Рішення від 01.12.2020 по справі 910/13027/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2020Справа № 910/13027/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК" (18016, м. Черкаси, вул. Припортова, 42/1, оф. 56)

до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6)

про відшкодування шкоди 193 256,00 грн

Представники: без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди 193 256,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідача-1, які були встановлені постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №823/1635/18, позивачем як платником ПДВ не могли виконуватись свої зобов'язання перед контрагентом - ТОВ "Катеринопільський торговий дім" в період з 23.03.2018 по 23.04.2018, зокрема, в частині реєстрації податкових накладних. Таким чином, за доводами позивача, держава зобов'язана відшкодувати ТОВ "Одеська ЗТК" 193 256,00 грн, які були стягнуті з останнього на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 17.07.2019 у справі №925/577/19 за позовом ТОВ "Катеринопільський торговий дім".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №91013027/20 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

27.10.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача-1 про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву. В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що на адресу Головного управління ДПС в Одеській області не надходила позовна заява ТОВ "Одеська ЗТК" із додатками про відшкодування шкоди у розмірі 193 256,00 грн, що зумовило неможливість складення останнім якісного відзиву та подання його до суду у строки, встановлені ухвалою суду від 30.09.2020 та ч. 8 ст. 165 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 суд залишив без розгляду заяву Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку для подання відзиву.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105471516950 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем-2 05.10.2020, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачі не скористались своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

05 березня 2018 року ТОВ «Одеська ЗТК» змінило адресу місцезнаходження з м. Одеса, Приморський район, Польський узвіз, 6, оф. 5 на м. Черкаси, Придніпровський район, вул. Припортова, 42/1, кв. 56.

У зв'язку з отриманням нових електронних ключів позивач 23.03.2018 звернувся до відповідача-1 із заявою № 1 про приєднання до договору про визнання електронних документів № 1553001 від 30.11.2017.

Дана заява отримана Державною фіскальною службою України 23.03.2018 о 10:00:06, що підтверджується квитанцією № 1.

27 березня 2018 року о 08:46 позивачем отримано квитанцію № 2 про не прийняття документу з підстав: «Невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору/Повідомленні про надання інформації щодо ЕЦП, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Вважаючи такі дії фіскальної служби незаконними, Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі №823/1623/18 суд скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» задовольнити частково. Визнав протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, що полягають у не прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» № 1 від 23.03.2018 про приєднання до Договору про визнання електронних документів № 1553001 від 30.11.2017 про що надано квитанцію №2 від 27.03.2018 та у не вчиненні дій щодо автоматичного приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» до Договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 № 1553001 з надсиланням ТОВ «Одеська ЗТК» другої квитанції про прийняття заяви ТОВ «ОЗТК» № 1 від 23.03.2018 про приєднання до договору про визнання електронних документів № 1553001 від 30.11.2017. В решті позовні вимоги залишив без задоволення.

Позивач зазначає, що внаслідок таких протиправних дій Головного управління ДПС в Одеській області (правонаступника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеса Головного управління Державної фіскальної служби у Одеській області) ТОВ «Одеська ЗТК», як платник ПДВ, протягом місяця в період з 23.03.2018 року (дати подання заяви №1 від 23.03.2018 року) до 23.04.2018 року (дати приєднання позивача до Договору) не могло виконувати свої зобов'язання перед контрагентами по контрактам в частині реєстрації податкових накладних, зокрема, перед ТОВ «Катеринопільський Торговий Дім».

Так, 01.03.2018 року між ТОВ «Катеринопільський Торговий Дім» (Покупець) та ТОВ «Одеська ЗТК» (Постачальник) був укладений договір поставки №01/03/18, згідно якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцеві сільськогосподарську продукцію в порядку та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 2.6. договору поставки на кожну партію поставленого Товару Постачальник зобов'язаний оформити та зареєструвати податкову накладну у єдиному реєстрі податкових накладних згідно з чинним законодавством.

Відповідальність постачальника за порушення поставки товару сторонами встановлена пунктом 4.3 договору, відповідно до якого за не поставку невчасну поставку (прострочення поставки), недопоставку (поставку в неповному обсязі), передачу до перевезення неякісного товару, Постачальник сплачує Покупцю неустойку у розмірі 40% від вартості непоставленого, недопоставленого товару, а в разі невчасно поставленого товару 1,0 % за кожен день такого прострочення.

