ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.11.2020Справа № 910/10639/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про зобов'язання прийняти товар та стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кошляк М.І.
Представники учасників справи:
від позивача не з'явилися;
від відповідача Бучковський С.В. (представник за довіреністю).
В судовому засіданні 17.11.2020 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника відповідача, що повне рішення буде складено 01.12.2020 року.
21 липня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" (позивач) надійшла позовна заява № 62 від 15.07.2020 року до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку зобов'язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" кран мостовий однобалочний опорний, L-8m, H-6,3m, код товару за класифікатором ТМР 752909 за договором поставки № Л/НХ-171491/НЮ від 12.12.2017 року та стягнути 936 000,00 грн., з них: 900 000,00 грн. - вартість крана за договором та 36 000,00 грн. - збитки, спричинені відмовою від прийняття товару.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставною відмовою відповідача від прийняття товару за договором поставки № Л/НХ-171491/НЮ від 12.12.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 року у справі № 910/10639/20 позовну заяву № 62 від 15.07.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання прийняти товар та стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105475167348 ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 року у справі № 910/10639/20 вручено уповноваженому представнику позивача - 28.07.2020 року.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 03.08.2020 року (включно).
11.08.2020 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" надійшла заява № 66 від 04.08.2020 року "Про усунення недоліків позовної заяви" разом із уточненої позовною заявою, відповідно до якої просить зобов'язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" кран мостовий однобалочний опорний, L-8m, H-6,3m, код товару за класифікатором ТМР 752909 за договором поставки № Л/НХ-171491/НЮ від 12.12.2017 року та стягнути 932 000,00 грн., з них: 900 000,00 грн. - вартість крана за договором та 32 000,00 грн. - збитки, спричинені відмовою від прийняття товару. Крім того, у вказаній заяві заявник просить поновити пропущений строк для усунення недоліків позовної заяви, який пропущений ним через карантинні обмеження.
У зв'язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 10.08.2020 року по 21.08.2020 року у відпустці, питання щодо відкриття провадження у справі суд вирішує після виходу з відпустки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10639/20, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.09.2020 року.
18.09.2020 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № НЮ-4741 від 16.09.2020 року, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, мотивуючи це тим, що позивач здійснив поставку товару не визначеному договорі місці поставки, чим порушив умови договору, що, на думку відповідача, виключає можливість звертатися з вимогою про прийняття товару. Крім того, відповідач зазначив, що в порушення умов п. 5.5. договору позивач не надав документів, що підтверджують якість товару.
В підготовчому засіданні 24.09.2020 року судом оголошувалася перерва.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, в підготовчому засіданні 27.10.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/10639/20 до судового розгляду по суті на 17.11.2020 року.
В судовому засіданні 17.11.2020 року представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання 17.11.2020 року не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
12.12.2017 року за результатами проведення відкритих торгів в електронній системі публічних закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" (надалі - позивач, постачальник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (надалі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № Л/НХ-171491/НЮ (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується у 2017 році поставити покупцеві товар, зазначений в Специфікації №1 (додаток №1 до даного договору), а покупець - прийняти і оплатити такий товар - Кран мостовий однобалочний опорний, код УКТЗЕД 8426190000) Код ДК 021:2015 - 42410000-3 (підіймально-транспортувальне обладнання) (п. 1.2. договору).
Згідно з п. 3.1. договору постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації №1 (додаток №1). Ціна за одиницю товару визначається у специфікації №1 (додаток №1 ).
Сума договору на момент його підписання становить 900 000,00 грн. (п. 3.2. договору).
В п. 5.2. договору визначено, що поставка товару проводиться протягом не більше 15 днів (після письмової заявки покупця (Структурний підрозділ «Служба матеріально-технічного забезпечення Регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця»).
Пунктом 5.3. договору визначено місце поставки товару: Україна, 46400, м. Тернопіль, вул. Бродівська, 59, (ТЧ-5) Локомотивне депо Тернопіль.
За умовами п. 5.4. договору, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару.
