Справа № 610/1230/20 Суддя суду 1 інстанції: Стригуненко В.М.
Провадження № 33/818/1007/20
18 листопада 2020 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., за участю ОСОБА_1 , захисника Мосейчука А.М., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Балаклійського районного суду Харківської області від 18.06.2020, -
Цією постановою закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАПу відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що 24.05.2020 о 16 год. 00 хв. на трасі сполучення смт. Донець - с. Копанки Балаклійського району Харківської області, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ-2106», державний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «KIA», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який зупинився попереду.
Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вона винесена в порушення норм процесуального права.
ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з'явився, що в силу вимог ст.294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані не в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, в своїй постанові суд першої інстанції встановив, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, в межах викладеного в ньому обвинувачення, складений відносно дій, за які законом не передбачено адміністративної відповідальності, які не є протиправними.
Апеляційний суд не погоджується з даним висновком.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №444837 від 24.05.2020, 24.05.2020 о 16 год. 00 хв. на трасі сполучення смт. Донець - с. Копанки Балаклійського району Харківської області, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ-2106», державний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «KIA», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який зупинився попереду.
Відповідно до п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п.13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
За порушення вимог зазначених пунктів ПДР України передбачена відповідальність встановлена ст.124 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
Матеріали справи містять рапорт, пояснення водіїв, свідків, протокол огляду місця ДТП, Схему ДТП, протокол огляду транспортних засобів, фотознімки з місця ДТП, які вказують на наявність вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Отже при розгляді справи судом першої інстанції допущена неповнота та однобічність.
Висновок суду щодо закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення належним чином не мотивований та передчасний. Зміст пояснень учасників ДТП та інших доказів, які суд прийняв до уваги, не розкритий та не проаналізований, оцінка їм не дана.
Таким чином, всупереч вимогам ст.ст. 247,278,280,283,284 КУпАП і п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», яким звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, суддя місцевого суду не забезпечив реалізацію прав учасників процесу, не з'ясував належним чином, зокрема шляхом допиту учасників ДТП, свідків, витребування письмових доказів та за необхідності, призначення експертизи, обставини, передбачені ст.ст. 247, 280 КУпАП.
Між тим, згідно чинного законодавства усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до відповідальності.
Враховуючи викладене, а також допущену неповноту та однобічність, постанова судді суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Між тим, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
У зв'язку з закриттям по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, у якому зазначено, що у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується
З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість ОСОБА_2 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Апеляційний суд акцентує увагу на те, що за змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Між тим, апеляційний суд вважає за необхідне роз'яснити, що учасники дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.05.2020 не позбавлені можливості звернутись за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 18.06.2020 щодо закриття провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення скасувати, а провадження в цій частині закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку з збігом строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду М.Є. Савенко