Справа №:755/9143/15-ц
"30" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Миненко В.В.
за участі
представника заявника ОСОБА_1
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_3 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, встановлення порядку спілкування батька з дитиною, стягнення аліментів,
ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, встановлення порядку спілкування батька з дитиною, стягнення аліментів. Свої вимоги мотивував тим, що 23 грудня 2015 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, встановлення порядку спілкування батька з дитиною, стягнення аліментів задоволено частково: розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1925. Визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути аліменти з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , працюючого в товаристві з обмеженою відповідальністю» НВП Укртехбуд», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років щомісячно, починаючи з 23 грудня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак в період з липня 2019 року по 16 квітня 2020 року заявнику стало відомо, що мати дитини ОСОБА_2 регулярно здійснює щодо дитини психологічне та фізичне насильство, поводиться з дитиною аморально. Крім того, мати дитини ОСОБА_2 принижує гідність та розумові здібності дитини, словесно ображає, кричить на нього; зриває на дитині свою неконтрольовану злість, ненависть, агресію; погрожує дитині скинути її з вікна, погрожує постійно наказувати, б'є по голові; розповідає дитині відверто та не в прийнятній для 8-ми річної дитини формі про свої власні сексуальні бажання та свій досвід статевих стосунків; питає 8-ми річну дитину про його збудження, його статеві органи (в контексті розмови, як з дорослим статевозрілим чоловіком, а не як з малолітньою дитиною); принижує його гідність, кричить та залякує, шантажує під час того, як дитина робить домашні завдання, психологічно знецінює та проявляє до дитини ознаки його неприйняття та відсторонення. Отже, заявник вважає, що нововиявленими обставинами в даному випадку є вчинення матір'ю дитини ОСОБА_2 психологічного та фізичного насильства.
12 жовтня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження за заявою ОСОБА_3 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
04 листопада 2020 року розгляд справи закінчено постановленням ухвали по суті вимог.
В судове засідання заявник не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Представництво інтересів здійснювала ОСОБА_1 .
Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала повністю. Дала пояснення, аналогічні викладеним у заяві.
Заінтересована особа ОСОБА_2 заявлені вимоги не визнала, оскільки заявником не надано належних да допустимих доказів вчинення щодо дитини психологічного та фізичного насильства.
Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
23 грудня 2015 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, встановлення порядку спілкування батька з дитиною, стягнення аліментів задоволено частково: розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1925. Визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути аліменти з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , працюючого в товаристві з обмеженою відповідальністю» НВП Укртехбуд», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років щомісячно, починаючи з 23 грудня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позовних вимог відмовити (а.с. 182-185, том 1).
30 березня 2016 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року залишено без змін (а.с. 246-250, том 1).
05 липня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 березня 2016 року залишено без змін (а.с. 55-57, том 2).
Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, заявник, зазначив підставою те, що нововиявленими обставинами в даному випадку є те, що в період з липня 2019 року по 16 квітня 2020 року заявнику стало відомо, що мати дитини ОСОБА_2 регулярно здійснює щодо дитини психологічне та фізичне насильство, поводиться з дитиною аморально.
На підтвердження надано копію рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 травня 2020 року та копію аудіозапису з фіксацією судового засідання у цивільній справі за заявою ОСОБА_3 за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису (а.с. 138, 139-142, 143), розшифрування аудіозаписів розмови ОСОБА_6 з мамою ОСОБА_2 (а.с. 144-163), листи Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 04 та 08 травня 2020 року, 02 та 23 березня 2020 року (а.с. 173-174, 175-176, 190-191, 199-200), акт обстеження умов проживання від 28 квітня 2020 року (а.с. 177-178), акт проведення оцінки рівня безпеки дитини (а.с. 179-181), лист Початкової школи № 332 Дарницького району м. Києва від 04 лютого 2020 року про необхідність допомоги вплинути на маму дитини щодо повернення дитини до навчання (а.с. 193), заяви заявника до Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо необхідності прийняти міри та забезпечити можливість дитини відвідувати навчальний заклад та отримувати освіту (а.с. 194, 195).
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
У пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа № 4 від 30 березня 2012 року "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" вказано, зокрема, що відповідно до частини першої статті 361 ЦПК у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ. У зв'язку із цим такому перегляду підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими рішення було змінено або ухвалено нове рішення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року набрало чинності.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним.
Згідно абз. 1 п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа № 4 від 30 березня 2012 року "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин
Згідно абз. 4 п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа № 4 від 30 березня 2012 року "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Європейський суд з прав людини у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) рішення від 19 лютого 2009 року вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).
Отже, обставини, на які заявник посилається, як на підставу для перегляду рішення, а саме, що в період з липня 2019 року по 16 квітня 2020 року заявнику стало відомо, що мати дитини ОСОБА_2 регулярно здійснює щодо дитини психологічне та фізичне насильство, поводиться з дитиною аморально, не є нововиявленими та не мають істотного значення для розгляду даної справи.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що у задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами слід відмовити.
Керуючись п.п. 2, 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа № 4 від 30 березня 2012 року "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", ст.ст. 260, 353, 423, 429 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_3 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, встановлення порядку спілкування батька з дитиною, стягнення аліментів відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повний текст ухвали складено 01 грудня 2020 року.
Суддя Н.Є.Арапіна