Відповідно до п. 5.5. договору, приймання товару по кількості та якості здійснюється відповідно до Інструкції ФП-6 від 15.06.65р. «Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству» та інструкції П-7 від 25.04.66р. «Инструкция о порядке приемки продукции производственнотехнического назначения и товаров народного потребления по качеству», затверджених Держарбітражем, з наступними змінами та доповненнями при наявності товаросупроводжувальних документів: видаткової накладної (з зазначенням покупця, вантажоодержувача та платника); рахунку-фактури постачальника; товарно-транспортної накладної; документів, що підтверджують якість товару.
14.12.2017 року відповідач звернувся до позивача із заявкою на поставку товару.
22.12.2017 року позивач направив відповідачу рахунок на оплату товару № 92 від 22.12.2017 року.
З метою виконання договору поставки № Л/НХ-171491/НЮ від 12.12.2017 року, позивач (замовник) 22.12.2017 року уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранс-Логіст» (експедитор) договір про надання послуг з організації перевезення вантажу № 221217/3, відповідно до п. 1.1. якого, замовник надає для перевезення вантаж, а експедитор зобов'язується надати послуги з транспортно-експедиторського обслуговування, та організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньодержавному сполученні чи залучати до виконання взятих на себе зобов'язань згідно договору третіх осіб (підрядника), а замовник зобов'язується сплачувати за організацію перевезення вантажу плату.
За договором замовлення № 107 експедитор здійснив перевезення вантажу: 8х0,7х0,7 м за маршрутом: м. Запоріжжя - Тернопільська обл., м. Чортки, вул. Білецька, 36а. Вартість перевезення вантажу склала 16 000,00 грн.
26.12.2017 року вантаж було доставлено перевізником до (ТЧ-5) локомотивного депо Тернопіль за адресою: м. Чортків, вул. Білецька, 36А вагонне депо, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 25.12.17 від 25.12.2017 року.
Як зазначає позивач, головний інженер Лисий Михайло Володимирович відмовився від приймання крану, посилаючись на те, що не був готовий підкрановий шлях для цього крану. Прийняти кран на зберігання теж відмовився.
За договором замовлення № 108 експедитор здійснив перевезення вантажу: металева конструкція 8х0,7х0,7 м, 3 шт., за маршрутом: Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Білецька, 36а - м. Запоріжжя. Вартість перевезення вантажу склала 16 000,00 грн.
Позивач вказує, що з огляду на відмову відповідача від отримання товару, позивач був змушений сплатити вартість перевезення вантажу з м. Запоріжжя до м. Чортків та в зворотній бік, що становить 32 000,00 грн. Вказані обставини підтверджуються актами надання послуг № 142 від 26.12.2017 року, № 143 від 27.12.2017 року та банківськими виписками.
10.01.2018 року позивач звернувся до відповідача з листом № 2, в якому просив дати роз'яснення за обставинами щодо неприйняття товару та надати нову письмову заявку з дорученням на отримання товару із зазначенням місця поставки та особи, що буде відповідальна за приймання товару. Крім того, позивач просив продовжити строк дії договору поставки на 2018 рік. Вказаний лист залишений відповідачем без відповіді.
13.02.2018 року позивач звернувся до відповідача з листом № 97 аналогічного змісту, однак відповіді на вказаний лист позивач також не отримав.
Посилаючись на принцип обов'язковості договору, положення статтей 712, 689, 690 Цивільного кодексу України, умови договору поставки № Л/НХ-171491/НЮ від 12.12.2017 року, порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо приймання товару позивач просить зобов'язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" кран мостовий однобалочний опорний, L-8m, H-6,3m, код товару за класифікатором ТМР 752909 за договором поставки № Л/НХ-171491/НЮ від 12.12.2017 року. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вартість крана у розмірі 900 000,00 грн. та збитки, спричинені відмовою від прийняття товару у розмірі 32 000,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору поставки № Л/НХ-171491/НЮ від 12.12.2017 року та норми чинного законодавства, що підлягають до спірних правовідносин, судом встановлено, що між сторонами укладено договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч. 4 ст. 690 Цивільного кодексу України, якщо покупець без достатніх правових підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі - продажу.
