Справа № 646/2223/20 Слідчий суддя - ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11-сс/818/2022/20 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія: у порядку КПК України
26 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
заявника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.09.2020 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність заступника прокурора прокуратури Харківської області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_7 від 01.04.2020,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.09.2020 у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора прокуратури Харківської області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 01.04.2020 - відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.09.2020 по справі № 646/2223/20, № провадження 1-кс/646/1053/2020; зобов'язати компетентних осіб прокуратури Харківської області внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_7 від 01.04.2020 про кримінальне правопорушення з боку працівника Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 , що обіймає посаду судді, щодо, на думку заявника, неналежного виконання своїх службових обов'язків, умисного невиконання ОСОБА_8 ухвали Київського районного суду м. Харкова від 04.07.2019 по справі № 640/12657/19, у зв'язку з тим, що може мати місце правопорушення, передбачене частиною 1 статті 382, частиною 1 статті 367 КК України; зобов'язати компетентних осіб прокуратури Харківської області провести службове розслідування по факту ненадання відповіді прокуратурою Харківської області на заяву заявника від 01.04.2020 про кримінальне правопорушення з боку працівника Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 , що обіймає посаду судді; внести до Вищої ради юстиції подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова у зв'язку з допущенням ОСОБА_1 при розгляді цієї справи з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, зловживанням своїми повноваженнями.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_7 зазначав, що в суді першої інстанції не був досліджений важливий доказ для справедливого розгляду справи, зокрема, ухвала слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.09.2020 по справі № 646/6061/18, № провадження 1-кс/717/2019 від 13.03.2019. На думку заявника, причиною цього стала упередженість, некомпетентність слідчого судді ОСОБА_1 та корпоративна солідарність в частині не допустити внесення до ЄРДР по факту, на думку заявника, неналежного виконання своїх службових обов'язків, навмисного невиконання своєю колегою - суддею ОСОБА_8 , ухвали Київського районного суд м. Харкова від 04.07.2019 по справі № 640/12657/19.
ОСОБА_7 зазначав, що відповідно до вимог частини 1 статті 372 КПК України слідчий суддя не зазначила мотиви відхилення доказів заявника, зокрема, ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.09.2020 по справі № 646/6061/18, № провадження 1-кс/717/2019 від 13.03.2019.
Прокуратура Харківської області не надала до суду доказів внесення відомостей за заявою заявника від 01.04.2020 до ЄРДР, яка містить дані, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
З наведеного вище випливає, що невідома заявнику посадова особа з прокуратури Харківської області, яка прийняла заяву заявника від 01.04.2020 про кримінальне правопорушення, не виконала вимог імперативної норми пункту 1 частини 1 статті 214 КПК України.
Слідчий суддя, надаючи оцінку заяві заявника від 01.04.2020 замість надання оцінки бездіяльності невідомого заявнику працівника прокуратури Харківської області, при розгляді цієї справи діяла необ'єктивно, об'єктивно упереджено, несправедливо та некваліфіковано, а отже, не була безсторонньою. І тому, на думку заявника, ОСОБА_1 не тільки не здійснювала правосуддя, а й не було видно, що вона здійснювала правосуддя.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, заявника ОСОБА_7 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора прокуратури Харківської області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за заявою про кримінальне правопорушення від 01.04.2020, слідчий суддя дійшов до висновку, що заява ОСОБА_7 про вчинення суддею Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 злочину викликана його незгодою з процесуальним рішенням судді; об'єктивних даних, які свідчать про ознаки злочину заява скаржника не містить, а тому скарга на бездіяльність компетентних осіб прокуратури Харківської області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення є необґрунтованою.
З таким висновком слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до статті 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; вказана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 частини 5 статті 214 КПК України.
Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункти 4, 5 частини 5 статті 214 КПК України).
Відповідно частини 1 статті 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення, а повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту скарги ОСОБА_7 вбачається, що він фактично не згоден з діяльністю судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 , а саме: на думку заявника, зазначеним суддею було допущено неналежне виконання своїх службових обов'язків - невиконання суддею ухвали Київського районного суду м. Харкова від 04.07.2019 по справі № 640/12657/19, оскільки ОСОБА_8 не вирішила справу за наявними матеріалами згідно з ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.07.2019 по справі № 640/12657/19, постановивши ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21.02.2020 по справі № 6490/12657/19, якою відповідачу ДУ «ІМІ НАМНУ» продовжено строк на надання відзиву з 31.07.2019 до 23.08.2019. У зв'язку з викладеним, заявник вважав, що в діях судді може мати місце кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 382, частиною 1 статті 367 КК України.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_9 від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Також Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив: «...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...».
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
З врахуванням встановлених обставин та наведеним норм кримінального процесуального законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_7 відповідно до змісту його заяви від 01.04.2020 розцінює як протиправну поведінку судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 , яку він кваліфікує за частиною 1 статті 382, частиною 1 статті 367 КК України, ту обставину, що суддею у цивільній справі № 6490/12657/19 було продовжено відповідачу ДУ «ІМІ НАМНУ» строк на надання відзиву з 31.07.2019 до 23.08.2019, не свідчить про вчинення кримінального правопорушення, а є фактичною незгодою з діями судді під час розгляду цивільної справи. Крім цього, як пояснив у судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_7 , прийняте у зазначеній цивільній справі за результатами розгляду рішення, ним до суду апеляційної інстанції не оскаржувалось.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування за поданою ОСОБА_7 заявою від 01.04.2020 до прокуратури Харківської області, не вбачається.
Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, суд апеляційної інстанції вважає неспроможними та такими, що не заслуговують на увагу і не є підставою для задоволення скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи прокуратури Харківської області.
З огляду на викладене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги ОСОБА_7 колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.09.2020 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: