01 грудня 2020 року м. Чернівці Справа № 726/1397/14-ц
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Лисака І.Н.,
суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.,
секретар: Герман Я.І.,
заявник/стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест Хаус»,
апелянти/боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівці від 15 вересня 2020 року, постановлену під головуванням судді Мілінчук С.В., -
У серпні 2020 року ТОВ «ФК «Інвест Хаус» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Зазначало, що заочним рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 04.09.2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у сумі 28 556,79 дол. США та 58 038,73 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
05.03.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» було укладеного договір про відступлення прав вимоги №GL2N79736ПВ, за умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором №166/П/20/2007-840 від 19.12.2007 року, перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус».
Вказувало, що на виконання зазначеного рішення суду Садгірський районний суд м. Чернівці видав виконавчі листи, на підставі яких Банк звернувся до органу ДВС з заявою про примусове виконання рішення, однак згідно інформації з АСВП у примусовому виконанні виконавчого листа щодо ОСОБА_1 було відмовлено, повторно банк зазначений лист не пред'являв до виконання, а відомості щодо примусового виконання рішення суду стосовно ОСОБА_2 відсутні.
Провадження №22-ц/822/993/20
Посилалося на те, що при відступленні прав вимог оригінали виконавчих листів ТОВ «ФК «Інвест Хаус» не передавалися, оскільки втрачені у зв'язку з процедурою ліквідації ПАТ КБ «Надра».
Зазначало, що процедура ліквідації банку передбачає собою припинення основної діяльності банку, зміну керівництва, закриття територіальних відділень та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, виконання функцій Фонду з відчуження великої кількості активів, що в сукупності вплинуло на факт втрати виконавчих листів та пропущення строку на їх пред'явлення до виконання.
На підставі наведеного просило заяву задовольнити.
Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 15 вересня 2020 року заяву ТОВ «ФК «Інвест Хаус» задоволено.
Замінено сторону (стягувача) ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у справі №726/1397/14-ц.
Видано дублікати виконавчих листів по цивільній справі №726/1397/14-ц на підставі рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 04 вересня 2014 року та поновлено пропущений строк пред'явлення виконавчих листів до виконання, виданих на підставі рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 04 вересня 2014 року у цивільній справі №726/1397/14-ц.
Ухвала суду мотивована тим, що перебування ПАТ КБ «Надра» у процедурі ліквідації в період втрати виконавчого листа та пропущення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання є поважною причиною та підставою для поновлення цього строку. Посилаючись на ст.442 ЦПК України та п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України суд дійшов висновку про задоволення зазначеної заяви.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом не було встановлено, чи взагалі видавалися будь-які виконавчі документи на виконання заочного рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 04 вересня 2014 року, чи були вони пред'явленні до виконання та чи відкривалося за ними виконавче провадження, чи зверталося ПАТ КБ «Надра» із заявами про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання, чи були втрачені виконавчі документи, чи видавалися їх дублікати.
Крім наведеного, вказує, що суд першої інстанції безпідставно поновив заявнику пропущений строк пред'явлення виконавчих документів до виконання, оскільки в силу ч.2 ст.22 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції на час набрання законної сили рішенням суду, виконавчі документи можуть бути пред'явленні до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції частковому скасуванню.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України, переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вимоги до рішення на час його ухвалення встановлюються нормами ст.263 ЦПК України, яке їм частково не відповідає.
Так, з матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 04.09.2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у сумі 28 556,79 дол. США та 58 038,73 грн та судові витрати (а.с.39-40).
08.10.2014 року до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, яка ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 20.10.2014 року залишена без задоволення (а.с.42-44, 59).
05.03.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» було укладеного договір про відступлення прав вимоги №GL2N79736ПВ, за умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором №166/П/20/2007-840 від 19.12.2007 року, перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус», що також підтверджується реєстром договорів, платіжним дорученням та актом прийому-передачі оригіналів документів до зазначеного договору від 05.03.2020 року (а.с.86-92).