Відповідно до умов договору та заявки від 14.12.2017 року позивач зобов'язався поставити товар - Кран мостовий однобалочний опорний, L-8m, H-6,3m, код товару за класифікатором ТМР 752909, вартістю 900 000,00 грн.
Товар мав бути поставлений за адресою: 46400, м. Тернопіль, вул. Бродівська, 59, (ТЧ-5) Локомотивне депо Тернопіль.
Матеріалами справи підтверджується, що 14.12.2017 року відповідач звернувся до позивача із заявкою на поставку товару - крану мостового однобалочного опорного, L-8m, H-6,3m, код товару за класифікатором ТМР 752909.
Судом встановлено, що з метою поставки товару відповідачу, 22.12.2017 року між позивачем, як замовником, та ТОВ «Автотранс-Логіст», як експедитором, укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажу № 221217/3.
Як вбачається з матеріалів справи, за договором замовлення № 107 експедитор здійснив перевезення вантажу: 8х0,7х0,7 м за маршрутом: м. Запоріжжя - Тернопільська обл., м. Чортки, вул. Білецька, 36а.
На твердження позивача, 26.12.2017 року вантаж було доставлено перевізником до (ТЧ-5) локомотивного депо Тернопіль за адресою: м. Чортків, вул. Білецька, 36А вагонне депо, проте головний інженер Лисий Михайло Володимирович відмовився від приймання крану, посилаючись на те, що не був готовий підкрановий шлях для цього крану. Прийняти кран на зберігання теж відмовився.
Суд зауважує, що доказів відмови головного інженера Лисого Михайла Володимировича від прийняття товару матеріали справи не містять.
Разом з цим, суд відмічає, що у договорі сторони чітко визначили найменування товару: кран мостовий однобалочний опорний, L-8m, H-6,3m, код товару за класифікатором ТМР 752909 та місце його поставки: 46400, м. Тернопіль, вул. Бродівська, 59, (ТЧ-5) Локомотивне депо Тернопіль.
В той час, як за договором замовлення № 107 експедитор здійснив перевезення вантажу: 8х0,7х0,7 м за маршрутом: м. Запоріжжя - Тернопільська обл., м. Чортки, вул. Білецька, 36а.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було передано для перевезення товар, який не відповідає найменуванню товару, який позивач зобов'язаний був поставити відповідачу за договором, а з наданих позивачем доказів не вбачається за можливе ідентифікувати товар, який перевозився експедитором за договором замовлення № 107. Крім того, перевезення товару здійснювалося за адресою, яка не відповідає адресі місця поставки за договором.
Тоді як, доказів поставки товару - крану мостового однобалочного опорного, L-8m, H-6,3m, код товару за класифікатором ТМР 752909 за адресою: 46400, м. Тернопіль, вул. Бродівська, 59, (ТЧ-5) Локомотивне депо Тернопіль матеріали справи не містять, як і не містять доказів відмови відповідача від прийняття вказаного товару за зазначеною адресою, в свою чергу матеріали справи зворотного не містять.
Враховуючи ту обставину, що як уже зазначено вище, позивач всупереч п. 1.2., 5.3. договору не забезпечив поставку саме обумовленого договором товару та у визначене місце його поставки, вимога про зобов'язання відповідача прийняти такий товар є неправомірною, а отже задоволенню не підлягає.
З огляду на те, що судом не встановлено наявності підстав для задоволення позову в частині зобов'язання Акціонерного товариства "Українська залізниця" прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" кран мостовий однобалочний опорний, L-8m, H-6,3m, код товару за класифікатором ТМР 752909 за договором поставки № Л/НХ-171491/НЮ від 12.12.2017 року, відсутні підстави і для задоволення позову в частині стягнення з відповідача вартості крана у розмірі 900 000,00 грн. та збитків, спричинених відмовою від прийняття товару у розмірі 32 000,00 грн., які є похідними від вимоги про прийняття товару.
За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.
Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.12.2020р.
Суддя О.В. Котков