30 листопада 2020 року
м. Київ
справа №641/9098/14-к
провадження № 51-4880 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
вивчивши матеріали касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 травня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року,
встановив:
17 листопада 2020 року засуджений ОСОБА_4 у черговий раз звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на вказані судові рішення поза межами строку на касаційне оскарження і у своєму клопотанні повторно просить поновити йому пропущений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК процесуальний строк може бути поновлений лише у випадку, коли він був пропущений з поважних причин.
Таким чином, згідно із вказаною нормою, процесуальний строк може бути поновлений, якщо особа з поважних причин не вчинила відповідну процесуальну дію до його закінчення.
Під поважними причинами кримінальний процесуальний закон розуміє обставини непереборного характеру, наприклад такі, як стихійне лихо, тяжку хворобу або інші, в силу яких особа була позбавлена реальної можливості вчасно звернутися до суду із заявою чи скаргою.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ОСОБА_4 повторно посилається на неналежну юридичну допомогу захисника ОСОБА_5 , яка не подала вчасно касаційну скаргу в його інтересах на вказані судові рішення та постановлення в даному кримінальному провадженні виправдувального вироку щодо нього.
Наведені в клопотанні засудженого обставини не перебувають за межами волевиявлення особи, а тому їх не можна визнати поважними, такими, що об'єктивно перешкоджали засудженому в реалізації його права на касаційне оскарження судових рішень у порядку та строки визначені законом.
З цих самих підстав колегією суддів Верховного Суду ухвалами від 12 жовтня та 6 листопада 2020 року було відмовлено в задоволенні клопотань ОСОБА_4 про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
З урахуванням наведеного підстав для задоволення клопотання засудженого колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 травня 2018 року та ухвали Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року щодо нього.
Касаційну скаргу разом з додатками повернути засудженому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3