Справа № 524/1845/20 Номер провадження 33/814/468/20Головуючий у 1-й інстанції Пальчик О. О. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.
30 листопада 2020 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., з секретарем Лимар О.М., з участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та захисника в його інтересах - адвоката Басай М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 травня 2020 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,4 грн.
Згідно з постановою, 25.03.2020 року о 20 год. 40 хв. ОСОБА_1 в м. Кременчуці по вул. А. Ізюмова, буд. 1 А керував транспортним засобом «Opel Kadett Caravan» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку в КОНД відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить скасувати постанову відносно нього та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що поза увагою суду залишилися істотні обставини змісту протоколу.
Судом не надано оцінки його поясненням викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що він за станом здоров'я спиртних напоїв не вживає та з протоколом не згоден. Дані пояснення не містять жодного посилання, що він відмовився від проходження огляду на місці.
Крім того, в протоколі зазначено про отримання ним тимчасового посвідчення водія НОМЕР_2 , проте з відеозапису нагрудної камери поліцейського вбачається, що він не отримував тимчасове посвідчення водія.
В матеріалах справи відсутній акт медичного огляду, а у наявному висновку відсутні будь-які дані щодо того, яким способом від ОСОБА_1 відбирали біологічні зразки для проведення дослідження, яким приладом вимірювали кількість алкоголю в крові та який показник алкоголю в крові.
Також, матеріали справи не містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння.
Посилається на те, що пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вписувалися працівником поліції в заздалегідь підготовлений друкований бланк, та останні поставили лише підписи в ньому. При цьому їх не попереджали про кримінальну відповідальність за відмову від дачі свідчень та за дачу завідомо неправдивих показань.
Також з відеозапису вбачається, що працівник патрульної поліції, який зупинив автомобіль зі свідками, є їхнім знайомим, що на думку ОСОБА_1 викликає сумніви в неупередженості та об'єктивності показань.
Показання вказаних свідків шляхом допиту в судовому засіданні місцевим судом не перевірялися і свідки до суду не викликались.
Вказує, що на відеозаписі видно відсутність у нього будь-яких ознак сп'яніння, він мав стійку ходу та чітку мову, поводив себе адекватно. Щодо запаху алкоголю з машини, ним надані відповідні пояснення.
Проходження огляду на стан сп'яніння він вважав безпідставним, оскільки не мав жодних ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння, не вживав та не вживає алкоголю за станом здоров'я.
Заперечує висновки суду про визнання ним вини в судому засіданні та вказує на відсутність мотивів суду з приводу поданих ним клопотань про відкладення розгляду справи.
Зазначає, що суд позбавив його можливості скористатися правовою допомогою адвоката у суді під час розгляду справи, провівши судове засідання за його відсутності та наявності клопотання про відкладення судового засідання.
Посилається на незаконність зупинки його транспортного засобу, перевірку документів та подальшої вимоги пройти тест на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, судом не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, що на думку ОСОБА_1 є порушенням.
Також адвокатом Басай М.М. подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із скасуванням акта який встановлює адміністративну відповідальність.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та виступ адвоката Басай М.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів - протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 406232 від 25.03.2020, пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на які суд послався як на підтвердження свого переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що «Opel Kadett Caravan» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції через те, що на автомобілі не горіла права фара.
Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 25.03.2020 року о 20 год. 40 хв. в м. Кременчуці по вул. А. Ізюмова, буд. 1 А, вважаю доведеним.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 406232 від 25.03.2020, переглянутого відеозапису, вбачається, що у інспектора роти № 2 БПП в м. Кременчуці УПП в Полтавській області ДПП Коваля І.В. виникли підозри щодо перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння з ознаками - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя.
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в установленому законом порядку, від проходження якого останній відмовився в категоричній формі в присутності двох свідків, що підтверджено показаннями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , допитаних в ході апеляційного розгляду та відеозаписом.
Пунктом 2.5 ПДР передбачено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тому заперечення ОСОБА_1 про те, що він не вживав спиртних напоїв за станом здоров'я, у зв'язку з чим проведення огляду є безпідставним, не відповідають вимогам Інструкції та ПДР.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про порушення працівниками патрульної поліції, що виразилися у невідібранні біологічних зразків для дослідження. Відповідно до Інструкції біологічні зразки відбираються у медичному закладі для визначення стану наркотичного сп'яніння, чи якщо водій був учасником ДТП, унаслідок якої є особи що загинули або травмовані. Як вбачається із встановлених судом фактичних обставин, ОСОБА_1 взагалі відмовився проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння.
З огляду на це, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо відсутності в матеріалах справи направлення на проведення медичного огляду до закладу охорони здоров'я, слід звернути увагу, що ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від проведення огляду, а тому відсутність такого направлення не є порушенням.
Доводи щодо сумнівів в неупередженості та об'єктивності показань свідків, оскільки вони на думку ОСОБА_1 є знайомими поліцейського, є надуманими та жодним чином не підтверджені, не наведено жодних доказів щодо їх заінтересованості у даній справі та спростовані самими свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інспектором патрульної поліції Ковалем І.В., допитаного в суді апеляційної інстанції.
Твердження ОСОБА_1 про порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП є слушними, але відповідно до цієї ж статті права ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції відновлені.
Окрім цього не підлягають до задоволення вимоги захисника Басай М.М. про закриття провадження у справі у зв'язку із скасуванням акта який встановлює адміністративну відповідальність, оскільки такі вимоги є безпідставними.
Так, 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, відповідно до якого відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, було виключено з ч. 1 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 КК України, тобто відповідальність за вказане порушення посилена.
Разом із тим, Законом України від 17 червня 2020 року №720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав законної сили 03 липня 2020 року, внесені зміни до Закону №2617-VIII, та передбачено низку змін, якими, зокрема фактично виключено ст. 286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та повернуто редакцію ст. 130 КУпАП, яка діяла до 01 липня 2020 року, а кримінальна відповідальність за дане порушення не передбачена.
Відповідно до частини першої статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Близькі за змістом положення містяться у частині другій статті 4 КК, відповідно до якої кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої статті 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Доцільно взяти до уваги, що у теорії права виділяють три види дії нормативно-правового акта: 1) пряма дія; 2) зворотна (ретроактивна) дія; 3) переживаюча (ультраактивна) дія.
Переживаюча (ультраактивна) дія (окремі положення нормативно-правового акту продовжують свою дію навіть після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акта чи зміни відповідної його частини). Зокрема, ультраактивність має місце тоді, коли приписи нормативно-правового акта, який діяв раніше, поширюються на не реалізовані або не припинені на момент втрати ним чинності правовідносини, оскільки дія акта, який вводиться замість діючого раніше, поширюється лише на нові правовідносини, що виникнуть після набрання ним чинності.
Виходячи із цих положень до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.
Підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена пунктом 6 частини першої статті 247 КУпАП, також відсутня. Згідно з цим пунктом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Слід звернути увагу, що в цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до статті 130 КУпАП, які в подальшому були виключені, юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена.
Таким чином, суди мають здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, які було вчинено до 01 липня 2020 року, відповідно до цієї статті у редакції, чинній на нас вчинення таких діянь.
Оскільки правопорушення ОСОБА_1 вчинено 25.03.2020, то до нього мають бути застосовані положення ч. 1 ст. 130 КУпАП, які діяли станом на час вчинення адміністративного правопорушення, що і було зроблено районним судом.
На підставі викладеного, вважаю рішення районного суду законним та обґрунтованим, а апеляційні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 травня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Н.М. Харлан