Справа № 645/4328/20 Суддя суду 1 інстанції: Бабкова Т.В.
Провадження № 33/818/1295/20
25 листопада 2020 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., за участю ОСОБА_1 , захисника Давиденко Г.І., учасника ДТП ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Давиденко Г.І. на постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова області від 31.08.2020, -
Цією постановою закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАПу відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що 17.06.2020 о 12 год. 20 хв. в м. Харковів на перехресті вул. Рибалка та бул. Богдана Хмельницького, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Citroen», державний номер НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допусти зіткнення з автомобілем «Chevrolet», державний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальну шкоду.
Не погодившись з постановою районного суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Давиденко Г.І. подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою також визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вона винесена в порушення норм процесуального права.
Разом з тим захисник ОСОБА_1 - адвокат Давиденко Г.І. просить поновити строк апеляційного оскарження судової постанови, оскільки ні ОСОБА_1 , ні вона участі у справі не приймали, а повний текст постанови отримали 07.09.2020.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, заперечення ОСОБА_2 , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані не в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, в своїй постанові суд першої інстанції встановив, що матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження факту невідповідності дій водія ОСОБА_2 вимогам п.п. 12,1, 12.3, 12.4, 2.3б ПДР України.
Апеляційний суд не погоджується з даним висновком.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №519685 від 17.07.2020, 17.06.2020 о 12 год. 20 хв. в м. Харковів на перехресті вул. Рибалка та бул. Богдана Хмельницького, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Citroen», державний номер НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допусти зіткнення з автомобілем «Chevrolet», державний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальну шкоду.
Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
За порушення вимоги зазначеного пункту ПДР України передбачена відповідальність встановлена ст.124 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
Захисником Давиденко Г.І. подано висновок експертного дослідження №7/17/18ЕД-20 від 22.10.2020, в якому зазначено, що в дорожній ситуації, що склалася, дії водія автомобіля «Chevrolet» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 10,1, 16.11 ПДР, і перебували з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП.
Проте, у висновку також зазначено, що в дорожній ситуації, що склалася, дії водія автомобіля «Citroen» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 12.4 ПДР, та з технічної точки зору перебували в причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП..
Отже при розгляді справи судом першої інстанції допущена неповнота та однобічність.
Висновок суду щодо закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення належним чином не мотивований та передчасний. Зміст пояснень учасників ДТП та інших доказів, які суд прийняв до уваги, не розкритий та не проаналізований, оцінка їм не дана.
Таким чином, всупереч вимогам ст.ст. 247,278,280,283,284 КУпАП і п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», яким звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, суддя місцевого суду не забезпечив реалізацію прав учасників процесу, не з'ясував належним чином, зокрема шляхом допиту учасників ДТП, свідків, витребування письмових доказів та за необхідності, призначення експертизи, обставини, передбачені ст.ст. 247, 280 КУпАП.
Між тим, згідно чинного законодавства усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до відповідальності.
Враховуючи викладене, а також допущену неповноту та однобічність, постанова судді суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Між тим, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
У зв'язку з закриттям по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, у якому зазначено, що у разу закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується
З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість ОСОБА_2 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Апеляційний суд акцентує увагу на те, що за змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Між тим, апеляційний суд вважає за необхідне роз'яснити, що учасники дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.06.2020 не позбавлені можливості звернутись за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Давиденко Г.І. процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Давиденко Г.І. задовольнити частково.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова області від 31.08.2020 щодо закриття провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення скасувати, а провадження в цій частині закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку з збігом строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду М.Є. Савенко