ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.12.2020Справа № 911/2406/20
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 911/2406/20
за позовом Одеського обласного центру зайнятості
до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу"
про стягнення грошових коштів
Без виклику учасників судового процесу.
Одеський обласний центр зайнятості (позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом № 3457/10/42-20 від 13.08.2020 року до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (відповідач) про стягнення 28 161,85 грн. виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному внаслідок поновлення працівника на посаді за рішенням суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив вимоги ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та не сплатив у встановленому порядку суму виплаченого Березівською районною філією Одеського обласного центру зайнятості забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_1, у зв'язку з її поновленням на роботі за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2019 року у справі № 761/34346/18.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2020 року позовну заяву № 3457/10/42-20 від 13.08.2020 року та додані до неї документи передано на розгляд Господарському суду міста Києва.
28.09.2020 року матеріали справи № 911/2406/20 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2406/20, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
30.10.2020 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшли міркування по справі № 2/8-6/1191-20 від 27.10.2020, в яких відповідач проти позовних вимог заперечив, з підстав його необґрунтованості, посилаючись на те, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04.06.2019 року у справі № 761/34346/18 було стягнуто з ДП «ЦСЕНСМ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 40 986,39 грн. без врахування відповідних податків та обов'язкових платежів, тому у разі задоволення позову у даній справі буде мати місце подвійне стягнення за один і той же період.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та цього Закону.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 року № 90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення» до внесення змін до Законів України "Про загальнообов'язков соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення" органи державної служби зайнятості продовжують виконувати завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і фінансуються за рахунок і в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Відповідно до Положення про Одеський обласний центр зайнятості, затвердженого наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 09.10.2017 року № 146, Одеський обласний центр зайнятості є неприбутковою державною установою, підпорядкованою та підзвітною Державній службі зайнятості (Центральному апарату).
Відповідно до Наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 18.10.2016 року № 177 «Про реорганізацію базових центрів зайнятості Одеської області» та Наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 08.06.2018 року № 64 «Про реорганізацію базових центрів зайнятості Одеської області» Березівський районний центр зайнятості реорганізовано шляхом приєднання до Одеського обласного центру зайнятості, який є правонаступником майна, прав та обов'язків Березівського РЦЗ.
Наказом Одеського ОЦЗ від 29.03.2018 року № 95 утворено відокремлений підрозділ Одеського обласного центру зайнятості - Березівську районну філію Одеського обласного центру зайнятості.
27.08.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Березівської районної філії ООЦЗ із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного. Підставою для звернення із вказаною заявою стало звільнення ОСОБА_1 08.08.2018 року наказом № 15-к з останнього місця роботи - Одеської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» за скороченням штату, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.
27.08.2018 року ОСОБА_1 була подана до Березівської районної філії Одеського обласного центру зайнятості заява про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.
29.08.2019 року згідно витягу із наказу Одеського обласного центру зайнятості Березівської районної філії Одеського обласного центру зайнятості № 150818082700003 ОСОБА_1 надано статус безробітної.
Також, наказом від 03.09.2018 року № НТ 180903 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю з 03.09.2018 року по 28.08.2019 року.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04.06.2019 року у справі № 761/34346/18 визнано незаконним наказ Одеської філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» № 15-к від 08.08.2018 року, поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді завідувача складу Березівської сортодослідної станції Одеської філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» з 09.08.2018 року.
Згідно витягу з наказу № НТ190829 від 29.08.2019 року реєстрацію ОСОБА_1 , як безробітної припинено, у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду.
За весь час перебування на обліку в Березівській районній філії ООЦЗ безробітній ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю у розмірі 28 161,85 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
На виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04.07.2019 року у справі № 761/34346/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду 20.02.2020 року, наказом № 21-К від 18.05.2020 року Одеської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» ОСОБА_1 поновлено на посаді завідуючої складом Березівської СДС.
