ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
01 грудня 2020 року Справа № 902/271/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Полюхович І.Г.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача 1: Гуменюк В.М., за довіреністю від 07.09.2020 (в режимі відеоконференції)
відповідача 2: не з'явився
третьої особи: не з'явився
прокурора: Кривецької-Люліч Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької обласної прокуратури на ухвалу господарського суду Вінницької області, постановлену 15.09.20р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Матвійчук В.В., судді - Міліціанов Р.В., Маслій І.В. об 16:45 год. у м.Вінниці, повний текст складено 17.09.20р. у справі № 902/271/19
за позовом: Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області
до: Управління освіти Жмеринської міської ради Вінницької області
до: Фізичної особи - підприємця Короля Миколи Петровича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Жмеринську міську раду Вінницької області
про визнання додаткових угод недійсними
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15 вересня 2020 року позов заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до Управління освіти Жмеринської міської ради Вінницької області та Фізичної особи - підприємця Короля Миколи Петровича про визнання недійсними додаткових угод від 05.03.2019 та від 13.03.2019 до договору № 10/2019 на закупівлю товару від 05.03.2019 справі №902/271/19 - залишено без розгляду.
В обґрунтування ухвали, суд з посиланням на ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, постанову Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, докази наявні в матеріалах справи, вказав наступне:
- позивачем не проводився моніторинг та перевірка процедур що є предметом у даній справі;
- із поданих у справі доказів не вбачається ні бездіяльності, ні неналежного виконання обов'язків щодо захисту інтересів держави суб'єктом владних повноважень - Управління Північного офісу Державної аудиторської служби у Вінницькій області;
- на момент звернення з позовом до суду прокурором взагалі не з'ясовано позиції органу щодо можливості самостійного звернення чи не звернення, що суперечить ст. 23 Закону "Про прокуратуру", позаяк Управлінню Північного офісу Державної аудиторської служби у Вінницькій області не надано розумного строку прореагувати на звернення прокурора. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
- матеріали справи не містять доказів того, що компетентний орган не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина не звернення з позовом без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави, при цьому лист яким прокурор повідомив відповідний орган про звернення до суду від його імені не свідчить про дотримання абз.3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
За наведених обставин, суд дійшов висновку про залишення позову прокурора без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.
Не погодившись із постановленою ухвалою суду, Вінницька обласна прокуратура звернулася з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду від 15.09.2020 у справі № 902/271/19 про залишення позову без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Так, з посиланням на ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 53 ГПК України, ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 1 ст. 2, п.п. 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні», Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою КМУ №43 від 03.02.2016, Постанову КМУ від 06.04.2016 №266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України», Положення про Північний офіс Держаудитслужби України, затверджене наказом Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016, вказує, що Північний офіс Державної аудиторської служби України є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Вінницької області.
Звертає увагу, що на виконання частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин 3,4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Північним офісом Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, який не вжив заходів до оспорювання додаткових угод у судовому порядку, тобто навів підстави для представництва інтересів держави.
Так, заступником прокурора області 26.03.2019 за № 08-107вих-19 направлено до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області лист про виявлені прокурором порушення, внаслідок яких незаконно укладені дві додаткові угоди.
Зауважує, що Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, надаючи відповідь на запит прокурора, свою позицію щодо порушення інтересів держави не висловило, про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявили, водночас не спростували й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства.
Саме вищезазначена відповідь Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області і є доказом того, що компетентний орган не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом.
Відтак, вважає, що прокурором вчинені всі дії, спрямовані на встановлення бездіяльності контролюючого органу та до звернення до суду (позовна заява направлена до суду 01.04.2020) повідомлено про це позивача листом від 29.03.2019 № 08-114вих-19.
Проте, навіть після отримання позовної заяви з додатками орган контролю, який вже був повідомлений про конкретні порушення, продовжував бездіяти, адже і надалі не здійснював визначених законом функцій контролю.
Не здійснення захисту інтересів держави виразилося в усвідомленій пасивній поведінці органу контролю.
Зазначене свідчить про те, що Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області неналежно здійснює захист «державних інтересів», оскільки не вживало достатніх та дієвих заходів по реалізації контрольної функції, передбаченої законодавством, та звернення з відповідним позовом, і продовжує таку бездіяльність, що є підставою для захисту цих інтересів прокурором.
Закон України «Про прокуратуру» та положення чинного Господарського процесуального кодексу України не містять вимог щодо надання обґрунтувань причин бездіяльності державного органу, його намірів, можливостей чи бажань звертатися до суду з відповідним позовом та їх залежності від появи відповідного фінансування.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, як контролюючий орган, повинно було знати про ці порушення, однак з моменту отримання 26.03.2019 листа прокурора бездіяло та до суду з позовною заявою про усунення порушень законодавства не зверталося.
