Справа №:755/17853/20
"27" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: головуючого судді Яровенко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: особа, яка може набути статусу відповідача, - ОСОБА_2 , особи, які можуть набути статусу третіх осіб, без самостійних вимог, - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
24 листопада 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: особа, яка може набути статусу відповідача, - ОСОБА_2 , особи, які можуть набути статусу третіх осіб, без самостійних вимог, - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про забезпечення позову до подання посилаючись на те, що вона має намір звернутися до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та визначення їх місця проживання, в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що протягом останніх місяців вона неодноразово намагалася зустрітися з дітьми, однак ОСОБА_2 , який є її колишнім чоловіком та батьком дітей, силоміць утримує у себе неповнолітніх доньок, перешкоджаючи побаченням та абсолютно обмеживши спілкування між ними та матір'ю. З моменту відібрання дітей від матері вони перебувають з невідомими заявнику невстановленими особами, у зв'язку з чим вона має побоювання та об'єктивні підстави вважати, що життю та здоров'ю дітей може загрожувати небезпека. Крім того, сам ОСОБА_2 безпосередньо не приймає участі у вихованні дітей, оскільки весь цей час перебував і на даний час перебуває за кордоном. 13 листопада 2020 року заявника приїхала для побачення з доньками за адресою: АДРЕСА_1 , та виявила, що її доньки перебувають у вказаній квартирі з невстановленими особами, які на момент її прибуття відмовилися відчиняти двері та надати можливість побачитися з дітьми. З огляду на вказані обставини заявник звернулася до органів поліції, склавши заяву про вчинення злочину до Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одеса від 13.11.2020 р. Крім того, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено письмовий договір від 29.05.2019 р. про участь батьків у вихованні дітей, відповідно до якого батьки досягли згоди і підписанням цього договору засвідчують своє волевиявлення щодо того, що діти на момент підписання договору неповнолітніми. Далі діти проживають разом з матір'ю. Розгляд питання щодо виконання умов договору є предметом окремої цивільної справи за № 522/16172/19, що перебуває на розгляді Приморського районного суду м. Одеса. Таким чином, діти без рішення суду або служби у справах дітей відібрані від матері без поважних на те причин. Згадані обставини, на думку заявника, негативно впливають на емоційний стан дітей, які внаслідок даної несприятливої ситуації та малолітнього віку, коли діти перебувають з абсолютно сторонніми особами, не отримуючи батьківської турботи та любові, а особливо від матері, що може негативно вплинути та стан їхнього психічного здоров'я та морального виховання. Тому просить суд зобов'язати відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської мівської ради відібрати у ОСОБА_2 та передати їхній матері - ОСОБА_1 неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту вирішення спору про місце їх проживання та стягнення аліментів на їх утримання.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, доходить наступного.
За вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ).
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
За матеріалами заяви убачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до договору про участь батьків у вихованні дітей, укладеного 29 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , батьки досягли згоди і підписанням цього договору засвідчують своє волевиявлення щодо того, що діти, які на момент підписання цього Договору є неповнолітніми, будуть проживати разом з матір'ю.
Відповідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 42851808 від 10.09.2019 р. ОСОБА_1 за реєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Як передбачено положеннями ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 150 ЦПК України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За вказаних обставин, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у справі про визначення місця проживання дітей і стягнення аліментів та заявлений захід забезпечення позову у виді зобов'язання відповідача передати малолітніх дітей заявнику, яка є їх матір'ю, є взаємопов'язаними, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав заявника як позивача, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.
Заявником обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушених прав та поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Таким чином, з метою уникнення зазначених негативних наслідків та запобігання унеможливленню виконання рішення суду та ефективного захисту прав та інтересів заявника, яка набуде статусу позивача після подання позову, а також - малолітніх дітей, буде доцільним вжити заходи забезпечення позову, що відповідатимуть майбутньому позову, шляхом зобов'язання Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради відібрати у ОСОБА_2 та передати їхній матері - ОСОБА_1 неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту вирішення спору про місце їх проживання та стягнення аліментів на їх утримання.
Такий спосіб забезпечення позову буде належним, достатнім та адекватним засобом забезпечення позову, який у повній мірі захистить інтереси сторін, зокрема малолітніх дітей.
Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявників щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову до подання позовної заяви, забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суддя доходить висновку про задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 260 ЦПК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: особа, яка може набути статусу відповідача, - ОСОБА_2 , особи, які можуть набути статусу третіх осіб, без самостійних вимог, - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.
Зобов'язати Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради відібрати у ОСОБА_2 та передати їхній матері - ОСОБА_1 неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту вирішення спору про місце їх проживання та стягнення аліментів на їх утримання.
Роз'яснити заявнику, що остання у відповідності до вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України, повинна пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місяця реєстрації : АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місяця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повний текст ухвали виготовлено 27.11.2020 року.
Суддя Н.О.Яровенко