Згідно з пунктом 6.5 договору порушення Постачальником умов (строків) поставки товару, які визначені у Специфікації дає право Покупцю в односторонньому порядку відмовитися від договору в частині зобов'язання отримати та оплатити товар, а також стягнути неустойку, яка передбачена у договорі.

Згідно пункту 6.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скраплений печатками сторін та діє до 23 квітня 2018 року.

01.03.2018 між сторонами договору було підписано специфікацію №1, до договору, у якій Постачальник зобов'язувався поставити позивачу в термін до 13.04.2018 соняшник вартістю на 476000 грн 16 коп. (у т.ч. ПДВ), а Покупець оплатити товар протягом 3-х банківських днів з дати поставки товару та реєстрації податкової накладної в ЄДР.

У зв'язку з тим, що ТОВ «Одеська ЗТК» не мало об'єктивної можливості виконати умови договору поставки від 01.03.2018 року, а саме в частині п. 2.6., який передбачав на кожну партію поставленого товару оформити та зареєструвати у строки та порядку встановленому чинним законодавством податкову накладну, оскільки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області безпідставно не приєднувало Товариство до Договору про визнання електронних документів №1553001 від 30.11.2017 року, позивач листом №02/01/01-22-1 від 16 квітня 2018 року повідомив ТОВ «Катеринопільський Торговий Дім» про неможливість поставки товару через неможливість оформити та зареєструвати у строки та порядку встановленим чинним законодавством податкову накладну. Позивач просив надати йому можливість поставити товар без подальшого оформлення та реєстрації податкових накладних.

Листом №02-02/52 від 17.04.2018 ТОВ «Катеринопільський Торговий Дім» повідомив Позивача, що підприємство, як платник ПДВ не зацікавлене в придбанні товару без подальшого оформлення та реєстрації податкових накладних в ЄДРПН.

У зв'язку із неналежним виконанням ТОВ «Одеська ЗТК» умов договору поставки №01/03/18 від 01.03.2018, а саме в частині поставки товару із реєстрацією податкової накладної, ТОВ «Катеринопільський Торговий Дім» в травні 2019 року звернулось з позовом до суду про стягнення з ТОВ «Одеська ЗТК» неустойки у розмірі 190400,00 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.07.2019 року у справі №925/577/19 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський Торговий Дім» 190 400,00 грн. неустойки.

Вищевказане Рішення господарського суду Черкаської області, яке набрало законної сили, було виконано ТОВ «Одеська ЗТК» шляхом перерахування коштів в сумі 193 256,00 грн. (190 400,00 грн. неустойки та 2 856,00 грн судового збору) на рахунок ТОВ «Катеринопільський торговий дім» згідно платіжних доручень №1618 від 02.12.2019 та №1619 від 02.12.2019.

ТОВ «Одеська ЗТК» зверталось до відповідачів з вимогами вих. №02/01/01-19 від 09.07.2020 та вих.. № 02/01/01-14 від 26.06.2020, у яких просило останніх відшкодувати понесені позивачем збитки у розмірі 193 256,00 грн.

У Вищевказаній вимозі з боку Державної казначейської служби України було відмовлено у зв'язку з неможливістю здійснення останнім безпірного списання на підставі наданих документів (лист №05-06-06/12561 від 17.07.2020). Вимога, яка адресувалась Головному управлінню ДПС в Одеській області, була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Позивач звертаючись з даним позовом до суду зазначає, що оскільки штрафні санкції та судовий збір за рішенням Господарського суду м. Києва від 28.09.2017 року у справі №910/4266/16 були стягнуті з ТОВ «Одеська ЗТК» внаслідок неправомірних дій службових осіб Державної податкової служби, понесені позивачем прямі збитки у розмірі 193 256,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

У ст.56 Конституції України унормовано, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Пунктом 8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст.225 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою.

Утім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України, а саме пункт 21.3., шкода, завдана платнику податків незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи контролюючого органу, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини цієї особи.

В даному випадку Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі №823/1623/18 суд визнав протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, що полягають у не прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» № 1 від 23.03.2018 про приєднання до Договору про визнання електронних документів № 1553001 від 30.11.2017 про що надано квитанцію №2 від 27.03.2018 та у не вчиненні дій щодо автоматичного приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» до Договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 № 1553001 з надсиланням ТОВ «Одеська ЗТК» другої квитанції про прийняття заяви ТОВ «ОЗТК» № 1 від 23.03.2018 про приєднання до договору про визнання електронних документів № 1553001 від 30.11.2017.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, протиправність дій податкового органу, що полягали у не прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» № 1 від 23.03.2018 та невиконанні контролюючим органом приписів п. 8 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827, підтверджується відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили та має преюдиціальне значення.

Матеріалами справи також підтверджується і той факт, що позивач як платник податку на додану вартість не міг протягом місяця в період з 23.03.2018 (дати подання заяви № 1 від 23.03.2018) до 23.04.2018 (дати приєднань позивача до договору) виконувати свої зобов'язання, зокрема, перед ТОВ «Катеринопільський торговий дім», в частині реєстрації податкових накладних, внаслідок протиправних дії та бездіяльності відповідача-1.

Так, судом встановлено, що відповідно до умов п. 2.6. укладеного між ТОВ «Катеринопільський Торговий Дім» та позивачем договору поставки №01/03/18 від 01.03.2018, на кожну партію поставленого Товару Постачальник (позивач) зобов'язаний оформити та зареєструвати податкову накладну у єдиному реєстрі податкових накладних згідно з чинним законодавством.

З наданого до матеріалів справи листа вих. №02/01/01-22-1 від 16.04.2020 вбачається, що позивач просив ТОВ «Катеринопільський Торговий Дім» надати йому можливість поставити товар за договором №01/03/18 від 01.03.2018 без подальшого оформлення та реєстрації податкових накладних, оскільки ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області безпідставно не приєднує ТОВ «Одеська ЗТК» до Договору про визнання електронних документів №1553001.

Як встановлено судом, у зв'язку із неналежним виконанням ТОВ «Одеська ЗТК» умов договору поставки №01/03/18 від 01.03.2018, ТОВ «Катеринопільський Торговий Дім» звернулось з позовом до суду про стягнення неустойки у розмірі 190400,00 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.07.2019 року у справі №925/577/19, яке набрало законної сили, суд задовольнив позовні вимоги ТОВ «Катеринопільський Торговий Дім» та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» 190 400,00 грн неустойки та 2 856,00 грн судового збору.

В силу положень ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України зазначені обставини щодо правовідносин позивача та ТОВ «Катеринопільський Торговий Дім» носять преюдиціальний характер та повторному доказуванню не підлягають.

Судом встановлено, що згідно платіжних доручень №1618 від 02.12.2019 та №1619 від 02.12.2019 ТОВ «Одеська ЗТК» було перерахувано кошти в сумі 193 256,00 грн. на виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2019 у справі №925/577/19.

Суд зазначає, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами підтверджується наявність протиправних дій та бездіяльності відповідача-1, що встановлено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі №823/1635/18, наявність шкоди, а також наявність причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача-1 і заподіяною шкодою.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову до Головного управління ДПС в Одеській області та стягнення понесених позивачем збитків у розмірі 193 256,00 грн.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем необґрунтовано заявлений позов до відповідача-2, оскільки збитки йому були завдані тільки неправомірними діями відповідача-1, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

В даному випадку Державна казначейська служба України є органом, відповідальним за виконання рішення щодо стягнення з державного органу суми, присудженої до стягнення, та по суті виконує функції банку.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК", з покладенням на відповідача-1 судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК" (18016, м. Черкаси, вул. Припортова, буд. 42/1, оф. 56, ідентифікаційний код 39390495) кошти у розмірі 193 256 (сто дев'яносто три тисячі двісті п'ятдесят шість) грн 00 коп.

3. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, ідентифікаційний код 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК" (18016, м. Черкаси, вул. Припортова, буд. 42/1, оф. 56, ідентифікаційний код 39390495) судовий збір у розмірі 2 898 (дві тисячі вісімсот дев'яносто вісім) грн 84 коп.

4. У задоволенні позову до Державної казначейської служби України відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.12.2020

Суддя Л. Г. Пукшин

Попередній документ
93218891
Наступний документ
93218893
Інформація про рішення:
№ рішення: 93218892
№ справи: 910/13027/20
Дата рішення: 01.12.2020
Дата публікації: 03.12.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (31.08.2021)
Дата надходження: 31.08.2021
Предмет позову: про відшкодування шкоди 193 256,00 грн.
Розклад засідань:
23.06.2021 12:50 Господарський суд міста Києва