Справа № 755/20736/19
Провадження № 2/755/482/20
"01" грудня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, в залі суду, у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Сьома київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: зняти арешт із ј квартири за адресою: АДРЕСА_1 (частки квартири) власника, ОСОБА_1 , що накладений постановою № 498/2 відділу державної виконавчої служби у Дарницькому районі, від 22.01.2001, та внесений у Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 30.09.2004 о 18:02:08 за № 1345113 реєстратором, Сьомою київською державною нотаріальною конторою.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.02.2001 відбулась дорожньо-транспортна пригода між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , який у 2001 році звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що був частково задоволено рішенням суду № 2-1403/2001 (№ 2-1403/01): з позивача було стягнуто 8 562,09 грн матеріальної шкоди та 2 500 грн моральної шкоди; відповідач ОСОБА_2 , внаслідок отримання компенсації, був зобов'язаний передати своє майно позивачу. Вказане рішення суду було змінене ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.05.2001 р. - розмір моральної шкоди було зменшено до 1 000 грн, решту рішення було залишено без змін. Ухвала суду була повністю виконана позивачем ще у 2002 році. Тому на виконання наступної частини ухвали, позивач отримав в Дніпровському районному суді м. Києва виконавчий лист № 2-1403/01, відповідно до якого він є стягувачем на згадане в ухвалі авто ОСОБА_2 . Вказаний виконавчий лист було виконано державним виконавцем Шило С.М., що підтверджується актом державного виконавця від 10.12.2002 р. Вказане авто було зняте з обліку 19.12.2002. Згодом позивач отримав переоформлене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на це ж авто від 11.04.2003, таким чином завершивши виконання рішення суду по справі № 2-1403/01 позивачем та відповідачем-1 в 2003 році. 28.05.2019 р. позивач дізнався про накладення арешту на належну йому ј квартири АДРЕСА_2 . За відомостями із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.05.2019, на частку квартири позивача накладено арешт: за реєстраційний номером обтяження № 1345113; зареєстровано 30.09.2004 за № 1345113 реєстратором Сьома київська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: постанова № 498/2 від 22.10.2001, видана відділом державної виконавчої служби у Дарницькому районі. Документів про відкриття саме цього, а також будь-якого іншого виконавчого провадження у цей період позивач не отримував. Усі зобов'язання зі сплати грошових коштів позивач повністю виконав у 2002 році. Таким чином, позивач безпідставно позбавлений права розпоряджатись власним майном. Виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем-1 підтверджується передачею останнім свого пошкодженого автомобіля, що відбулось у 2002 році.
27 грудня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем, ОСОБА_2 , отримано не було, а конверта із вказаними документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідач, Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримав 22.01.2020 р.
Позивач, ОСОБА_1 , та його представник, ОСОБА_3 , копію ухвали про відкриття провадження отримали 09.01.2020 р. та 23.01.2020 р., відповідно.
Треті особи, Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Сьома київська державна нотаріальна контора, копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримали 24.01.2020 р. та 23.01.2020 р., відповідно.
Крім того, про розгляд цієї справи у суді сторони були повідомлені шляхом розміщення оголошення на офіційному порталі судової влади України на сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
05 лютого 2020 року до суду від Сьомої київської державної нотаріальної контори надійшов лист щодо запитуваної інформації.
19 лютого 2020 року до суду надійшов лист Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Сторонами до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву.
Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 квітня 2001 року у справі № 2-1403 було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 562,09 грн та моральну шкоду 2 500 грн, а всього 11 062,09 грн, в іншій частині позову відмовлено; передано ОСОБА_1 автомобіль Фіат Уно д.н. НОМЕР_1 , 1987 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 у тому ж технічному стані, у якому він знаходився після пригоди.
Із ухвали Верховного суду України від 11 березня 2002 року, якою було відмовлено у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 , убачається, що ухвалою колегії судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2001 року вказане судове рішення змінене, стягнення на відшкодування моральної шкоди зменшене до 1 000 грн.
Відповідно до Акту державного виконавця від 10 грудня 2002 року, складеного державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Ватутінського управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1403, виданого 20.11.2002 р. Дніпровським районним судом м. Києва, автомобіль Фіат-Уно державний номер НОМЕР_1 передано попереднім власником ОСОБА_2 по рішенню суду ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Фіат Уно, номер кузова НОМЕР_3 , 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.05.2019 р. на ј частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , накладено арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 1345113, зареєстровано: 30.09.2004 18:02:08 за № 1345113 реєстратором: Сьома київська державна нотаріальну контора, 02068, м. Київ, вул.. Анни Ахматової, буд. 7/5, підстава обтяження: постанова, 498/2, 2.10.2001, Відділ державної виконавчої служби у Дарницькому районі; додаткові дані: архівний номер: 3802529KIEV7, архівна дата: 27.10.2001 09:25, дата виникнення: 27.10.2001, № реєстра: 7-71, внутр. №CD018E3C2BF23F2F2757. Зазначене також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 192835196 від 12.12.2019 р.
Відповідно до листа Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10 вересня 2019 року перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що у Відділі не перебувають та не перебували на виконанні виконавчі документи стосовно ОСОБА_1 .
У Єдиному реєстрі боржників відомості відносно ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , відсутні.
Із листа Сьомої київської державної нотаріальної контори від 05 лютого 2020 рокуубачається, що в Реєстрі для реєстрації заборон відчуження за 27 жовтня 2001 року наявний запис за № 2з-71 про накладення заборони на ј ч. квартири АДРЕСА_2 . Постанова № 498/2 від 22 жовтня 2001 року видана відділом державної виконавчої служби у Дарницькому районі, відсутня.
У відповідності до інформації, наданої 19 лютого 2020 року Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, надати більш детальну інформацію з приводу виконавчого документа - постанова 498/2 від 22.01.2001 р. не вбачається за можливе, у зв'язку з закінчення строку зберігання, дане виконавче провадження знищено, відповідно до п. 2 Розділ 11 Наказу Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017 р. «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, становить три роки.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За приписами ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що позивачем, ОСОБА_1 , у повному обсязі було виконано рішення Дніпровського районного суду м. Києва № 2-1403/01 від 10 квітня 2001 року, що підтверджується, в тому числі, Актом державного виконавця від 10 грудня 2002 року. Будь-яких документів про відкриття виконавчого провадження у той період часу він не отримував. Відомості про позивача у Єдиному реєстрі боржників відсутні. Відповідачем, Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, підтверджено, що у Відділі не перебувають та не перебували на виконанні виконавчі документи стосовно ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За правилом ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Сьома київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 316, 317, 321, 328 Цивільного кодексу України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354, 417 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ: 34968768, 02099, м. Київ, вул. Костянтина Заслонова, 16), треті особи: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ: 35011660, 02094, м. Київ, вул. Краківська, 20), Сьома київська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 02901865, 02068, м. Київ, вул. Ахматової, 7/15) про зняття арешту з майна - задовольнити.
Зняти арешт з ј частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 (частки квартири) власника, ОСОБА_1 , що накладений постановою № 498/2 відділу державної виконавчої служби у Дарницькому районі, від 22.01.2001, та внесений у Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 30.09.2004 о 18:02:08 за № 1345113 реєстратором, Сьомою київською державною нотаріальною конторою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: