Справа № 645/5140/20 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/2007/20 Доповідач: ОСОБА_2
23 листопада 2020 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- захисника ОСОБА_6 ,
- підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції матеріали за апеляцією ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.10.2020,-
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про зміну підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства (а.с. 27-30).
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 08.10.2020 до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про зміну підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства (а.с. 1-3).
В обґрунтування клопотання зазначено, що СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12020220460001704 відносно ОСОБА_7 , за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України. 05.09.2020 року слідчим суддею Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 задоволено клопотання сторони обвинувачення та обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, строком на 60 діб, тобто до 31.10.2020 року.
З ухвали слідчого судді вбачається, що відмовляючи в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя вважав, що на даний час не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.10.2020 та постановити нову, якою клопотання задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
Повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляції прокурор до суду апеляційної інстанції не прибув та надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.
За наведених вище обставин враховуючи стислі строки регламентовані ч. 2 ст. 422 КПК України судова колегія вважає можливим розглянути апеляцію по суті, без участі прокурора, належним чином повідомлених про час та місце проведення апеляційного розгляду, так як в силу вимог ч. 4 ст. 405 КПК України дані обставини не є перепоною для апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю доповідача, ОСОБА_7 та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних причин.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.09.2020 року відносно ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання від вартою в Державній установі «Харківських слідчий ізолятор» строком на 60 днів, до 31.10.2020 року, включно.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлені існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Доводи ОСОБА_7 щодо необґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, є неспроможними.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Відмовляючи у задоволенні клопотання захисника слідчий суддя виходив з того, що ризики, які були враховані слідчим суддею під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зникли, враховуючи ті обставини, що обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, за попередньою змовою групою осіб, які на теперішній час перебувають на свободі та залишаються невстановленими, дає підстави вважати про імовірну можливість, що у разі зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст. 196 КПК України (а.с. 27-30).
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства щодо ОСОБА_7 погоджується і апеляційний суд.
Наявність у ОСОБА_7 ряду захворювань (сольовий діатез, гепатит «С», ознаки хронічного простатиту), не доводять неможливості останнього перебувати в умовах ДУ «Харківських слідчий ізолятор».
Посилання захисника на невідповідність висновків слідчого судді викладеним в ухвалі фактичним обставинам справи судова колегія до уваги не приймає.
Апеляційним судом не приймаються доводи захисника про описки в ухвалі слідчого судді, оскільки це не впливає на суть та правильність оскаржуваного рішення, а їх виправлення може бути проведено судом який їх допустив.
ОСОБА_7 особисто, або через свого захисника не позбавлений можливості звернутися до слідчого судді з заявою про виправлення технічної помилки (описки) допущеної в оскарженій ухвалі в порядку передбаченому ст.379 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.10.2020щодо відмови у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про зміну підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді