про повернення апеляційної скарги
30 листопада 2020 року м. Рівне
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши зміст апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 15 червня 2020 року, -
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 15 червня 2020 року задоволено спільне подання ДУ “Городоцький виправний центр (№131)” та спостережної комісії при Рівненській районній державній адміністрації щодо заміни не відбутої частини покарання у виді позбавлення волі на більш м'який у виді виправних робіт стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, засудженого 20.02.2018 року вироком Личаківського районного суду м. Львів за 2 ст. 286 КК України на шість років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
На вказану ухвалу потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши апеляційну скаргу потерпілого на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
Стаття393 КПК України містить вичерпний перелік суб'єктів звернення до апеляційного суду із апеляційними скаргами.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 393 КПК України, потерпілий має право подати апеляційну скаргу на судове рішення у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ним в суді першої інстанції.
«Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; накладення обмежень дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ «Воловік проти України», «Креуз проти Польщі», «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі»).
Водночас за змістом ч. 1 ст. 539 КПК України, якою визначено порядок вирішення судом питань, пов'язаних з виконанням вироку, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотанням про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 6 ст. 539 КПК України за наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким зупиняє її виконання.
Таким чином, вказаним законом фактично встановлено конкретну процесуальну особу, яка має право оскаржити ухвалу суду, якою задоволено подання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким та встановлює правові наслідки подання такої апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, розгляд подання ДУ “Городоцький виправний центр (№131)” та спостережної комісії при Рівненській районній державній адміністрації щодо заміни засудженому ОСОБА_3 не відбутої частини покарання у виді позбавлення волі на більш м'яким у виді виправних робіт здійснювався у відповідності до вимог ст. 539 КПК України, що регулює питання, пов'язані із виконанням вироку.
Згідно положень ч. 5 ст. 539 КПК України в судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.
Таким чином, зі змісту вищевказаної норми закону вбачається, що законодавець не передбачає обов'язку суду повідомляти потерпілого про розгляд подання про заміну призначеного судом покарання більш м'яким, що свідчить про те, що потерпілий не наділений правом впливати на розгляд вказаного питання і проведення судового засідання без участі потерпілого не порушує його законні інтереси.
Враховуючи наведене, потерпілий ОСОБА_2 не може бути суб'єктом оскарження ухвали Рівненського районного суду від 15 червня 2020 року, оскільки, згідно вимог ч. 5 ст. 539 КПК України, розгляд подання не стосувався виконання вироку в частині цивільного позову, що не позбавляє права звернення потерпілого до суду із відповідним клопотанням в порядку виконання вироку про вирішення питання цивільного позову.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд в своїх рішеннях від 10 грудня 2019 року ( справа № 346/1529/19) та 19 червня 2018 року ( справа № 295/1365/17), що узгоджується і з рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Мельник проти України” та “ Скорик проти України” щодо прийнятності скарги.
Керуючись ч. 3 ст. 399 КПК України, -
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського районного суду від 15 червня 2020 року повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати ОСОБА_2 разом з апеляційною скаргою.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя Рівненського
апеляційного суду ОСОБА_1
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Рівненського
апеляційного суду ОСОБА_1 . 30.11.2020 року