'ять гривень 44 коп. )

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь державного бюджету 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 27.11.2020р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя С.А. Примак