Судом встановлено, що 15.06.2020 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 2548/10/42-20 з пропозицією в п'ятнадцятиденний термін перерахувати кошти в сумі 28 161,85 грн. виплачені ОСОБА_1 , як допомогу по безробіттю.
У відповідь на вищевказану претензію листом № 6/9-6/635-60 від 06.07.2020 року відповідач відмовив у сплаті коштів в сумі 28 161,85 грн., з підстав того, що відповідачем було сплачено всі належні суми.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
Внаслідок несплати відповідачем вказаних коштів, з огляду на норми вищезазначеної статті, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості виплаченої суми забезпечення безробітній, яку поновлено на роботі за рішенням суду, у розмірі 28 161,85 грн.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від 02.03.2000 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 8 вказаного Закону Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Пунктом 8 ст. 1 Закону передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
У відповідності до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Отже, статтями 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов'язок роботодавця сплатити суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі № 914/2087/17, від 06.07.2018 року у справі № 921/220/17-г/16, від 09.07.2018 року у справі № 914/1875/17, від 06.07.2018 року у справі № 921/220/17-г/16, в яких зазначено, що за положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.
Так, у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 року № 921/220/17-г/16 судом зроблено висновок, що обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття вартість соціальних послуг, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає у тому випадку, якщо невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю потягло за собою незаконне звільнення з роботи застрахованої особи і саме через цю подію така особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.
Як вже було встановлено судом вище, наказом Одеської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» за №15-к від 08.08.2018 року ОСОБА_1 було звільнено за скороченням штату, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.
З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Березівської районної філії ООЦЗ із заявою про надання (поновлення) статусу безробітної.
За заявою ОСОБА_1 від 27.08.2018 року, у якій вона зазначила та засвідчила власним підписом, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, їй був наданий статус безробітної і, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", призначена виплата допомоги по безробіттю.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04.07.2019 року у справі № 761/34346/18 визнано незаконним наказ Одеської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» № 15-к від 08.08.2018 року; поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді завідувача складу Березівської сортодослідної станції Одеської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» з 09.08.2018 року.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" також визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
У даному випадку саме Одеська філія ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем у розумінні ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому саме на Одеську філію ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» покладено обов'язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення її на роботі за рішенням суду.
Відповідно до додатку № 4 до Персональної картки № 150818082700003 від 16.09.2019 року Одеського обласного центру зайнятості допомога по безробіттю ОСОБА_1 складає 28 161,85 грн.
На час розгляду справи доказів перерахування коштів в сумі 28 161,85 грн. на користь Одеського обласного центру зайнятості відповідачем не надано.
Відповідно до п. 32 постанови пленум Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
Виходячи з наведеного судом, сума виплаченого позивачем забезпечення у розмірі 28 161,85 грн., виплачених ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості у період з 27.08.2018 року по 29.08.2019 року, як безробітній, підлягають відшкодуванню відповідачем у відповідності до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Доводи відповідача про те, що на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04.07.2019 року у справі № 761/34346/18 відповідачем сплачені ОСОБА_1 всі належні кошти за час вимушеного прогулу не заслуговують на увагу, оскільки стягнення середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу ніяким чином не відноситься до сплачених коштів по допомозі по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг, можливість стягнення яких з роботодавця передбачена ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2102, 00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (ідентифікаційний код 37884028, адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8) до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (отримувач: Одеський обласний центр зайнятості, код ЄДРПОУ отримувача:03491435, номер рахунку: UA928201720355409300700706397, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО банку 820172) заборгованості виплаченої суми забезпечення безробітному, якого поновили на роботі за рішенням суду - 28 161,85 грн. (двадцять вісім тисяч сто шістдесят одна гривня 85 копійок).
3. Стягнути з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (ідентифікаційний код 37884028, адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8) на користь Одеського обласного центру зайнятості (ідентифікаційний код 03491435, адреса: 65007, м. Одеса, вул. Адм. Лазарєва, 10) судовий збір - 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 01.12.2020р.
Суддя О.В. Котков