Що стосується вимоги про заміну сторони стягувача, то колегія суддів відзначає наступне.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частин 1, 2 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Частиною 5 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За змістом наведених норм у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Враховуючи встановлені обставини та наведені положення закону, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність заміни сторони стягувача.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви до уваги не приймаються, оскільки заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із ЗУ «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Наведене узгоджується з позицією ВС у справі №2-3897/10 від 19.02.2020 року.
Що стосується видачі дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, колегія зазначає наступне.
Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Статтею 18 ЦПК України визначено: судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В силу ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Вимогами ст.433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.
Відповідно до п.17.4 ч.1 розділу VIIІ «Перехідні положення» ЦПК України від 03 жовтня 2017 року у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заочне рішення Садгірського районного суду м. Чернівці було ухвалене 04.09.2014 року, заява про його перегляд була залишена без задоволення ухвалою суду 20.10.2014 року. Таким чином, строк на апеляційне оскарження в загальному порядку для відповідачів збіг 31.10.2014 року одночасно з набранням рішенням суду законної сили.
Станом на 31.10.2014 року діяв ЗУ «Про виконавче провадження» №606-XIV - далі по тексту «Закон №606-XIV» (в редакції 26.10.2014 року).
Пункт 2 ч.1 ст.22 Закон №606-XIV визначав, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
В силу п.1 ч.2 цієї статі строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
У відповідності до п.5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Що стосується заяв ПАТ КБ «Надра» про видачу копії рішення та виконавчого листа від 15.01.2015 року та 15.03.2015 року (а.с.70, 73), то наявний в матеріалах справи супровідний лист (а.с.79) не містить реєстрації та відомостей направлення виконавчих листів заявнику, а містить інформацію щодо направлення ПАТ КБ «Надра» копії рішення суду та виконавчого листа щодо ОСОБА_4 в іншій справі.
Таким чином, заяви ПАТ КБ «Надра» судом першої інстанції не розглянуті, виконавчі листи щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргу за кредитним договором взагалі не видавалися, інші докази, які б спростовували наведені обставини, матеріали справи не містять та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» не надані.
З наведеного вбачається, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа за судовим рішенням від 04.09.2014 року по обом боржникам збіг 30.10.2015 року, тобто до набрання чинності 05.10.2016 року ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VIII.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання заявника на результати пошуку виконавчих проваджень в АСВП як на доказ видачи виконавчих листів (а.с.94), оскільки, ведення автоматизованої системи виконавчого провадження відбувається відповідно до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження.
Згідно абз.1 ч.2 розділу І Загальні положення, автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
В силу ч.6 розділу XІ Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою, з метою забезпечення заявнику та боржнику доступу до інформації Системи про стан погашення заборгованості за рішенням, прийнятим на користь заявника, у повідомленні про прийняття рішення до обліку зазначаються адреса відповідного веб-сайту в Інтернеті, а також ідентифікатор для доступу до інформації Системи.
Заява про видачу дублікату виконавчого документа містить посилання про пред'явлення одного виконавчого документу до виконання та відмову у відкритті виконавчого провадження, проте не містить витягів з автоматизованої системи виконавчого провадження, згідно яких можливо б було перевірити зазначену інформацію, та ідентифікувати, за яким саме виконавчим документом у даній справі було відмовлено у відкритті виконавчого провадження ПАТ КБ «Надра».
Інших доказів на підтвердження цих обставин матеріали справи не містять.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що права нового кредитора (стягувача) тісно пов'язані з правами попереднього, отже, якщо строк пред'явлення виконавчого документу до виконання збіг для ПАТ КБ «Надра», то, відповідно, він збіг і для ТОВ «ФК «Інвест Хаус», що є підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого документа.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в пунктах 44-47 постанови ВП ВС від 21 серпня 2019 року в справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19).
На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, причини поновлення строку та видачі дублікату виконавчого листа не обґрунтував, внаслідок чого прийшов до помилкових висновків.
Згідно п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як видно з матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 420,40 грн, який підлягає стягненню з ТОВ «ФК «Інвест Хаус» на його користь.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівці від 15 вересня 2020 року в частині видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання скасувати та в цій частині у задоволенні заяви відмовити.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий - підпис /І.Н. Лисак/
Судді - підписи /Н.К. Височанська, Перепелюк І.Б./