27 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/1182/20 пров. № А/857/8747/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,
за участі секретаря судового засідання Гербут Н.М.,
позивач: не з'явився
відповідач: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 500/1182/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування вимоги,-
суддя в 1-й інстанції - Осташ А.В.,
час ухвалення рішення - не зазначено.,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення - 01.07.2020,-
21.05.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі відповідач), в якому просив суд скасувати вимогу Головного управління ДФС у Тернопільській області від 06 лютого 2019 року №Ф-5838-54 У та зобов'язати відповідача здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС шляхом вилучення з облікових даних платника ОСОБА_1 боргу (недоїмку) з єдиного внеску в сумі 21039,90 грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 №Ф-58-38-54 У, якою визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 04.07.2019 в сумі 21 030 грн 90 коп. Зобов'язано Головне управління ДПС у Тернопільській області вилучити з облікових даних платника: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 борг (недоїмку) по сплаті єдиного внеску в сумі 21 030 грн 90 коп., який сформований станом на 04.07.2019.
Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 заяву представника ОСОБА_1 , адвоката - Мартинюка Тараса Богдановича задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень нуль копійок).
Не погодившись із додатковим рішенням, Головного управління ДПС у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі заявник зазначає, що
З огляду на викладене, просить скасувати додаткове рішення суду та в задоволенні заяви відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.06.2020 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів для вирішення питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у даній адміністративній справі.
на підтвердження понесених витрат надано суду наступні документи:
- договір про надання правової допомоги від 18.05.2020;
- додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 18.05.2020;
- акт прийому-передачі наданих послуг згідно Додатку №1 від 18.05.2020 до Договору про надання правової допомоги від 18 травня 2020 року;
- звіт про роботу адвоката АБ "Тараса Мартинюка" над дорученням клієнта;
- квитанції №1-380К від 20.05.2020 на суму 2500,00 грн. та №1-2216К від 18.06.2020 на суму 2500,00 грн..
Розмір заявлених до відшкодування судових витрат позивача на оплату гонорару його представникові за надання правової (правничої) допомоги становить 5000,00 грн.
30.06.2020 до суду від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшли заперечення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Тернопільській області витрат на правову допомогу, де зокрема, зазначено, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір понесених витрат на правову допомогу є надмірний та не співмірний ні зі складністю справи, ні з обсягом наданих адвокатом послуг, ні з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), а тому заявлений розмір витрат на правову допомогу відшкодуванню не підлягає.
Задовольняючи частково подану заяву про прийняття додаткового рішення та вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою, суд врахував, що адміністративна справа №500/1182/20 в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС є справою незначної складності, що зумовило її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відтак дійшов висновку, що за проведення правового аналізу справи та консультування клієнта, підготовку позовної заяви про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, а також участь у судовому засіданні із складністю справи та ціною позову, на користь позивача слід стягнути 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу
Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає наступне.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина сьома статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною третьою та четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України № 5076 -VІ від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, а їхній розмір - обґрунтованим.
Судом при вирішенні питання щодо розміру судових витрат на правничу допомогу адвоката у цій справі враховано мінімальну ставку гонорару адвокатів за підготовку позовної заяви в адміністративних справах (яка складає не менше 2000 грн), які затверджені відповідними Радами адвокатів різних регіонів, незначну складність даної справи та наявну судову практику у вказаній категорії справ, відтак вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2000 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ч. 4 ст.229, ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. ст. 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 500/1182/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
У зв'язку із перебуванням головуючої судді Судової-Хомюк Н.М. на листку непрацездатності з 04.11.2020 по 12.11.2020, та перебуванням члена колегії Шевчук С.М. на листку непрацездатності з 06.11.2020 по 30.11.2020 включно, повне судове рішення складено 01 грудня 2020 року.