Враховуючи, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області самостійно не вжито заходів щодо оскарження незаконних додаткових угод, відтак у прокуратури області наявні підстави, визначені статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів держави у суді.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.05.2019 у справі №826/15338/18.
У відзиві на апеляційну скаргу Управління освіти Жмеринської міської ради Вінницької області наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Вважає хибними твердження прокурора, що відповідь Держаудитслужби є доказом того, що компетентний орган не бажає здійснювати захист інтересів держави та звернутися до суду з відповідним позовом, оскільки Вінницькою обласною прокуратурою не надано часу компетентному органу на встановлення порушення, шляхом проведення моніторингу закупівлі з підстав встановлених чинним законодавством, не надано часу для звернення до суду, оскільки проміжок між підготовкою відповіді на запит та поданням позовної заяви складав 5 календарних днів. Тобто, будь-яких підстав стверджувати, що Вінницькою обласною прокуратурою були наявні підстави для заявлення позову в інтересах контролюючого органу з підстав бездіяльності останнього, в даному випадку відсутні.
Просить відмовити Прокуратурі Вінницької області у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу Господарського суду Вінницької області по справі № 902/271/19 - без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу ФОП Король М.П. наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області, а ухвалу господарського суду Вінницької області - без змін.
Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, ФОП Король Микола Петрович, Жмеринська міська рада Вінницької області не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлявся заздалегідь та належним чином, про, що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 4 а.с. 199-203).
Крім того, слід відмітити, що ФОП Король Микола Петрович для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, за його клопотанням, у Вінницький апеляційний суд, не з'явився.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників позивача, відповідача 1 та третьої особи, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами.
У судовому засіданні прокурор підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить скасувати ухвалу Господарського суду від 15.09.2020 у справі № 902/271/19 про залишення позову без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник Управління освіти Жмеринської міської ради Вінницької області заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві. Просить ухвалу Господарського суду від 15.09.2020 у справі № 902/271/19 залишити без змін.
Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача 1, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 08-117вих-19 від 01.04.2019 заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до Управління освіти Жмеринської міської ради Вінницької області та Фізичної особи - підприємця Короля Миколи Петровича з наступними позовними вимогами:
- визнати недійсною додаткову угоду без номера до договору № 10/2019 на закупівлю товару від 05.03.2019, укладену між Управлінням освіти Жмеринської міської ради Вінницької області та Фізичною особою - підприємцем Король Миколою Петровичем;
- визнати недійсною додаткову угоду без номера до договору № 10/2019 на закупівлю товару від 13.03.2019, укладену між Управлінням освіти Жмеринської міської ради Вінницької області та Фізичною особою - підприємцем Король Миколою Петровичем.
Обґрунтовуючи позовні вимоги заступник прокурора посилається на те, що Управлінням освіти Жмеринської міської ради Вінницької області проведено відкриті торги щодо закупівлі - основний словник національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” - 15530000-2 - Вершкове масло (масло вершкове з коров'ячого молока)4580 кг. з очікуваною вартістю 698, 450 грн, що становить 152,50 грн. за 1 кг., переможцем яких визначено ФОП Король М.П. з остаточною ціновою пропозицією 320600,00 грн, тобто з ціною за масло по 70 грн за 1 кг.
За результатами проведених торгів між Управлінням освіти Жмеринської міської ради Вінницької області та ФОП Король М.П. укладено договір № 10/2019 про закупівлю товару від 12.02.2019, предметом якого визначено масло вершкове з коров'ячого молока з річним обсягом постачання 4580 кг. Строк поставки товару до 31.12.2019. Ціна договору - 320600 грн.
У подальшому між покупцем та постачальником укладено 2 додаткові угоди, у яких, збільшено ціну за одиницю товару, без зміни суми договору із одночасним зменшенням кількості одиниць товару. Унаслідок укладення додаткових угод ціну за 1 кілограм масла збільшено з 70 грн до 84,50 грн, тобто на 14,50 грн (+20,7 % до первинної ціни), кількість зменшено з 4580 кг. до 3794 кг., що на 786 кг. менше від початкової кількості та остаточна ціна стала вищою за ту пропозицію, яку пропонував інший учасник під час проведення торгів.
На переконання прокурора, оспорювані додаткові угоди від 05.03.2019, № 2 від 13.03.2019 суперечать вимогам ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі”, а тому мають бути визнані судом недійсними.
Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15 вересня 2020 року позов заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до Управління освіти Жмеринської міської ради Вінницької області та Фізичної особи - підприємця Короля Миколи Петровича про визнання недійсними додаткових угод від 05.03.2019 та від 13.03.2019 до договору № 10/2019 на закупівлю товару від 05.03.2019 справі №902/271/19 - залишено без розгляду.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб'єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суд від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.
Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Крім того, колегія суддів констатує, що підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку є усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб'єкта владних повноважень, його бездіяльність.
Так, в матеріалах господарської справи № 902/271/19 наявний лист Прокуратури Вінницької області № 08-107вих-19 від 26.03.2019 адресованого Управлінню Північного офісу Державної аудиторської служби у Вінницькій області з повідомленням про виявлене порушення ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” та намір звертатися до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Північного офісу державної аудиторської служби в особі Управління Північного офісу Державної аудиторської служби у Вінницькій області про визнання недійсними додаткових угод. Одночасно прокурор просив в найкоротший термін надати інформацію, чи проводилися відповідні перевірки законності укладення сторонами договору додаткових угод та чи зверталось Управління Північного офісу Державної аудиторської служби у Вінницькій області до суду з позовом про визнання їх недійсними (т. 4 а.с. 138-139).
У відповідь на вказане повідомлення прокуратури Управління Північного офісу Державної аудиторської служби у Вінницькій області в листі № 26-02-05-17/1550 від 26.03.2019 повідомило, що з позовними вимогами про визнання недійсними додаткових угод від 05.03.2019 та від 13.03.2019 до суду не зверталось; моніторинг закупівлі вершкового майна Управлінням освіти Жмеринської міської ради відповідно до норм статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" та перевірка законності укладення сторонами вищезазначених додаткових угод Управлінням не проводилась (т. 1 а.с. 66).
Із матеріалів справи апеляційним господарським судом встановлено, що позовна заява в цій справі подана 02.04.2019, а датована 01.04.2019 (а.с. 3, т.1), при тому, що вказаний вище лист, яким прокурор повідомляє про намір звернутися до суду датований 26.03.2019.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правовий висновок відповідно до якого невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
З наведених обставин та беручи до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що прокуратурою не дотримано порядку повідомлення, передбаченого частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки прокурором не надана можливість у розумні строки відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення, натомість, отримавши 26.03.2019 відповідь Північного офісу Держаудитслужби про те, вони з позовними вимогами про визнання недійсними додаткових угод від 05.03.2019 та від 13.03.2019 до договору від 12.02.2019 №10/1019 не звертались, моніторинг закупівлі вершкового масла відповідно до норм ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» та перевірка законності укладення сторонами вищевказаних додаткових угод не проводилася, прокурор подав позовну заяву, датовану 01.04.2019, через 5 календарних днів (3 робочі дні) після відправлення повідомлення органу, уповноваженому державою здійснювати функції у спірних відносинах.
Крім того, прокуратурою не надано доказів того, що Північний офіс Держаудитслужби знав про порушення інтересів держави та не вживав будь-яких заходів спрямованих на захист таких інтересів.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що Управління Північного офісу Державної аудиторської служби у Вінницькій області з моменту звернення прокуратури із листом 26.03.2019 бездіяло та до суду із позовом не зверталося, а його відповідь від 26.03.2019 №26-02-05-17/1550 і є доказом того, що компетентний орган не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом є безпідставним, оскільки у вказаному листі відповідний орган взагалі не висловлював свою позицію щодо можливості самостійного звернення чи не звернення з таким позовом до суду, а лише було зазначив, що з позовними вимогами про визнання недійсними додаткових угод від 05.03.2019 та від 13.03.2019 до суду не звертались; моніторинг закупівлі вершкового майна Управлінням освіти Жмеринської міської ради відповідно до норм статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" та перевірка законності укладення сторонами вищезазначених додаткових угод Управлінням не проводилась.
Отже, колегія суддів зауважує, що прокурор у даному випадку не обґрунтував та не довів підстав представництва інтересів держави в суді від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у сфері державних закупівель.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (висновки викладені у пунктах 54, 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з врахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 про залишення позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі Управління Північного офісу Державної аудиторської служби у Вінницькій області, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Витрати по сплаті судового збору, згідно із ст. 129 ГПК України, при відмові в задоволенні апеляційної скарги залишаються за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Вінницької обласної прокуратури на ухвалу господарського суду Вінницької області від 15.09.20 у справі № 902/271/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 15.09.20 у справі № 902/271/19 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.
4. Справу №902/271/19 повернути до господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "02" грудня 2020 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.