іменем України
30 листопада 2020 року м. Кропивницький
справа № 383/861/20
провадження № 22-ц/4809/1580/20
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Черненка В.В.
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія»,
боржник - ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2020 року ускладі судді Бондаренка В.В.,
У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (далі по тексту - ТОВ «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія») звернулося із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за використану електроенергію у сумі 2904,63 грн та судового збору в сумі 210,20 грн.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2020 року у видачі судового наказу відмовлено. Роз'яснено заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ТОВ «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.1 ч.1 ст.353 ЦПК України).
У зв'язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що до заяви про видачу судового наказу не додано копії договору, укладеного в письмовій (у тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення, із поданої заяви не убачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, а саме заявником не надано доказів того, що боржник є власником житла за адресою надання послуг, чи є споживачем послуг за даною адресою, проживає за цією адресою та фактично користується послугами електропостачання, які надає заявник.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Встановлено, що до заяви про видачу судового наказу заявником було долучено публічний договір про постачання електричної енергії споживачу (редакція діє з 01 січня 019 року) та комерційну пропозицію №1-УП для побутових споживачів (населення), а також роздруківку з балансу (особового рахунку) споживача та зазначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі публічного договору, що передбачений статтями 633, 634, 641, 642 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14 березня 2018 року.
Оскільки у порушення вимог ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу заявником не додано копію укладеного з боржником ОСОБА_1 у письмовій (в тому числі електронній) формі договору, що унеможливлює встановити виникнення або порушення права грошової вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених процесуальним законом підстав для відмови у видачі судового наказу.
Крім того, до поданої заяви ТОВ «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» не долучила жодних доказів про вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, а також доказів, що боржник є власником житла за адресою надання послуг, чи є споживачем послуг за даною адресою, проживає за цією адресою та фактично користується послугами електропостачання, які надає заявник.
Із долученої до заяви роздруківки з особового рахунку ОСОБА_1 убачається, що боржник частково сплачував за надані послуги у сумі меншій, ніж нараховано енергопостачальною організацією, що може свідчити про наявність спору між сторонами.
Відповідно до п.п.1, 8 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Разом з тим, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, апеляційна скарга не містить.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» залишити без задоволення, а ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2020 рокубез змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді C.М. Єгорова
В.В. Черненко